25 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.004725 пров. № А/857/801/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Курильця А. Р., Кушнерика М. П.,
з участю секретаря судового засідання - Пильо І. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року у справі № 1.380.2019.004725 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Матвієнка Андрія Анатолійовича про зобов'язання вчинити дії,-
суддя в 1-й інстанції - Лунь З. І.,
час ухвалення рішення - 04.12.2019 року,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складення повного тексту рішення - 06.12.2019 року,
Позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Матвієнка А. А., в якому просила відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду відповідно до договору банківського вкладу від 16 лютого 2015 року № 005-13405-160215.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року позов задоволено. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у ПАТ "Дельта Банк" Матвієнка А. А. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що позивач повторно звернулася до суду із аналогічним позовом, який було вже розглянуто адміністративним судом і 29 вересня 2016 року Львівським апеляційний адміністративним судом закрито провадження по справі №813/5989/15. Крім того, рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 15 березня 2017 року залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 08 червня 2017 року по справі №464/4725/16-ц відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. про визнання дійсним договору банківського вкладу. Звертає увагу, що судовим рішенням у справі №464/4725/16-ц встановлено, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» було вчинено належні дії, на виконання своїх повноважень, які передбачені та відповідають вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо виявлення нікчемності договору банківського вкладу (депозиту), який був укладений в період заборони укладання депозитних договорів з підстав віднесення банку до проблемних постановою НБУ та є укладеним всупереч вимог чинного законодавства України, що регламентує укладення депозитних договорів. Таким чином, рішенням №464/4725/16-ц встановлено обставини, які свідчать про відсутність підстав для включення позивача до переліку вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів Фондом, та які у відповідності до ч.4 ст.78 КАС України не доказуються при розгляді цієї адміністративної справи, разом з тим, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув та не надав жодної правової оцінки. Крім того, зазначає, що ОСОБА_1 пропущено строк звернення до суду, оскільки вищезазначені судові рішення підтверджують факт обізнаності позивача щодо відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, а тому вона могла вжити своєчасні заходи щодо захисту своїх порушених прав в межах встановленого КАС України строку звернення до адміністративного суду, але не скористалася цією можливістю. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов залишити без розгляду.
Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що укладення правочину, внесення коштів у касу і прийняття та зарахування їх банком відбулись до початку віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації банку. Отже, кошти розміщено на рахунку до запровадження тимчасової адміністрації, а тому вважає, що підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом, є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про неї, як вкладника банку до переліку після отримання рішення про відкликання банківської ліцензії, дає підстави для зобов'язання відповідача подати до Фонду додаткову інформацію щодо неї, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у відсутності учасників справи за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів, згідно з ч.4 ст.229 КАС України без фіксування судового засідання технічними засобами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та АТ "Дельта Банк" в особі Сомік У. М. 16 лютого 2015 року уклали договір №005-13405-160215 банківського вкладу "Найкращий від Миколая" у доларах США. Відповідно до п.1.2 вказаного договору, сума вкладу становить 7940,00 доларів США. Пункт 1.3 договору передбачає, що вклад залучається на строк з моменту його зарахування на рахунок та по 17 травня 2015 року включно. Згідно з п.1.4 договору, процентна ставка на суму вкладу становить 5,5 відсотка в рік. Пункт 1.6 договору передбачає, що банк на виконання цього договору відкриває вкладнику рахунок НОМЕР_1.
Правління Національного банку України постановою від 02 березня 2015 року №150 віднесло АТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних.
Виконавча дирекція Фонду рішенням від 02 березня 2015 року №51 в АТ "Дельта Банк" запровадила тимчасову адміністрацію з 03 березня 2015 року та призначила уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації АТ "Дельта Банк".
02 жовтня 2015 року Національний банк України прийняв постанову №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "Дельта Банк". Того ж дня виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку".
З 08 жовтня 2015 року Фонд розпочав виплату вкладникам АТ "Дельта Банк" коштів за депозитними вкладами за рахунок бюджетних коштів.
Тимчасова адміністрація АТ "Дельта Банк" відповідно до п.7 ч.3 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" надіслала ОСОБА_1 повідомлення про нікчемність правочину №8821/1787 від 23 вересня 2015 року.
02 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В. В., Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" з урахуванням заяви про збільшення та уточнення позовних вимог, в якому просила визнати протиправними (неправомірними, незаконними) дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова В. В. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про нікчемність Договору банківського вкладу від 16 лютого 2015 року №005-13405-160215, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк"; зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова В. В. та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до переліку (реєстру) вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова В. В., виплатити ОСОБА_1 гарантовану Фондом суму відшкодування за Договором банківського вкладу №00513405-160215 від 16 лютого 2015 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк".
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року у справі №813/5989/15 в задоволені цього позову відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року вищевказана постанова була скасована, а провадження у справі закрито. Апеляційний адміністративний суд вказав, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів (згідно з судовою практикою по такій категорії спорів).
З урахуванням зазначеного, позивач подала цивільний позов про визнання дійсним договору банківського вкладу.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 15 березня 2017 року у справі № 464/4725/16 в задоволені позову ОСОБА_1 до AT "Дельта Банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та тимчасової адміністрації AT "Дельта Банк" про визнання дійсним договору банківського вкладу було відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 08 червня 2017 року вищевказане рішення було залишено без змін.
Таким чином, у справі, що розглядається, позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно не включено її до переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами в АТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому ОСОБА_1 є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про неї, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладом в АТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду.
Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Матвієнка А. А., в якому просила відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду відповідно до договору банківського вкладу від 16 лютого 2015 року № 005-13405-160215 16 вересня 2019 року.
Відповідач, оскаржуючи рішення суду першої інстанції, покликається на те, що позивач звернулася в суд з пропуском встановленого ст.122 КАС України шестимісячного строку.
Колегія суддів з такими доводами апелянта у спірних правовідносинах погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
З аналізу цієї норми вбачається, що на момент подання позову чинним законодавством право особи на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів обмежено конкретно визначеним строком.
Зокрема, це зумовлено специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Вказані строки обмежують час, протягом якого конкретні правовідносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознак стабільності.
Ч.2 цієї статті передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи, що початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, то суд при визначенні початку такого строку повинен з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для особи на вчинення певних дій.
Як вбачається з матеріалів справи, 02 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію АТ "Дельта Банк" Кадирова В. В., Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", в якому просила визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова В. В. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про нікчемність Договору банківського вкладу від 16 лютого 2015 року №005-13405-160215, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк" та зобов'язати відповідачів включити її до переліку (реєстру) вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок фонду гарантування вкладів фізичних осіб та виплатити ОСОБА_1 гарантовану Фондом суму відшкодування за Договором банківського вкладу №00513405-160215 від 16 лютого 2015 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ "Дельта Банк".
При цьому, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2016 року у справі №813/5989/15 в задоволені цього позову відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2016 року вищевказана постанова була скасована, а провадження у справі закрито у зв'язку з тим, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів (згідно з судовою практикою по такій категорії спорів).
Враховуючи наведене вище, позивач подала цивільний позов про визнання дійсним договору банківського вкладу.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 15 березня 2017 року у справі № 464/4725/16 у задоволені позову ОСОБА_1 до AT "Дельта Банк", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та тимчасової адміністрації AT "Дельта Банк" про визнання дійсним договору банківського вкладу було відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 08 червня 2017 року вищевказане рішення було залишено без змін.
Колегія суддів звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували поважність причин пропуску строку звернення ОСОБА_1 в суд за захистом свої прав, покликання на зміну судової практики без звернення до суб'єкта, який порушив її права, для вчинення будь-яких дій у зв'язку встановленням нових обставин, на думку колегії суддів, є безпідставними.
Таким чином, враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що вищезазначені судові рішення, які прийняті в порядку адміністративного та цивільного судочинства підтверджують факт обізнаності позивача щодо відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, а тому ОСОБА_1 могла вжити своєчасні заходи щодо захисту порушених прав у межах встановленого КАС України строку звернення до адміністративного суду, разом з тим позивач звернувся в суд лише 16 вересня 2019 року, тобто з пропуском строку, передбаченого ст.122 КАС України.
П.8 ч.1 ст.240 КАС України передбачає, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з ч.3,4 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що позивач звернулася в суд з пропуском строку, встановленого ч.2 ст.122 КАС України, причини пропуску, на які позивач покликається, вважати поважними немає підстав, оскільки такі не підтверджені жодними доказами, а тому позов необхідно залишити без розгляду.
Разом з тим, суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаним обставинам, що призвело до ухвалення помилкового рішення, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги в частині пропуску строку на звернення до суду за таких обставин є підставними та такими, що спростовують відповідні висновки суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення.
Керуючись ст. 123, 229, 240, 242, 243, 250, 310, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" задовольнити частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року у справі № 1.380.2019.004725 скасувати та прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий- суддя О. І. Мікула
Судді А. Р. Курилець
М. П. Кушнерик
Повне судове рішення складено 30 березня 2020 року.