25 березня 2020 року ЛьвівСправа № 300/296/19 пров. № 857/13242/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.
за участю секретаря судового засідання Юник А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові заяву ОСОБА_1 про постановлення додаткового судового рішення у справі № 300/296/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2020 року скасовано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 року у справі № 300/296/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити дії та прийнято постанову, якою позов задоволено.
11.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про постановлення додаткового рішення про стягнення з відповідача на його користь судового збору в розмірі 1152,60 грн. та витрат, пов"язаних з прибуттям до суду його повноважного представника в розмірі 739,30 грн.
Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України - неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про дату, місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи відповідно до ч.4 ст.229, ч.2 ст.313 КАС України та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та заяви, апеляційний суд вважає, що заяву слід задоволити частково, виходячи з наступного.
Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати - п.3 ч.1 ст.252 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України - судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду - п.2 ч.3 ст.132 КАС України.
Відповідно до частини дев"ятої зазначеної статті, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Стаття 135 КАС України передбачено витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її законному представнику сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З наявної у справі квитанції №51 від 30.12.2019, вбачається оплата ОСОБА_1 судового збору в сумі 1152,60 грн. за подання апеляційної скарги (а.с.92), яка підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.
Щодо стягнення витрат, пов"язаних з прибуттям до суду його повноважного представника Дем"яніва І.М. в розмірі 739,30 грн., то апеляційний суд вважає, що дана сума не підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 , оскільки між є позивачем та ОСОБА_2 укладено лише довіреність від 09.02.2019 року (а.с.93) на представництво інтересів. В матеріалах справи відсутні будь-які взаєморозрахунки.
керуючись ст.243, 252, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про постановлення додаткового рішення задоволити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1152 (одна тисяча сто п"ятдесят дві) гривні 60 копійок.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя М. П. Кушнерик
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула
Повний текст складено 30.03.20