Справа № 640/10887/19
про відмову у відкритті апеляційного провадження
30 березня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Глущенко Я.Б., суддів Мельничука В.П., Черпіцької Л.Т., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікар» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги, -
У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лікар» (далі - позивач, ТОВ «Лікар») звернулось у суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, апелянт, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою апеляційного суду від 28 лютого 2020 року скаргу залишено без руху через невідповідність вимогам статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду без поважних причин та не надано документ про сплату судового збора.
Скаржнику було визначено строк для усунення недоліків - десять днів з дати отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
18 березня 2020 року до апеляційного суду від апелянта надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтовано неможливістю забезпечення своєчасної сплати судового збору у зв'язку з недостатністю грошових коштів на цільовому рахунку.
Розглянувши клопотання, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (яка застосовується і до апеляційної скарги) в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Тобто, законодавцем визначено, що строк на усунення недоліків апеляційної скарги не може перевищувати десяти днів.
У свою чергу, жодних доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом не надано.
Судом враховується, що законодавчо закріплений обов'язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не забезпечив оскарження у встановленому законом порядку рішення суду першої інстанції, відносини стають стабільними із набранням законної сили рішенням суду.
Таким чином, зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання апелянта про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги не підлягає задоволенню.
До того ж, протягом встановленого судом строку, апелянт заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших поважних причин пропущення цього строку не подав.
Також, відповідачем не усунута й решта недоліків апеляційної скарги, а саме - не надано документ про сплату судового збора.
Згідно пункта 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути відповідачу апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 169, 248, 299, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікар» до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги - відмовити.
Повернути апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Я.Б. Глущенко
Судді В.П. Мельничук
Л.Т. Черпіцька