Справа № 826/20661/15 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.
Іменем України
30 березня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Федотова І.В.,
за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на додаткову ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "ДУБЕКСПО" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Дубекспо» суму пені, щодо протермінування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 134 619,11 грн.;
- зобов'язати ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві та ГУ ДКС у м. Києві подати звіт про виконання судового рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.11.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2016 та постановою Верховного Суду від 27.05.2019 адміністративний позов задоволено повністю:
- стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Дубекспо» суму пені за протермінування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 134 619,11 грн. (сто тридцять чотири тисячі шістсот дев'ятнадцять гривень 11 копійок);
- зобов'язано Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві та Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві подати до суду у десятиденний строк з моменту набрання судовим рішенням законної сили письмовий звіт про його виконання.
В подальшому, 12.07.2019 на адресу суду надійшло клопотання позивача про накладення штрафу за невиконання обов'язку, визначеного статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), в якому позивач просив стягнути з ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві штраф у розмірі 38720,00 грн в рівних частинах на користь ПП «Дубекспо» та Державного бюджету України, та стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві штраф у розмірі 38720,00 грн в рівних частинах на користь ПП «Дубекспо» та Державного бюджету України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2019 року клопотання ПП «Дубекспо» про накладення штрафу залишено без задоволення та зобов'язано Головне управління Державної фіскальної служби у м.Києві протягом 30 календарних днів з дня отримання даної ухвали подати суду звіт про виконання рішення суду.
Позивачем 29.11.2019 до суду першої інстанції було подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві подати звіт про виконання рішення суду в адміністративній справі №826/20661/15.
Дану заяву обґрунтовано тим, що при вирішенні судом питання зобов'язання подати звіт щодо Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві дане питання вирішено не було.
Додатковою ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року заяву ПП «Дубекспо» про ухвалення додаткового рішення - задоволено: зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві протягом 30 календарних днів з дня отримання даної ухвали подати суду звіт про виконання рішення суду.
Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішеня, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для ухвалення додаткового судового рішення відсутні.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) передбачено вичерпний перелік підстав, за яких суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, відповідач послався на те, що в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2019 року строк для подання звіту про виконання рішення суду було надано лише ГУ ДФС у м.Києві, натомість щодо Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві дане питання вирішено не було.
Водночас, колегія суддів наголошує на тому, питання встановлення строку для подання звіту не підпадає під пункти 2 та 3 частини першої статті 252 КАС.
Водночас, у клопотанні, яке було предметом розгляду ухвали суду першої інстанції від 19 листопада 2019 року, не ставилося питання встановлення строку для виконання рішення, яке було вирішене судом у цій ухвалі за власною ініціативою. Тому, відсутні підстави для постановлення додаткового судового рішення відповідно до пункту 1 частини першої статті 252 КАС.
Отже, визначені законом підстави для постановлення оскаржуваної додаткової ухвали відповідно до статті 252 КАС бути відсутні.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що вирішення судом за власною ініціативою питання про встановлення обов'язку з подання звіту одному з відповідачів, не є підставою для ухвалення додаткового судового рішення з цього ж питання для іншого відповідача.
У даному випадку суд першої інстанції вправі відповідно до частини другої статті 382 КАС вирішити питання накладення на Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві штрафу та/або встановлення нового строку для подання звіту.
Водночас, підстави для встановлення обов'язку подання звіту відповідно до частини першої статті 382 КАС відсутні, оскільки такий обов'язок для Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві вже встановлений постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.11.2015, яка є чинною.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про ухвалення додаткового судового рішення позову.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення - залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 34, 243, 311, 312, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві задовольнити.
Скасувати додаткову ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким заяву Приватного підприємства "ДУБЕКСПО" про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "ДУБЕКСПО" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення заборгованості залишити без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя І.В. Федотов