Справа № 826/12427/16 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.
27 березня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2016 №357-1305/Р.
В обґрунтування адміністративного позову зазначив, що спірним податковим повідомленням-рішенням від 10.06.2016 №357-1305/Р йому протиправно нараховано податкове зобов'язання за платежем транспортний податок за 2016 рік у зв'язку із тим, що позивач є власником автомобіля марки Mersedes-Benz, моделі GLS 350 D 4 matic, об'ємом двигуна 2987 куб.см., дизель, 2016 року випуску.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.01.2020 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 10.06.2016 №357-1305/Р.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що на підтвердження правомірності винесення податкового повідомлення-рішення було надано лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.11.2018 р. № 3805-05/50038-06, в якому зазначено вартість аналогічного легкового автомобіля, а саме: легковий автомобіль марки Mersedes-Benz, моделі GLS Class з об'ємом двигуна 2987 куб.см., дизель, 2016 року випуску. Таким чином апелянт вважає, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючий орган керувався інформацією отриманою від Мінекономіки, а тому воно є правомірним.
Позивачем та третьою особою відзиву на апеляційну скаргу в установлений судом строк подано не було, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи рішення суду першої інстанції було прийнято за наслідками повторного судового розгляду відповідно до постанови Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 826/12427/16, згідно якої при повторному розгляді справи суду необхідно, зокрема, з'ясувати підстави для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення для чого витребувати у відповідача та/або Мінекономрозвитку відповідну інформацію.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2018 р. прийнято адміністративну справу до провадження, залучено до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Витребувано від відповідача: детальний розрахунок транспортного податку, визначеного у спірному податкову повідомленні-рішенні; належним чином засвідчені копії всіх матеріалів, на підставі яких здійснено розрахунок середньоринкової вартості транспортного засобу, на який було нараховано транспортний податок спірним податковим повідомленням-рішенням.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2019 клопотання представника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві задоволено та замінено відповідача у справі на Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2019 р. замінено відповідача в адміністративній справі № 826/12427/16, а саме: Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві її правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві.
Під час повторного судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля марки Mersedes-Benz, моделі GLS 350 D 4 matic, об'ємом двигуна 2987 куб.см., дизель, 2016 року випуску.
Вважаючи, що вказаний автомобіль є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 10.06.2016 №357-1305/Р, яким визначив позивачу податкове зобов'язання за платежем транспортний податок у 2016 році в сумі 25000 грн.
Позивач не погоджуючись із прийнятим рішенням, вважаючи його протиправним, звернувся до суду із позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що технічні характеристики автомобілів, зазначені в інформації наданої Мінекономрозвитку, не співпадають з технічними характеристиками автомобіля позивача.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.
Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Законом України №71-VІІІ від 28.12.2014 «Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», що набрав чинності 01.01.2015, статтю 267 ПК України викладено у новій редакції та запроваджено транспортний податок.
Відповідно до п. 267.1 ст. 267 ПК України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Відповідно до п. 10.2 ст. 10 ПК України місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
Рішенням Київської міської ради «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у місті Києві та акцизного податку» від 11.02.2016 №103/103, внесено зміни до додатка 2 до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629, згідно якого, пункт 2.1 розділу 2 викладено в такій редакції: « 2.1. Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті». Таке рішення офіційно оприлюднено в газеті Хрещатик, 2016, 02, №19.
Згідно пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Відповідно до пп. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПК України у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.
Водночас, 24.12.2015 Верховною Радою України прийнято Закон № -909VIII, який набрав чинності 01.01.2016 та яким внесено зміни у ПК України щодо об'єкту оподаткування транспортним податком.
Так, згідно пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України (в редакції Закону №909-VIII) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Пунктом 4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону № - 909-VIII визначено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Згідно ст.. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378 грн.
Відтак, у 2016 році платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п'яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто 1033500 грн, незалежно від дотримання органами місцевого самоврядування вимог пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України.
У відповідності до абз. 2 пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України середньоринкова вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Відповідно до положень пункту 2 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66 (Методика), середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2013 №403 (Порядок №403), де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.
Пунктом 3 Порядку №403 встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100) х (1 ± (Г к / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Г к - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з Додатком 2.
Згідно пункту 4 Порядку №403 джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства.
Пункт 5 Методики передбачає, що ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об'єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація.
Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.
За приписами пунктів 13 та 14 Методики Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пункт 13 Методики в редакції чинній на час спірних правовідносин).
Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.
Згідно пп. 267.6.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
З урахуванням викладеного, обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація про автомобіль позивача.
Згідно листа Мінекономрозвитку від 14.11.2018 №3805-05/50038-06, станом на 01.01.2016 середньоринкова вартість автомобіля Mersedes-Benz, моделі GLS-Class з об'ємом циліндрів двигуна 3,0 л, автоматичною коробкою передач, 2016 року випуску та пробігом 0 км, складає 1524033,70 грн.
Згідно листа Мінекономрозвитку від 23.05.2018 №3805-05/22267-05 розрахунок середньоринкової вартості автомобіля марки Mersedes-Benz, моделі GLS 350 D 4 matic, з об'ємом двигуна 3,0 л Мінекономрозвитку не проводився.
Одночасно повідомлено, що у 2016 році Мінекономрозвитку проведено розрахунок середньоринкової вартості автомобіля марки Mersedes-Benz, моделі GLS-Class з об'ємом двигуна 3,0 л, дизель, аналогічними до якого є автомобілі Mersedes-Benz GLS 350 BlueTEC 4 Matic та Mersedes-Benz GL 350 BlueTEC 4 Matic. Відповідно до інформації середньоринкова вартість автомобіля марки Mersedes-Benz, моделі GLS 350 D 4 matic, з об'ємом двигуна 3,0 л, дизель, з автоматичної коробкою переключення передач та до 2 років експлуатації становила понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Також зазначено, що об'єм циліндрів двигуна автомобіля 2987 куб.см. з урахуванням заокруглення до найближчого основного розряду дорівнює 3,0 літра.
Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку, що надана Мінекономрозвитку інформація не містить відомостей про те, що середньоринкова вартість автомобіля марки Mersedes-Benz, моделі GLS 350 D 4 matic, об'ємом двигуна 2987 куб.см., дизель, 2016 року випуску, станом на 01.01.2016 становила понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.
Так, надана Мінекономрозвитку інформація містить відомості про автомобілі:
- Mersedes-Benz, моделі GLS-Class з об'ємом двигуна 3,0 л., дизель, до 2 років експлуатації;
- Mersedes-Benz GLS 350 BlueTEC 4 Matic;
- Mersedes-Benz GL 350 BlueTEC 4 Matic;
- Mersedes-Benz, моделі GLS-Class, з об'ємом двигуна 3,0 л., дизель, до 3 років експлуатації.
Разом з цим, технічні характеристики автомобілів, зазначені у вказаній інформації, не співпадають з технічними характеристиками автомобіля позивача, позаяк встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу позивач є власником автомобіля марки Mersedes-Benz, моделі GLS 350 D 4 matic, з об'ємом двигуна 2987 куб.см., дизель, 2016 року випуску.
Тобто, автомобілі передбачені вказаною інформацією в порівнянні з автомобілем позивача мають інший об'єм двигуна (3,0 л або 3000 куб.см, в той час як автомобіль позивача має об'ємом двигуна 2987 см.куб.), а також наявні відмінності у назві моделей.
Надаючи оцінку доводам відповідача про те, що показники транспортних засобів, які відображають кількісний вимір та визначаються у цифровому форматі, зокрема об'єм циліндрів двигуна, округлюються до найближчого основного розряду, суд першої інстанції, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 05.11.2018 у справі №822/2687/17, відхилив їх, з огляду на наступне.
Так, проаналізувавши аналогічні доводи відповідача, Верховний Суд зазначив, що положення статті 4 ПК України закріплюють низку принципів, які повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов'язок сплати податку. Серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 ПК України).
Суд повинен вказати на наявність норми закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, з якого б вбачалася можливість застосування приблизного (заокругленого) показника об'єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в переліку, затвердженому Мінекономрозвитку.
Верховний Суд вважає, що вирішення спору у цій справі на користь платника податків обумовлено як прогалиною у нормативному регулюванні вказаних правовідносин, так і положеннями податкового принципу презумпції правомірності платника податків.
Відповідно частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
З огляду на відсутність норми закону чи іншого нормативно-правового акта, з якої б вбачалася можливість застосування приблизного (заокругленого) показника об'єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в переліку, затвердженому Мінекономрозвитку, з урахуванням пп. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 ПК України та практики Європейського Суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків при існуванні неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків такого платника, суд визнав доводи відповідача необґрунтованими та зазначив про неможливість застосування відповідачем у даному випадку приблизного (заокругленого) показника об'єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в переліку, затвердженому Мінекономрозвитку.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано застосував дані висновки в частині дій відповідача щодо заокруглення об'ємів двигуна автомобіля, що належить позивачу.
Отже, оскільки автомобіль марки Mersedes-Benz, моделі GLS 350 D 4 matic, з об'ємом двигуна 2987 куб.см., дизель, 2016 року випуску, станом на 01.01.2016 не входив до переліку автомобілів з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а тому не є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про необґрунтованість визначення позивачу як власнику автомобіля марки Mersedes-Benz, моделі GLS 350 D 4 matic, з об'ємом двигуна 2987 куб.см., дизель, 2016 року випуску, податкового зобов'язання за платежем транспортний податок за 2016 рік згідно податкового повідомлення-рішення від 10.06.2016 №357-1305/Р, що є підставою для визнання податкового повідомлення-рішення від 10.06.2016 №357-1305/Р протиправним та його скасування.
Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України залишити апеляційну скаргу без задоволення, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Так, згідно ч. 1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 січня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина
Судді: Л.О.Костюк
О.Є. Пилипенко