17 березня 2020 року м. Дніпросправа № 160/4487/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі
апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» Шевченка Олександра Володимировича
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року (головуючий суддя Захарчук-Борисенко Н.В.)
у справі № 160/4487/19
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» Шевченка Олександра Володимировича
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» Шевченка Олександра Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» Шевченка Олександра Володимировича щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку рахунків вкладників Акціонерного товариства «ВТБ БАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» Шевченка Олександра Володимировича включити до Переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Акціонерному товаристві «ВТБ БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 на підставі договору банківського вкладу №R4118/4711D/DP00 від 19 квітня 2018 року із сумою 130921,89 грн. (що є еквівалентом 4694,88 доларів США за курсом НБУ на 18.12.2018), та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача для внесення його даних до Загального реєстру відшкодувань вкладникам Акціонерного товариства «ВТБ БАНК», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушені його права як вкладника банку, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Висновок відповідача, що ОСОБА_1 була пов'язаною особою з АТ «ВТБ БАНК» протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних і грошові кошти за вкладом не підлягають відшкодуванню Фондом на підставі п. 4 частини 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є помилковими.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 адміністративний позов задоволено.
Суд встановив, що як на день укладення депозитних угод між ОСОБА_1 та АТ «ВТБ БАНК», так й на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «ВТБ БАНК», керівники відокремлених структурних підрозділів були виключені з числа керівників банку, а тому ні на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «ВТБ БАНК», ні протягом року до дня прийняття такого рішення ОСОБА_1 не була пов'язаною з банком особою.
Суд також вказав, що відповідачем та третьою особою до суду не надано доказів того, що в АТ «ВТБ БАНК» наявні відокремлені підрозділи. Відповідачем не надано до суду доказів повідомлення банком Національного банку України про відкриття відокремленого підрозділу.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що ОСОБА_1 є пов'язаною із АТ «ВТБ БАНК» особою в розумінні положень ст.52 Закону України «Про банки та банківську діяльність», тому відповідно до положень п.4 ч.3 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не має зобов'язань перед позивачем щодо відшкодування їй вкладів за рахунок коштів Фонду.
Сторони та третя особа про час і місце судового засідання повідомлені судом належним чином.
Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення залишити без змін.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, наказом ПАТ «ВТБ БАНК» №1173 від 30.10.2017 ОСОБА_1 переведена на посаду директора відділення «Дніпровське» ПАТ «ВТБ Банк».
19.04.2018 між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «ВТБ БАНК» укладений договір банківського вкладу №R4118/4711D/DP00 від 19.04.2018, вклад «Антистрес % в кінці USD» на суму 4 619,95 доларів США, строком дії з 19.04.2018 по 05.12.2018.
Внесення позивачем грошових коштів на поповнення депозитних вкладів потверджується випискою по угоді R4118/4711D/DР00 від 19.04.2018 з 19.04.2018 по 12.04.2019 та довідкою від 17.04.2019 №2335/1-2, які містяться в матеріалах справи.
На підставі рішення Правління Національного банку України 27.11.2018 №796-рш/БТ «Про віднесення Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.11.2018 № 3180 «Про запровадження тимчасової адміністрації в Акціонерному товаристві «ВТБ БАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 28.11.2018 до 27.12.2018 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ «ВТБ БАНК», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», начальнику відділу аналізу фінансового стану банків департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу діяльності банків Фонду Заболотній Юлії Юріївні строком до 27.12.2018 включно.
В подальшому, на підставі рішення Правління Національного банку України від 18.12.2018 № 849-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 18.12.2018 прийнято рішення №3392 «Про початок процедури ліквідації АТ «ВТБ БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» з 19.12.2018 по 18.12.2020 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «ВТБ БАНК», визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Шевченка Олександра Володимировича.
З 21.12.2018 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав відшкодування коштів вкладникам АТ «ВТБ БАНК», проте позивача не включено до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.
17.01.2019 позивач звернулася із заявою до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ВТБ БАНК» Шевченка О.В. про включення її до перелік рахунків вкладників та виплатити їй гарантовану суму відшкодування за вкладом, розміщеним у банку Акціонерне товариство «ВТБ БАНК» відповідно до договору банківського вкладу №R4118/4711D/DP від 19.04.2018.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб листом від 28.03.2019 №Л-1285/19 повідомив позивача, що за інформацією, отриманою від Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «ВТБ БАНК», ОСОБА_1 була пов'язаною особою з АТ «ВТБ БАНК» протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних і грошові кошти за вкладом не підлягають відшкодуванню Фондом на підставі п. 4 частини 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452-VI в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.
Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 27 вказаного Закону № 4452-VI встановлений порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами.
За правилами частин першої-третьої статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.
Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:
1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;
2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону;
3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане;
4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;
5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.
Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.
Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України".
Пунктом 4 розділу І Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14, Фонд не відшкодовує кошти у випадках, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону.
За приписами п.6 розділу ІІ Положення № 14 протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до переліків.
Відповідно до п.2, 3 розділу ІІІ Положення № 14 Фонд складає на підставі Переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (далі - Перелік), реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 8 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.
Фонд складає зміни та/або доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та/або доповнень до Переліку, прийнятих Фондом.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, Уповноважена особа наділена повноваженнями на формування переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст.26 Закону № 4452-VI вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.
За визначеннями, наведеними в ч.1 ст.2 Закону № 4452-VI, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти (п.3);
вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п.4).
З огляду на правовідносини, що склались між позивачем та Банком, кошти, які надійшли на поточний рахунок позивача, є вкладом, а позивач у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є вкладником Банку.
Разом з тим, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає певні підстави для не включення вкладника до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, встановлює виключні випадки, на які не поширюються гарантії Фонду.
В спірному випадку, відмовляючи у включенні позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, відповідач послався на п. 4 ч.4 ст. 26 Закону №4452-VI, згідно якому Фонд не відшкодовує кошти, розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом року до дня прийняття такого рішення).
Отже, визначальним для вирішення спірних правовідносин у справі, що розглядається, є встановлення факту, чи є позивач пов'язаною із банком особою станом на 27.11.2018 або була такою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних, тобто у період з 27.11.2017 по 26.11.2018.
Як вбачається з матеріалів справи, з 30.10.2017 ОСОБА_1 обіймає посаду директора відділення «Дніпровське» ПАТ «ВТБ БАНК».
Статтею 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 №2121-ІІІ передбачено, що для цілей цього Закону пов'язаними з банком особами є: 1) контролери банку; 2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку; 3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку; 4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи; 5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку; 6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб; 7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цієї частини; 8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі; 9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.
Згідно ч.1 ст. 42 Закону №2121-ІІІ в редакції на час віднесення Банку до категорії неплатоспроможних (в редакції Закону України № 2210-VIII від 16.11.2017, який набрав чинності з 06.01.2018) керівниками банку є голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління банку, головний бухгалтер банку та його заступники.
До набрання чинності 06.01.2018 Законом України № 2210-VIII від 16.11.2017 до керівників банку частина перша статті 42 Закону № 2121-ІІІ відносила також і керівників відокремлених підрозділів банку.
Відповідно до ст.52 Закону №2121-ІІІ банк зобов'язаний подавати Національному банку України інформацію про пов'язаних із банком осіб у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.
Національний банк України при здійсненні банківського нагляду має право визначати пов'язаними з банком особами фізичних та юридичних осіб, зазначених у пунктах 1-9 частини першої цієї статті, за наявності ознак, визначених у нормативно-правових актах Національного банку України, з урахуванням характеру взаємовідносин, операцій та наявності інших зв'язків із банком. Про таке рішення Національний банк України не пізніше наступного робочого дня повідомляє відповідний банк. У такому разі особа вважається пов'язаною з банком, якщо банк протягом 15 робочих днів із дня отримання повідомлення Національного банку України про визначення особи пов'язаною з банком не доведе протилежного.
Постановою Правління Національного банку України від 12.05.2015 №315 затверджено Положення про визначення пов'язаних із банком осіб, відповідно до п.1 глави 1 розділу ІІ якого в редакції на час виникнення спірних правовідносин, банк визначає перелік пов'язаних із банком осіб, який затверджується правлінням банку, відповідно до вимог статті 52 Закону та з урахуванням цього Положення. Особа є пов'язаною з банком із моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов'язаною з банком відповідно до вимог зазначеної статті закону.
Банк не пізніше наступного робочого дня після визначення особи пов'язаною з банком і внесення інформації до переліку пов'язаних із банком осіб у письмовій формі повідомляє про це таку особу.
Відповідно до п.3 глави 1 розділу ІІ Положення № 315 банк зобов'язаний щомісячно надавати Національному банку актуалізований перелік пов'язаних із банком осіб за формою та у строки, визначені нормативно-правовим актом Національного банку з питань організації статистичної звітності, що подається до Національного банку.
Відповідно до п.п.1, 2 глави 2 розділу II Положення № 315 Національний банк може визначати пов'язаною із банком особу відповідно до вимог статті 52 Закону із застосуванням зокрема ознак, зазначених у главі 3 цього розділу.
Рішення про визначення юридичних або фізичних осіб пов'язаними з банком особами приймає Комісія з питань визначення пов'язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами. Національний банк приймає рішення про визначення юридичної або фізичної особи пов'язаною з банком особою кожного разу, коли Національний банк виявляє підстави для цього. Визначення особи не пов'язаною з банком не перешкоджає наступному визначенню такої особи пов'язаною, якщо для цього виникають підстави.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в порядку, визначеному наведеним вище Положенням № 315, не була визначена пов'язаною із банком особою ані АТ «ВТБ БАНК», ані Національним банком України.
Щодо твердження відповідача, що позивач є пов'язаною з банком особою в розумінні ч. 1 ст. 42 Закону України «Про банки і банківську діяльність» в редакції, що діяла до 06.01.2018, оскільки позивач працювала на посаді директора відділення «Дніпровське» ПАТ «ВТБ БАНК», тобто була керівником відокремленого підрозділу, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк має право відкривати відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) на території України у разі його відповідності вимогам щодо відкриття відокремлених підрозділів, встановленим нормативно-правовими актами Національного банку України.
Банк зобов'язаний повідомити Національний банк України про відкриття відокремленого підрозділу.
Національний банк України включає відомості про відокремлені підрозділи банку до Державного реєстру банків на підставі письмового повідомлення банку.
Відокремлений підрозділ банку має право розпочати свою діяльність через 10 днів після повідомлення банком Національного банку України про відкриття такого відокремленого підрозділу.
За визначенням в ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» державний реєстр банків - реєстр, що ведеться Національним банком України і містить відомості про державну реєстрацію усіх банків.
Одночасно відповідно до п.20 ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, дані про відокремлені підрозділи юридичної особи: ідентифікаційний код відокремленого підрозділу; найменування відокремленого підрозділу; місцезнаходження відокремленого підрозділу; види діяльності відокремленого підрозділу; відомості про керівника відокремленого підрозділу: прізвище, ім'я, по батькові, посада, дата народження, дата призначення та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи; відомості про членів керівних органів: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, посада, контактний номер телефону та інші засоби зв'язку - для відокремленого підрозділу громадського формування; відомості про належність відокремленого підрозділу юридичної особи, що припиняється шляхом злиття, приєднання, поділу або перетворення, до юридичної особи - правонаступника; інформація для здійснення зв'язку з відокремленим підрозділом: телефон та адреса електронної пошти.
В спірному випадку ані відповідачем, ані третьою особою до суду не надано доказів того, що в АТ «ВТБ БАНК» наявні відокремлені підрозділи, як не надано до суду доказів повідомлення банком Національного банку України про відкриття відокремленого підрозділу - відділення «Дніпровське» та наявності відомостей про такий відокремлений підрозділ банку у Державному реєстрі банків.
Одночасно судом встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні дані про відокремлені підрозділи юридичної особи - Акціонерне товариство «ВТБ БАНК», ідентифікаційний код 14359319.
Таким чином, відділення «Дніпровське» АТ «ВТБ БАНК» не є відокремленим підрозділом банку відповідно до ст. 23 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Відповідно, керівник цього відділення не є пов'язаною з банком особою згідно положень ст.42 Закону України «Про банки і банківську діяльність» в редакції, що діяла до 06.01.2018.
Виходячи з вищевикладеного колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що як на день укладення депозитних угод між ОСОБА_1 та АТ «ВТБ БАНК, так й на день прийняття Національним банком України рішення про віднесення АТ «ВТБ БАНК» до категорії неплатоспроможних, позивач не була пов'язаною з банком особою, як не була пов'язаною з банком особою і протягом року до дня прийняття такого рішення.
Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» Шевченка Олександра Володимировича залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року у справі № 160/4487/19 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у випадках та строки, встановлені ст.ст.328,329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко