Справа № 620/3870/19 Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л.
30 березня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Об'єднання житлово-будівельних кооперативів м. Чернігова на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Об'єднання житлово-будівельних кооперативів м. Чернігова про застосування заходів реагування,
Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Об'єднання житлово-будівельних кооперативів м. Чернігова про застосування заходів реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, експлуатації підвального приміщення 14-ти поверхового житлового будинку Об'єднання житлово-будівельних кооперативів м.Чернігова за адресою: вул. Рокосовського, 16-А, м. Чернігів, Чернігівська область.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що 31 жовтня 2019 року головним інспектором Чернігівського РВ Управління ДСНС України у Чернігівській області Карпенко Г.О. та провідним інспектором Чернігівського МВ Управління ДСНС України у Чернігівській області Шинкаренком С.М., за результатами позапланової перевірки складено акт щодо дотримання Об'єднанням житлово-будівельних кооперативів м.Чернігова вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об'єкті 14-ти поверхового житлового будинку за адресою: вул. Рокосовського, 16-А, м.Чернігів, Чернігівська область.
В ході перевірки виявлені наступні порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, а саме:
- підвальне приміщення не забезпечено евакуаційним освітленням, чим порушено п. 2.31. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Евакуаційне освітлення - це освітлення, призначене для евакуації людей з приміщень при аварійному відключенні робочого освітлення. Розташовують евакуаційне освітлення у місцях, що небезпечні для проходу людей (коридори, сходові клітини, проходи). Його мета вказати на найближчі місця виходу з приміщення. Відсутність евакуаційного освітлення створює перешкоди під час евакуації людей, а тому створює загрозу життю та здоров'ю людей;
- в підвальному приміщенні електричні вимикачі, перемикачі встановлені на горючих основах, чим порушено п. 1.17. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Встановлення електричних вимикачів та перемикачів на горючих основах може призвести до виникнення пожежі та безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та здоров'ю людей;
- в підвальному приміщенні дозволяється експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами), чим порушено п. 1.18. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. У лампі розжарення використовується ефект нагрівання провідника (нитки розжарення) при протіканні через нього електричного струму. Температура вольфрамової нитки розжарення різко зростає після увімкнення струму. Нитка випромінює електромагнітне випромінювання. Для отримання видимого випромінювання необхідно, щоб температура становила порядку декількох тисяч градусів, в ідеалі 6000 К (температура поверхні Сонця). Частину спожитої електричної енергії лампа розжарення перетворює у випромінювання, частину - на виділення тепла. Лише мала частка випромінювання лежить в області видимого світла, основна частка припадає на інфрачервоне випромінювання. Для підвищення коефіцієнту корисної дії в лампі необхідно підвищувати температуру нитки розжарення, яка у свою чергу обмежена властивостями матеріалу нитки - температурою плавлення. Всі вказані вище фактори створюють умови для виникнення пожежі, що в свою чергу створює загрозу життю та здоров'ю людей;
- в підвальному приміщенні електричні проводи (кабелі) прокладені по горючих основах, чим порушено п. 1.12. глави І розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Прокладання електричних проводів (кабелів) по горючих основах може призвести до виникнення пожежі та безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та здоров'ю людей;
- в підвальному приміщенні світильники підвішені безпосередньо на струмопровідні проводи, чим порушено п. 1.18. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Використання світильників, що підвішені безпосередньо на- струмопровідні проводи, може призвести до виникнення пожежі та безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Вважаючи дані порушення такими, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною першою статті 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Положеннями частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно пункту 1 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2. ст. 70 Кодексу цивільного захисту України).
З аналізу наведених норм права можна дійти висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливо в тому випадку, якщо суб'єктом господарювання не дотримано вимоги пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, якщо таке порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Відповідно до п. 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Суд звертає увагу, що порушення, виявлені під час проведення перевірки підвального приміщення 14-ти поверхового житлового будинку за адресою: вул. Рокосовського, 16-А, м. Чернігів, можуть призвести до займання і розповсюдження вогню, а продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній.
Вказані порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення, що створює загрозу життю та здоров'ю людей (учнів, працюючого персоналу тощо).
За наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем було допущено порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, наразі доказів усунення у повному обсязі виявлених порушень, зазначених в акті перевірки, що стали підставою для звернення до суду надано не було
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Об'єднання житлово-будівельних кооперативів м. Чернігова залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя Є.О.Сорочко
суддя Є.В.Чаку