Постанова від 27.03.2020 по справі 620/3557/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/3557/19 Суддя (судді) першої інстанції: Баргаміна Н.М.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Костюк Л.О., Собківа Я.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про скасування рішення відповідача № 3403/04-12 від 27.05.2019, яке викладене у формі листа, про відмову позивачу у призначенні пільгової пенсії відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язання відповідача зарахувати період з 27.04.2004 по 19.03.2013, з 29.05.2013 по сьогоднішній день до пільгового стажу роботи на посаді респіраторника з повним робочим днем, відповідно до трудової книжки, та призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з лютого 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що має пільговий стаж більше 12 років, а загальний стаж - більше 25 років, який підтверджується відповідними записами у трудовій книжці та відповідною довідкою, та дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Вважає, що відсутність у наказі № 63 від 27.07.2009 періодичності атестації робочих місць за умовами праці не є підставою для відмови в призначенні пенсії, оскільки підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є, зокрема, наявність професії (посади) та виробництва у відповідному списку № 1 та зайнятість позивача на цих роботах протягом повного робочого дня, установленого для працівників цього виробництва.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 р. позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Скасовано рішення Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, оформленого протоколом № 38 від 27.05.2019 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати період з 01.01.2006 по 26.07.2009 до пільгового стажу роботи та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 28.02.2019. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на той факт, що в наказі № 63 від 27.07.2009 р. не зазначено періодичність атестації робочих місць за умовами праці (первинна чи чергова), отже, вважає, що згідно вказаного наказу період роботи позивача з 29.12.2005 по 26.07.2009 не можливо зарахувати до пільгового стажу. Також судом першої інстанції не надано оцінки доводам апелянта про те, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 32 роки 1 місць 3 дні, в тому числі пільговий - 6 років 6 місяців 8 днів, а це є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Наведене на думку апелянта свідчить про те, що судом першої інстанції не було належним чином досліджено обставини справи та проаналізовано норми, якими врегульовано спірні правовідносини.

Позивачем відзиву на апеляційну скаргу в установлений судом строк подано не було, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її необґрунтованість та відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.02.2019 р. позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України з заявою та відповідними документами про призначення пенсії за віком за списком № 1.

За наслідками розгляду заяви позивача, Ніжинським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України було прийнято рішення, оформлене протоколом № 38 від 27.05.2019 р. про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 1 відповідно до п. 2 ст. 114 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Мотивами відмови слугувало те, що відповідно до поданих документів пільговий стаж складає 6 років 6 місяців 8 днів. Вказано, що оскільки в наказі про результати проведення атестації робочих місць № 63 від 27.07.2009 не вказано періодичність атестації робочих місць за умовами праці (первинна чи чергова), період з 29.12.2005 по 26.07.2009 не зараховано до пільгового стажу.

Про вказане рішення позивача було повідомлено листом Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 27.05.2019 № 3403/04-12.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що всього відповідачем зараховано до пільгового стажу роботи позивача 6 років 6 місяців 8 днів. Натомість підлягає до зарахування пільгового стажу період роботи з 29.12.2005 по 26.07.2009 на Державному підприємстві «Київський воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін», оскільки позивачем надано докази на підтвердження наявного трудового стажу, що передбачений Списком № 1.

Не підлягає до зарахування до пільгового стажу період за грудень 2005 р., оскільки згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) за позивача страхові внески за грудень 2005 року сплачені не були, а страховий стаж за вказаний місяць не зараховано.

Враховуючи вищевказане, записи у трудовій книжці позивача та довідку Державного підприємства «Мобільний рятувальний центр МНС України» № 52/96-22 від 30.01.2019 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також те, що органом Пенсійного фонду України вже зараховано періоди з 15.04.2004 по 30.11.2005 та з 27.07.2009 по 28.05.2013 до пільгового стажу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зарахування періоду роботи позивача з 01.01.2006 по 26.07.2009 до пільгового стажу.

За період роботи з 29.05.2013 по сьогоднішній день до пільгового стажу роботи на посаді респіраторника з повним робочим днем, відповідно до трудової книжки, суд першої інстанції відмовив, оскільки позивачем не надано жодних документів, зокрема уточнюючої довідки або наказу про проведення атестації на відповідному робочому місці, які б підтверджували пільговий характер роботи з 29.05.2013 на посаді респіраторника 2 відділення 2 гірничорятувального взводу загону гірничорятувальних робіт Державного підприємства «Мобільний рятувальний центр МНС України».

Враховуючи пільговий стаж роботи позивача 6 років 6 місяців 8 днів, який визнається відповідачем, а також період роботи позивача з 01.01.2006 по 26.07.2009 (стаж 3 роки 6 місяців 26 днів), який необхідно зарахувати до пільгового стажу, загальний пільговий стаж позивача за Списком № 1, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, становить 10 років 1 місяць 4 дні.

Позивачем відзиву в установлений судом строк подано не було, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 Закону № 1788 визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.

Згідно до ст. 7 Закону № 1788 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Згідно п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Аналогічні положення містяться також в п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннями п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 р. за № 110, зокрема, передбачено, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов'язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Тобто, підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, який повинен бути підтверджений відповідними доказами, зокрема, трудовою книжкою.

В силу пунктів 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (п. 20 Порядку № 637).

Відповідно до п.п. 3, 4.4 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

В силу п. 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Так, основна мета атестації, яка випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем до пільгового стажу роботи позивача було зараховано період роботи з 27.06.2000 по 16.07.2001 обрубувачем на Приватному акціонерному товаристві «Ніжинський дослідно-механічний завод».

Період роботи з 27.04.2004 по 28.12.2005 респіраторником в Київському спеціальному (воєнізованому) гірничорятувальному загоні Центрального регіонального спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального загону Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України зарахований відповідно до сплати страхових внесків з 15.04.2004 по 30.11.2005.

Також, відповідачем зараховано період роботи з 27.07.2009 по 28.05.2013 на посаді респіраторника другого воєнізованого гірничорятувального взводу на Державному підприємстві "Київський воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін".

Всього відповідачем зараховано до пільгового стажу роботи позивача 6 років 6 місяців 8 днів.

Разом з тим, відповідачем не зараховано до пільгового стажу період роботи з 29.12.2005 по 26.07.2009 на Державному підприємстві «Київський воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін» на підставі того, що в наказі № 63 від 27.07.2009 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» не вказано періодичність атестації робочих місць за умовами праці (первинна чи чергова).

Водночас, до матеріалів справи додано довідку Державного підприємства «Мобільний рятувальний центр МНС України» № 52/96-22 від 30.01.2019 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, в якій вказано, що ОСОБА_1 працював повний робочий день в Державному підприємстві «Київський воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін» з 29.12.2005 по 28.05.2013 за посадою респіраторника другого воєнізованого гірничорятувального взводу, що передбачена списком № 1.

Також, факт проведення Державним підприємством «Київський воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін» атестації робочого місця позивача підтверджується наказом № 63 від 27.07.2009 «Про результати атестації робочих місць за умовами праці».

Суд першої інстанції вірно відхилив посилання відповідача на відсутність в наказі № 63 від 27.07.2009 інформації про те, якою була атестація, первинною чи черговою, оскільки відповідно до підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41, відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника (власника) підприємства, організації, а тому така недбалість роботодавця не може мати негативні наслідки для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Колегія суддів вважає також за необхідне зазначити, що відповідно до п. 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

Мотиви наведені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки відповідачем не наведено жодних мотивів, яким чином вказана обставина впливає на обчислення стажу позивача.

Таким чином, в силу норм пункту 4.4 Порядку № 383, період роботи позивача на Державному підприємстві «Київський воєнізований аварійно-рятувальний (гірничорятувальний) загін» в межах 5-річного періоду, що передує даті видання наказу про результати атестації робочих місць, та в межах періоду роботи впродовж наступних 5 років підлягають зарахуванню до пільгового стажу.

З такими висновками суду апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Суд першої інстанції також вірно зазначив, що згідно частин першої та другої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Так, згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) за позивача страхові внески за грудень 2005 року сплачені не були, страховий стаж за вказаний місяць не зараховано, а тому не підлягає зарахуванню і до пільгового стажу.

За таких обставин, враховуючи вищевказане, записи у трудовій книжці позивача та довідку Державного підприємства "Мобільний рятувальний центр МНС України" № 52/96-22 від 30.01.2019 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також те, що органом Пенсійного фонду України вже зараховано періоди з 15.04.2004 по 30.11.2005 та з 27.07.2009 по 28.05.2013 до пільгового стажу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для зарахування періоду роботи позивача з 01.01.2006 по 26.07.2009 до пільгового стажу.

Судом першої інстанції вірно відмовлено у зарахуванні періоду роботи з 29.05.2013 по сьогоднішній день до пільгового стажу роботи на посаді респіраторника з повним робочим днем, відповідно до трудової книжки, оскільки позивачем не надано жодних документів, зокрема уточнюючої довідки або наказу про проведення атестації на відповідному робочому місці, які б підтверджували пільговий характер роботи з 29.05.2013 на посаді респіраторника 2 відділення 2 гірничорятувального взводу загону гірничорятувальних робіт Державного підприємства "Мобільний рятувальний центр МНС України".

Таким чином, враховуючи пільговий стаж роботи позивача 6 років 6 місяців 8 днів, який визнається відповідачем, а також період роботи позивача з 01.01.2006 по 26.07.2009 (стаж 3 роки 6 місяців 26 днів), який необхідно зарахувати до пільгового стажу, загальний пільговий стаж позивача за Списком № 1, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, становить 10 років 1 місяць 4 дні, що спростовує доводи відповідача стосовно того, що судом першої інстанції не надано оцінки тому, що пільговий стаж позивача складає 6 років 6 місяців 8 днів та не дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом скасування рішення Ніжинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, оформленого протоколом № 38 від 27.05.2019 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах; зобов'язання відповідача зарахувати період з 01.01.2006 по 26.07.2009 до пільгового стажу роботи та призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 28.02.2019.

Також колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог в частині вимоги про скасування рішення відповідача № 3403/04-12 від 27.05.2019, яке викладене у формі листа, про відмову позивачу у призначенні пільгової пенсії, оскільки вказаним листом позивача було лише повідомлено про прийняте рішення, а саму відмову оформлено протоколом № 38 від 27.05.2019.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 244, 250, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Л.О. Костюк

Я.М.Собків

Попередній документ
88494238
Наступний документ
88494240
Інформація про рішення:
№ рішення: 88494239
№ справи: 620/3557/19
Дата рішення: 27.03.2020
Дата публікації: 01.04.2020
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Розклад засідань:
26.02.2020 00:00 Шостий апеляційний адміністративний суд
27.02.2020 00:00 Шостий апеляційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
КУЗЬМИШИНА О М
суддя-доповідач:
КУЗЬМИШИНА О М
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
орган або особа, яка подала апеляційну скаргу:
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
позивач (заявник):
Довін Сергій Степанович
представник позивача:
Хомич Михайло Миколайович
суддя-учасник колегії:
КОСТЮК Л О
ПИЛИПЕНКО О Є
СОБКІВ Я М