Справа № 620/2287/19 Суддя (судді) першої інстанції: Баргаміна Н.М.
17 березня 2020 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів Шурко О. І., Ганечко О. М.,
за участю секретаря Кірієнко Н. Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення заборгованості та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.12.2019, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо не нарахування та не виплати позивачу грошового забезпечення з урахуванням доплат за роботу в нічний та понаднормовий час;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідачів на користь позивача доплату до грошового забезпечення за роботу в нічний час в розмірі 7188,64 грн. та доплату за понаднормовий час в розмірі 11804,58 грн., всього в розмірі 18993,22 грн.;
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо не нарахування та не виплати позивачу грошового забезпечення у вигляді частини премії за березень 2019 року в повному розмірі;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідачів грошового забезпечення у вигляді ненарахованої та невиплаченої частини премії за березень 2019 року в розмірі 3035,24 грн.;
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період із 25.09.2016 по 26.04.2019;
- зобов'язати відповідачів нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період із 25.09.2016 по 26.04.2019.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Київській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з урахуванням доплат за роботу в нічний час. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 доплату до грошового забезпечення за роботу в нічний час в розмірі 1822,22 грн. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Київській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 31.10.2017. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 31.10.2017.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог.
В судове засідання з'явився представник апелянта, підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Позивач просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, відзив та відповідь на відзив, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 наказом Головного управління Національної поліції в Київській області № 552 о/с від 22.09.2016 був призначений дільничним офіцером поліції сектору превенції Вишнівського відділення поліції Києво-Святошинського відділу поліції (а.с. 68).
Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області № 204 о/с від 26.04.2019 позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (а.с. 67).
Вважаючи що під час проходження служби в поліції позивачу протиправно не було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення, доплату за нічний та понаднормовий час, а також недоплачено премію в березні 2019 року, він звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що з Головним управлінням Національної поліції в Київській області протиправно, всупереч нормам чинного законодавства, не виплачено заборгованість по грошовому забезпеченню у вигляді доплати за службу у нічний час та протиправно не проведено індексацію грошового забезпечення за період із 01.06.2017 року по 31.10.2017 року, адже остання передбачена нормами Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 1-2 ст. 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988) передбачено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Підпунктом 3 п. 5 Постанови № 988 визначено обов'язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Відповідно до ст. 94 Закону 580-VIII та Постанови № 988 з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських був затверджений Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, що затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 (далі - Порядок №260).
Пунктом 11 Розділу І Порядку № 260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
Відповідно до п. 11 Розділу ІІ Порядку №260 поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.
Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими обов'язків у період з 22.00 до 06.00.
Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.
Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Як встановлено, позивачем надано витяг із книг нарядів Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області за період 18.01.2017 - 26.04.2019 несення служби ОСОБА_1 (а.с. 178-180).
Згідно вказаного витягу з книги нарядів позивач виконував службові обов'язки в нічний час: з 22:00 год 16.02.2017 по 06:00 год 17.02.2017; з 22:00 год 05.11.2017 по 06:00 год 06.11.2017; з 22:00 год 03.02.2018 по 06:00 год 04.02.2018; з 22:00 год 08.05.2018 по 06:00 год 09.05.2018; з 22:00 год 12.05.2018 по 06:00 год 13.05.2018; з 22:00 год 17.05.2018 по 06:00 год 18.05.2018; з 22:00 год 19.05.2018 по 06:00 год 20.05.2018; з 22:00 год 20.05.2018 по 06:00 год 21.05.2018; з 22:00 год 22.05.2018 по 06:00 год 23.05.2018; з 22:00 год 24.05.2018 по 06:00 год 25.05.2018; з 22:00 год 28.05.2018 по 06:00 год 29.05.2018; з 22:00 год 29.05.2018 по 06:00 год 30.05.2018; з 22:00 год 02.06.2018 по 06:00 год 03.06.2018; з 22:00 год 04.06.2018 по 06:00 год 05.06.2018; з 22:00 год 08.06.2018 по 06:00 год 09.06.2018; з 22:00 год 09.06.2018 по 06:00 год 10.06.2018; з 22:00 год 25.06.2018 по 06:00 год 26.06.2018; з 22:00 год 29.06.2018 по 06:00 год 30.06.2018; з 22:00 год 04.07.2018 по 06:00 год 05.07.2018; з 22:00 год 07.07.2018 по 06:00 год 08.07.2018; з 22:00 год 22.07.2018 по 06:00 год 23.07.2018; з 22:00 год 28.07.2018 по 06:00 год 29.07.2018; з 22:00 год 04.08.2018 по 06:00 год 05.08.2018; з 22:00 год 09.08.2018 по 06:00 год 10.08.2018; з 22:00 год 17.08.2018 по 06:00 год 18.08.2018; з 22:00 год 23.08.2018 по 06:00 год 24.08.2018; з 22:00 год 27.08.2018 по 06:00 год 28.08.2018; з 22:00 год 28.08.2018 по 06:00 год 29.08.2018; з 22:00 год 01.09.2018 по 06:00 год 02.09.2018; з 22:00 год 16.08.2018 по 06:00 год 17.09.2018; з 22:00 год 18.09.2018 по 06:00 год 19.09.2018; з 22:00 год 28.09.2018 по 06:00 год 29.09.2018; з 22:00 год 14.11.2018 по 06:00 год 15.11.2018; з 22:00 год 26.04.2019 по 06:00 год 27.04.2019.
Згідно з витягу із книг нарядів Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області, позивач, зокрема, виконував службові обов'язки в нічний час з 22:00 год 02.10.2017 по 06:00 год 03.10.2017 (а.с. 202).
Листом Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області від листопада 2019 року № 23104/109/1008/19 на адвокатський запит представника позивача було повідомлено, що згідно доручення Головного управління Національної поліції в Київській області «Про забезпечення публічної безпеки і порядку в зв'язку з проведенням виборчого процесу» від 22.01.2019 № 121/109/01/20-19 та згідно розрахунку від 28.03.2019 та 20.04.2019 ОСОБА_1 дійсно заступав у наряд з охорони публічного порядку, охорони будівлі виборчої дільниці протягом трьох діб та безперервно знаходився на виборчий дільниці № 321422 (а.с. 201).
Отже, виходячи з пункту 11 розділу ІІ Порядку №260, позивач має право на доплату за службу в нічний час.
Загальна сума доплати за службу у нічний час становить 1822,22 грн., однак, відповідну виплату доплати за службу у нічний час позивачу у спірний період не проведено.
Жодних заперечень з приводу неправильності проведених судом першої інстанції розрахунків належних до доплати сум грошового забезпечення за вказані вище періоди апелянтом не зазначено.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт неналежного ведення документообігу, а саме не надходження довідок обліку несення позивачем служби в нічний час до Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Київській області не може бути підставою для обмеження права позивача на доплату за роботу в нічний час.
Відповідно до пункту 20 Розділу І Порядку № 260 за виконання службових обов'язків понад установлений службовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні грошове забезпечення поліцейським додатково не виплачується. Поліцейським, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку (у порядку компенсації) надається протягом двох наступних місяців.
Вказані норми спеціального законодавства є пріоритетними у порівнянні з нормами трудового законодавства, тобто, питання компенсації за роботу понаднормовий час врегульовано спеціальним законодавством, та до даних правовідносин Кодекс законів про працю України застосуванню не підлягає.
Також, підпунктом 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.
Згідно пункту 12 Розділу ІІ Порядку № 260 керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції. Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення. Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції. Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання. Поліцейським поліції охорони виплата премії здійснюється щомісяця до 07 числа за минулий місяць разом з виплатою грошового забезпечення.
З матеріалів справи встановлено, що відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 25.03.2019 № 542 затверджено розміри преміювання поліцейських, державних службовців і службовців цивільного персоналу Головного управління Національної поліції в Київській області за березень 2019 року згідно з додатками 1-169 та, зокрема, ОСОБА_1 було встановлено премію в розмірі 88,711 % (а.с. 151-152).
Також, наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 11.04.2019 № 694 затверджено розміри преміювання поліцейських Головного управління Національної поліції в Київській області за березень 2019 року відповідно до уточнюючих списків, додатком № 42 до якого позивачу визначено премію в розмірі 111,239 % (а.с. 153-155).
Згідно довідки Головного управління Національної поліції в Київській області про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення та індексації у березні 2019 року від 10.09.2019 № 597 позивачу було нараховано та виплачено, зокрема, премію в розмірі 4000,87 грн., що становить 88,711 % від суми посадового окладу, окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби (а.с. 73).
Згідно довідки Головного управління Національної поліції в Київській області про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення та індексації у квітні 2019 року від 16.09.2019 № 611 позивачу було нараховано та виплачено, зокрема, премію за березень 2019 року в розмірі 1016,01 грн. (а.с. 96).
Вказані виплати разом складають 5016,88 грн, що відповідає премії в розмірі 111,239 % від суми посадового окладу, окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби, що встановлена наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 11.04.2019 № 694, свідчать про те, що премія за березень 2019 року була нараховано та виплачена в повному розмірі та позовні вимоги в цій частині є безпідставними.
Щодо позовних вимог про необхідність індексації грошового забезпечення, варто зазначити наступне.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 94 Закону №580-VIII грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 р. № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1282-ХІІ).
Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (далі Порядок № 1078; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. При цьому, базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, а тому посилання відповідача на збільшення грошового забезпечення за рахунок преміювання не заслуговують на увагу.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
При цьому, нормами Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов'язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 р. зазначено, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення).
Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області № 552 о/с від 22.09.2016 позивач був призначений дільничним офіцером поліції сектору превенції Вишнівського відділення поліції Києво-Святошинського відділу поліції, тобто вересень 2016 року є базовим місяцем для проведення подальшої індексації.
За повідомленнями Державної служби статистики України індекс споживчих цін (індекс інфляції) в жовтні 2016 року становив 102,8 %, в листопаді 2016 року - 101,8 %.
Таким чином у листопаді 2016 року поріг індексації 103% (102,8 % * 101,8 % * 100) було перевищено, отже виникає право на індексацію заробітної плати.
Як вбачається з довідки про розмір індексації грошового забезпечення Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Київській області № 557 від 22.08.2019 позивачу здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення лише з листопада 2017 року, що свідчить про не нарахування та не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2017 по 31.10.2017.
Таким чином, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення заборгованості та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.12.2019 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: О. М. Ганечко
О. І. Шурко
Повний текст постанови виготовлено 26.03.2020