24 березня 2020 року м. Дніпросправа № 214/8660/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Щербака А.А.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 30 січня 2020 р. (суддя Гриня Н.Г.) в адміністративній справі №214/8660/19 за позовом ОСОБА_1 до інспектора відділу безпеки дорожнього руху Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Поліщука Олега Сергійовича, про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія НК №373167 від 12 листопада 2019 р., винесену інспектором відділу безпеки дорожнього руху Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Поліщуком О.С. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказував на відсутність складу адміністративного проступку, відсутність доказів, порушення відповідачем інструкції використання приладу ИСЛ-М 11157, що призвело до неправильного визначення технічних параметрів. Під час складання постанови відповідач не з'ясував всіх обставин справи, не прийняв до уваги пояснення позивача та не залучив свідків.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 30 січня 2020 р. у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку ОСОБА_1 . Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, скаржник просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову. Апеляційна скарга обгрунтована доводами, викладеними в адміністративному позові. Скаржник також зазначив, що дорожній лист підтвержує обставину того, що транспортний засіб БАЗ 2215, д.н.з. НОМЕР_1 проходив перевірку технічного стану і перед його виїздом на маршрут транспортний засіб визнано технічно справним. Дані щодо планового огляду транспортного засобу заносяться в спеціальний реєстр, до якого працівники патрульної поліції мають вільний доступ.
Від відповідача 23 березня 2020 р. до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, законне та обгрунтоване. Відповідач стверджує, що діяв відповідно до вимог Закону України «Про Національну поліцію», наказу № 1395 від 07 листопада 2015 р. «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» та КУпАП. Водієві було доведено причину застосування до нього превентивних заходів та в ході перевірки було проведено з використанням спеціального приладу ИСЛ-М № 11157 (вимірювач сумарного люфту рульового колеса транспортного засобу, далі за текстом - ИСЛ-М № 11157) перевірку технічного стану транспортного засобу. Перевірка проводилась кваліфікованим представником КП «Криворіжтранс» з повним дотриманням інструкції з експлуатації ИСЛ-М №11157. При проведенні вимірювання застосовувався технічний прилад відеофіксації - бодікамера № 00197.
Представник позивача та відповідач надіслали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.
На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства Украни фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв'язку із неявкою сторін.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено, що 12 листопада 2019 р. інспектором ВБДР Полку ПП в м. Кривому Розі УПП в Дніпропетровській області ДПП старшим лейтенантом поліції Поліщуком О.С. винесено постанову серії НК №373167 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 121 КУпАП із накладенням штрафу у розмірі 680 грн. (а.с.7).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірної постанови.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 72 Кодексу адміністративного судочинства України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (стаття 73 Кодексу адміністративного судочинства України). Речовими доказами є предмети матеріального світу, які своїм існуванням, своїми якостями, властивостями, місцезнаходженням, іншими ознаками дають змогу встановити обставини, що мають значення для справи (Стаття 96 Кодексу адміністративного судочинства України). Крім того, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет) (стаття 99 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) також визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із статтею 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованням громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, у тому числі, справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою статті 121 Кодексу. Частиною 2 зазначеної статті КУпАП визначено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до частини 4 статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Згідно змісту спірної постанови, 12 листопада 2019 р. о 09-10 год. у м. Кривий Ріг, мкрн. Гірницький, 22А, водій ОСОБА_1 , керував автобусом БАЗ, н.з. НОМЕР_1 , який використовується для надання послуг перевезення пасажирів в режимі маршрутного таксі 214, що має несправності, а саме - сумарний люфт у рульовому керуванні транспортного засобу перевищує граничні значення та дорівнює 49,25 град, що є порушенням підпункту «а» підпункту 31.4.2 ПДР.
Згідно з підпунктом 31.1 ПДР технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.
Відповідно до підпункту 31.3 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: а) у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху; б) якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю); в) якщо номерні знаки не відповідають вимогам відповідних стандартів; г) у разі порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв.
Згідно з підпунктом «а» підпункту 31.4.2 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема сумарний люфт у рульовому керуванні перевищує такі граничні значення: автобуси з дозволеною максимальною масою до 5 т - 10 градусів; автобуси з дозволеною максимальною масою понад 5 т - 20 градусів.
Частиною другою статті 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідачем до суду першої інстанції на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності надано відеозапис з нагрудної відеокамери, яка використовується на підставі статті 40 Закону України «Про Національну поліцію».
З відеозапису вбачається, що працівник патрульної поліції на виконання доручення Національної поліції України від 20 вересня 2019 р. «Про проведення комплексу організаційно-профілактичних заходів «Безпека дорожнього руху - це життя» спільно із кваліфікованим працівником КП «Криворіжтранс» інженером-інспектором 1 кат. ОСОБА_2 в м. Кривий Ріг, м-н Гірницький, проводився огляд транспортного засобу БАЗ 2215 СПГ державний номерний знак НОМЕР_1 . За допомогою приладу ИСЛ-М №11157 було здійснено вимірювання сумарного люфту рульового колеса, за результатами якого виявлено, що сумарний люфт складає 49,25 градуси, що перевищує граничні значення і є порушенням підпункту «а» підпункту 31.4.2 ПДР. Зазначена обставина підтверджується актом відповідності технічного стану транспортного засобу від 12.11.2019 та робочим протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу. Справа про адміністративне правопорушення розглянута безпосередньо відповідачем на місці вчинення адміністративного правопорушення з роз'ясненням ОСОБА_1 його прав, передбачених статтею 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП.
Доводи скаржника про те, що відповідачем у постанові не зазначено відомостей щодо справності, опломбування та своєчасності проведення чергової перевірки приладу ИСЛ-М №11157, на правильність висновків суду першої інстанції не впливають, оскільки вказані вимоги не встановлені статтею 268 КУпАП. Крім того, відповідачем до суду надано копію свідоцтва про калібрування вимірювача сумарного люфта керма №СК 1610/19, що свідчить про правомірність його використання.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної інстанції висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 30 січня 2020 р. в адміністративній справі №214/8660/19 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 24 березня 2020 р. і у оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 3 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя А.А. Щербак