23 березня 2020 року м. Дніпросправа № 160/3391/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року у справі №160/3391/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислоа компанія "Енергія" до Головного управління ДФС у м.Києві, Державної фіксальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 рокуу вказаній вище справі адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, ГУ ДФС у м.Києві подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з необхідністю подання до Третього апеляційного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку;
- документа про сплату судового збору у розмірі 2881,50 гривень.
Зазначеною ухвалою встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Копія ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху була надіслана поштою скаржнику та отримана ним 05.03.2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
17.03.2020 року до суду від скаржника надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
В обгрунтування заяви зазначається, що скаржник вже подавав апеляційну скаргу на рішення суду в межах строку на апеляційне оскарження, проте вказана апеляційна скарга була залишена без руху судом апеляційної інстанції та згодом повернута скаржникові у зв'язку з несплатою судового збору.
Суд вважає, що зазначена заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, скаржник вже подавав апеляційну скаргу на рішення суду в межах строку на апеляційне оскарження, проте вказана апеляційна скарга була залишена без руху, а згодом повернута судом апеляційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Неналежне виконання скаржником вимог Кодексу адміністративного судочинства України в частині порядку подання апеляційної скарги та відповідних документів до неї, не є поважною підставою для поновлення строку апеляційного провадження.
В пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обгрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Обгрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії” визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (“Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain” №11681/85).
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Повернення первинної апеляційної скарги у зв'язку з певними її недоліками, не є об'єктивно непереборною обставиною чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій, а за своєю суттю є суб'єктивною обставиною та не може бути прийнято судом апеляційної інстанції як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення.
Суд апеляційної інстанції при отриманні повторної апеляційної скарги не уповноважений надавати оцінку законності та обгрунтованості судового рішення апеляційної інстанції про повернення первинної апеляційної скарги.
Скаржник ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення первинної апеляційної скарги в касаційному порядку не оскаржував.
Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі «Перес де Рада Каванілес проти Іспанії» зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.
Також скаржник заявив суду клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
В обґрунтування клопотання зазначається, що на даний час зупинено операції з бюджетними коштами за всіма рахунками. Скаржник здійснює всі можливі заходи для розблокування рахунків.
Суд вважає, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки скаржникові було встановлено строк, достатній для усунення недоліків апеляційної скарги.
Зупинення операцій з бюджетними коштами особі, яка є суб'єктом владних повноважень, не є безумовною підставою для продовження такій особі строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Таким чином, станом на час постановлення цієї ухвали строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху, сплинув і скаржник не надав суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку, а також не усунув інші недоліки апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, вказані Головним управлінням ДФС у м.Києві.
Відмовити Головному управлінню ДФС у м.Києві в задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2019 року у справі №160/3391/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-промислоа компанія "Енергія" до Головного управління ДФС у м.Києві, Державної фіксальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак