30 березня 2020 р.Справа № 520/6742/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2019 року по справі № 520/6742/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі також - відповідач, ГУПФУ в Харківській області) в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у нарахуванні пенсії згідно до чинного законодавства;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати і виплатити та в подальшому виплачувати, ОСОБА_1 , пенсію відповідно до діючого Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Закону України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII „Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", Постанови кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 „Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року № 355 „Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 „Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до Постанови кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 „Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", із розрахунку: - посадовий оклад - 3100,00 грн.; - військове звання (підполковник міліції) - 2200,00 гри.; - надбавка за вислугу років (50%) - 2650,00 грн.; - надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%) - 3975,00 грн.; - премія (63%) - 7512 грн. 75 коп.; - Всього - 19437 грн. 75 коп.; Основний розмір пенсії 83% грошового забезпечення (вислуга 31 рік) складає 16269 грн. 73 коп. Додатково до основного розміру пенсії нарахувати підвищену надбавку до пенсії за Постановою Кабінету Міністрів України № 355-2012р.- 20% - 3226 грн. 67 коп. Підсумок пенсії (з надбавками) складає 19.360 грн. 00 коп.;
- нарахувати та виплати борг по пенсії, який складає з 01 квітня 2012 року по 01 квітня 2019 року у сумі 74649 грн. 44 коп.;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у нарахуванні пенсії ОСОБА_1 згідно до чинного законодавства.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, під.2 поверх 3, м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) перерахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) пенсію відповідно до діючого Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Закону України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII „Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", Постанови кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 „Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу". Постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2012 року № 355 "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 „Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до Постанови кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 „Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" із розрахунку основного розміру пенсії 83% грошового забезпечення (вислуга 31 рік).
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, під.2 поверх 3, м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) заборгованість по пенсії за період з 01.04.2012 року по 31.12.2015 року з урахуванням виплачених сум.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 80 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , відповідачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2019 року по справі № 520/6742/19 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження на підстав абз. 1 ч. 2 ст. 312 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що провадження у справі необхідно зупинити з наступних підстав.
Колегія суддів зазначає, що предметом спору у даній справі є правомірність дій Головного управління ПФУ у Харківській області під час нарахування і виплати позивачу пенсії у період починаючи з 01 квітня 2012 року та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату заборгованості по пенсії, яка утворилася за період з 01 квітня 2012 року.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 02.04.2019 року Касаційний адміністративний суд Верховного Суду ухвалив передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №510/1286/16-а за позовом до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Верховний Суд в ухвалі від 02.04.2019 р. у справі № 510/1286/16-а зазначив, що незважаючи на обґрунтування застосування необмеженого строку щодо захисту своїх порушених пенсійних прав з вини органів ПФУ, визначення початку перебігу строку звернення до адміністративного суду залишається актуальними з огляду на те, що найперше, необхідно розрізняти строк, неправильне визначення судом вищезазначеного початку строку може суттєво порушувати інтереси особи, що охороняються, та її процесуальне право на доступ до правосуддя. Особливою категорією публічно-правових спорів між громадянами-пенсіонерами та Пенсійним фондом є спори щодо визнання неправомірними владні дії (рішення), внаслідок яких був неправильно встановлений розмір пенсії первинно, або при несвоєчасному перерахунку пенсій, що призвело до недоотримання пенсіонером відповідних сум коштів. У разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення та застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, це унеможливлює реалізацію передбаченого частиною другою статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» права пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час та компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати без обмеження будь-яким строком. Неможливість обмеження шестимісячним строком обов'язку України як держави забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного право на соціальний захист, підтверджується, також встановленим статтями 256 та 257 Цивільного кодексу України трирічним строком позовної давності, який означає строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У протилежному випадку, обов'язок громадянина, зокрема, у формі майнового зобов'язання перед державою підлягав б судовому захисту протягом 3 років, а такий ж обов'язок держави перед громадянином - 6 місяцями.
Під час розгляду справи у Верховному Суді у колегії суддів Касаційного адміністративного суду постала необхідність формування правової позиції з ряду питань, а саме:
1. Чи можуть судами застосовуватися у спорах стосовно соціального захисту (для обмеження розміру належних особі сум соціальних виплат) шестимісячні строки звернення до суду, встановлені процесуальним законом - КАС України (стаття 99 в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, та стаття 122 в чинній редакції), якщо предметом спору є неотримання особою регулярних (щомісячних тощо) соціальних виплат, які суб'єкт владних повноважень з власної вини не виплачував фізичній особі або виплачував у неповному розмірі?
2. Чи можуть суди застосовувати строки звернення до суду, встановлені процесуальним законом - КАС України (стаття 99 в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року, та стаття 122 в чинній редакції), для фактичного встановлення строкових меж (може граничним меж) триваючого правопорушення у сфері реалізації соціальних прав та відповідно цим строком обмежувати доступ особи до суду?
3. Чи може бути факт нездійснення перевірки особою, якій державою призначено пенсію або інші постійні соціальні виплати, правильності нарахування уповноваженими суб'єктами владних повноважень конкретних сум таких виплат або невчасне звернення з відповідним позовом до адміністративного суду підставою для судового захисту її прав лише у межах останніх шести місяців, що передують даті звернення до суду?
4. Чи можуть суди не застосовувати відповідний процесуальний строк, а відповідно до частини шостої статті 7 КАС України використовувати як аналогію закону до всіх зазначених вище спорів положення частини другої статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статей 51, 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в яких міститься норма, згідно з якою нараховані (первинно встановлені за відповідною заявою фізичної особи) суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком?
Зазначено, що складність цієї виняткової правової проблеми полягає у тому, що процесуальний закон у частині визначення строків звернення до суду не містить особливостей стосовно спорів у сфері соціального захисту, зокрема, тих, що стосуються регулярних (щомісячних тощо) виплат, які суб'єкт владних повноважень з власної вини протягом тривалого часу не виплачував фізичній особі або виплачував у неповному розмірі.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Отже, з урахуванням положень пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України та беручи до уваги ту обставину, що формування відповідних правових позицій Великою Палатою Верховного Суду у справі №510/1286/16-а, враховуючи строки звернення позивача з даним адміністративним позовом, може вплинути на наслідки розгляду даної справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо необхідності зупинення провадження у справі №520/6742/19 до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №510/1286/16-а..
Керуючись ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Зупинити провадження у справі № 520/6742/19 за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.11.2019 року по справі № 520/6742/19 до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі №510/1286/16-а.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.
Судді(підпис) (підпис) Перцова Т.С. Русанова В.Б.