30 березня 2020 р.Справа № 524/694/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою інспектора роти №2 Батальйону патрульної поліції у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Стадника Віктора Анатолійовича на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21.02.2020 року (головуючий суддя І інстанції: Предоляк О.С.) по справі № 524/694/20
за позовом ОСОБА_1
до інспектора роти №2 Батальйону патрульної поліції у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Стадника Віктора Анатолійовича, третя особа: Батальйон патрульної поліції у м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції
про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 ( далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАК № 2088356 від 09.02.2020, винесену інспектором роти № 2 БПП у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Стадником В.А. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 425 грн
- закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 21.02.2020 року позов задоволено частково.
Скасовано постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2088356 від 09.02.2020, винесену інспектором роти № 2 БПП у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Стадником В.А. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2ст.122 КУпАП. Провадження у справі закрито. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Інспектор роти № 2 БПП у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Стадник В.А. (далі - відповідач) не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при не повному з'ясуванні обставин справи та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції щодо відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, оскільки факт порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху підтверджено відеозаписом, а також поясненнями позивача, який визнає, що повертаючи ліворуч при зеленому сигналі світлофора не надав перевагу зустрічному транспортному засобу, який рухався прямо.
Позивач та третя особа не надали відзив на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 09.02.2020 інспектором роти № 2 БПП у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Стадником В.А. винесено постанову серії ЕАК № 2088356, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 425 грн. (а.с. 10).
Згідно постанови 09.02.2020 року о 23:46 год. у м. Кременчук, вул. Вадима Пугачова, 33, водій, керуючи транспортним засобом Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснюючи поворот ліворуч на регульованому перехресті з зеленим світлом світлофору не надав переваги водієві, який рухався в зустрічному напрямку прямо, чим порушив п. 16.6 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст. 122 КУпАП .
Позивач, не погоджуючись з постановою по справі про адміністративне правопорушення, оскаржив її в судовому порядку.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки не надано доказів того, що маневр здійснений позивачем, створив перешкоди для зустрічного транспорту, який розпочинав рух.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 1, 13 Закону України «Про Національну поліцію», поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23, п.1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі - ПДР).
Пунктом 1.9 ПДР передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
В п. 1.3 ПДР зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п.16.6 ПДР повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.
Відповідно до п.1.10 ПДР України дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.
Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено, що порушення правил проїзду перехресть, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Стаття 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з п.2 ч.1 ст.40 Закону України « Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до п.п.9 ч.1 ст.31 Закону України « Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису.
В підтвердження правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідачем надано диск з відеозаписом, яким зафіксовано, що позивач, керуючи автомобілем Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 повертаючи ліворуч при зеленому сигналі світлофора, продовжив рух, здійснив маневр, та не надав переваги в русі зустрічному транспортному засобу (автомобілю ВАЗ д.н.з. НОМЕР_2 ), який рухався прямо.
Отже позивач не дотримався відповідних вимог Правил дорожнього руху, що призвело до їх порушення та притягнення його до адміністративної відповідальності.
Висновки суду першої інстанції щодо не надання відповідачем належних доказів того, що маневр здійснений позивачем створив перешкоди для зустрічного транспортного засобу, є помилковими, оскільки відсутність створення перешкод не позбавляє обов'язку водія не продовжувати рух, не здійснювати маневр на перехресті та пропустити зустрічний транспортній засіб.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується доводами апелянта, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а отже постанова від 09.02.2020 прийнята відповідачем правомірно, відповідно до закону в межах повноважень та у спосіб встановлений законодавством.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи та доказам, наявними в матеріалах справи, а тому зазначене рішення підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення
Відповідно до п. 1,3 ч.1 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 268, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу інспектора роти №2 Батальйону патрульної поліції у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Стадника Віктора Анатолійовича задовольнити.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21.02.2020 року по справі № 524/694/20 скасувати в частині скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2088356 від 09.02.2020, винесену інспектором роти № 2 БПП у м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Стадником В.А. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2ст.122 КУпАП та закриття провадження у справі.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова