ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
30 березня 2020 року м. Київ № 640/7063/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Каракашьян С.К., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1
доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова О.Ю.
провизнання протиправними дій, бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова О.Ю. про визнання протиправними дій, бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За правилами ч. 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Порушення має місце як тоді, коли негативні наслідки вже настали, так і тоді, коли вони лише можуть настати з певною вірогідністю.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Суд звертає увагу, що Законом не передбачено переривання строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 №4452-VI уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (частина друга); інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства (частина четверта); протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (частина п'ята).
За змістом частин третьої-четвертої статті 18 вказаного Закону Фонд інформує громадськість про свою діяльність шляхом опублікування інформації на офіційному сайті Фонду, а також шляхом проведення прес-конференцій, виступів на радіо і телебаченні та в інший спосіб. Із періодичністю, встановленою виконавчою дирекцією Фонду, Фонд проводить оцінювання рівня поінформованості громадськості. Фонд зобов'язаний один раз на рік, станом на 1 січня, розміщувати на своєму офіційному веб-сайті перелік учасників Фонду не пізніше одного місяця після настання відповідного строку. Фонд зобов'язаний додатково розміщувати на своєму офіційному веб-сайті інформацію про зміни в переліку учасників Фонду не пізніше 14 днів після внесення відповідних змін до реєстру учасників Фонду, а також перелік учасників Фонду.
Судом встановлено, що на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб опубліковані оголошення: від 24.05.2016 - про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський"; від 13.07.2016 - розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делеговано повноваження ліквідатора банку; від 14.07.2016 - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав виплати коштів вкладникам ПАТ "Банк Михайлівський", проте про відповідні обставини представник позивача не зазначає, жодних пояснень з даного приводу не надає. Інформація про ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" опубліковано в газеті "Голос України" №132 (6386) від 16.07.2016.
З огляду на таке правове регулювання, наведені обставини, суд вважає, що позивач міг та повинен був дізнатись про порушене право, інтерес щодо відшкодування гарантованої суми вкладу після спливу строків, встановлених для формування Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" переліку вкладників.
Щодо посилань позивача на довідку ПАТ «Банк Михайлівський» від 15.05.2019 на звернення позивача, суд акцентує увагу, що з моменту вказаної довідки позивачем також пропущений шестимісячного строку звернення до суду.
За таких обставин, обґрунтування причин поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду, вказані в заяві позивача про поновлення строку звернення до суду, не вбачаються судом поважними причинами пропуску строку.
Згідно частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, ставки сплати судового збору визначені статтею 4 Закону України "Про судовий збір", де вказано, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка становить
0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Окрім того, суд звертає увагу, що згідно із частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Разом із тим, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" передбачено, що з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2102 гривень.
Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся з позовною заявою, що містить дві позовні вимоги немайнового характеру, отже, сума судового збору, відповідно до приписів Закону України "Про судовий збір", становить 1681,60 грн. (840,80 грн.*2).
Проте, позивачем доказів сплати судового збору не надано, разом з тим, заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
На обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначає, що є споживачем фінансових послуг, у зв'язку з чим звільняється від сплати судового збору.
Розглядаючи заявлене клопотання про звільнення позивача від спати судового збору, суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Закон України «Про захист прав споживачів» №1023-XII від 12.05.1991 регулює відносини між споживачами товарів, робіт, послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізми їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Відповідно до частини третьої статті 22 цього Закону, споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є фінансовою установою, яка надає фінансові послуги, оскільки, відповідно до частини першої статті 3 Закону №4452-VI, він є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Крім того, відповідно до частини третьої статті 3 цього ж Закону, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що не має на меті отримання прибутку.
Тому Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не підпадає під категорію фінансової установи, яка під час надання інформації клієнту зобов'язана дотримуватися вимог законодавства про захист прав споживачів. Отже, на фізичних осіб-вкладників комерційних банків під час дії тимчасової адміністрації у них не розповсюджується дія частини третьої статті 22 Закону «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Таким чином, дія частини третьої статті 22 Закону № 1023-XII не поширюється на спори, які виникають між вкладниками банку та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб під час здійснення останнім владних управлінських функцій (виконання окремої владної функції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами на підставі пункту 4 частини другої статті 4 Закону № 4452-VI).
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі №817/777/16.
Відповідно до частини першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, суд вважає за належне вказати, що зазначені вище недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали, зокрема:
- заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску (вказати інші підстави для поновлення строку);
- документа про сплату судового збору у розмірі 1681,60 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва
1.Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.К. Каракашьян