30 березня 2020 р. Справа № 643/21115/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ральченка І.М.
суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є.
за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспектора 3 роти 3 батальйону УПП в Дніпропетровській області лейтенант поліції Борисенка Олександра Олександровича на рішення Московського районного суду м. Харкова від 20.02.2020, суддя Єрмак Н.В., по справі № 643/21115/19
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора 3 роти 3 батальйону УПП в Дніпропетровській області лейтенант поліції Борисенка Олександра Олександровича
про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив скасувати постанову інспектора 3 роти 3 батальйону УПП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Борисенка О.О. серії ЕАК №1819363 від 03.12.2019 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП; визнати протиправними дії інспектора 3 роти 3 батальйону УПП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Борисенка О.О. щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 20.02.2020 року позовні вимоги задоволено частково.
Скасовано постанову серії ЕАК №1819363 Інспектора 3 роти 3 батальйону УПП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Борисенка О.О. від 03.12.2019 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП закрито.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просило скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в цій частині.
24.03.2020 до суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, Інспектором 3 роти 3 батальйону УПП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Борисенка О.О. винесено постанову серії ЕАК №1819363 від 03.12.2019 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
За даними оскаржуваної постанови позивач 03.12.2019 року о 12.49 год. керуючи транспортним засобом CHEVROLET LACETTI, державний номер НОМЕР_1 , на автодорозі Новомосковського району, м. Дніпропетровська, 159 км. Траси М29, не мав при собі страхового полісу, чим порушив вимоги п.2.1 ПДР України, та скоїв правопорушення, передбачене ст. ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності належних доказів підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, та вважав належним способом захисту прав позивача, у даному випадку, саме скасування протиправного рішення відповідача, з огляду на що відсутні підстави для задоволення позову в частині вимог про визнання дій відповідача по притягненню до адміністративної відповідальності протиправними.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції в оскаржуваній частині з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст. 254 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.
Пунктом 1.3 ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п. 2.1 "г" ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно з п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Відповідно до п. 13.1 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.03.2009 року № 111, підставою для зупинення транспортних засобів є, зокрема, таке: порушення ПДР водіями, наявність даних, що свідчать про причетність транспортного засобу, його водія, пасажирів або вантажу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, злочину чи адміністративного правопорушення, необхідність опитування водія чи пасажирів про обставини скоєння ДТП, адміністративного правопорушення, злочину, свідками якого вони є або могли бути, необхідність залучення водія транспортного засобу для надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або працівникам міліції чи як свідка при оформленні протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод тощо.
Вказаною нормою визначено вичерпний перелік підставою для зупинення транспортних засобів, якими керують водії.
Судовим розглядом встановлено, що відповідачем у оскаржуваній постанові не зазначено та належними доказами не підтверджено наявності причини зупинки транспортного засобу позивача.
Не надано таких підтверджень відповідачем також ні у відзиві на позовну заяву, ні у апеляційній скарзі.
За таких обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність у відповідача підстав для зупинки автомобілю під керуванням позивача.
Згідно з частинами першою, другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, у ході судового розгляду справи відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним рішення, з огляду на що позовні вимоги є обгрунтованими, а рішення суду першої інстанції таким, що не підлягає скасуванню.
У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Інспектора 3 роти 3 батальйону УПП в Дніпропетровській області лейтенант поліції Борисенка Олександра Олександровича - залишити без задоволення.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 20.02.2020 по справі № 643/21115/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов