30 березня 2020 р. Справа № 638/12103/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ральченка І.М.
суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В.
за участю секретаря судового засідання Патової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.01.2020, суддя Семіряд І.В., по справі № 638/12103/19
за позовом ОСОБА_1
до Інспекції з паркування Департаменту територіального контролю Харківської міської ради
про скасування постанови,
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, у якому просила скасувати постанову Інспекції з паркування Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів серії АА № 001951 від 26.06.2019.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.01.2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просила скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначила, що судом першої інстанції не враховано того, що позивач не керувала транспортним засобом у день притягнення до адміністративної відповідальності, з огляду на що оскаржувану постанову складено не стосовно особи, що фактично вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
27.03.2020 на електронну пошту Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява позивача про відкладення розгляду справи.
Втім, зазначений документ не підписаний електронним цифровим підписом.
Згідно із ст. 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг, для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ст. 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг, оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора.
Враховуючи, що клопотання не містить електронного цифрового підпису заявника колегія суддів не має підстав вважати зазначене клопотання належним оригіналом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, Інспекцією з паркування Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу складено постанову серії АА № 001951 від 26.06.2019, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
За даними оскаржуваної постанови позивач ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mercedes-Bens GLE 250D 4MATIC, державний номер НОМЕР_1 25.06.2019 о 13-04 год. по вул. Ярослава Мудрого,7 у м. Харкові здійснила зупинку на пішохідному переході, чим порушила п.15.9 «г» Правил дорожнього руху України.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи постанову про накладення адміністративного стягнення відповідач діяв у межах своїх повноважень та у відповідності до чинного законодавства, оскільки в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.
Відповідно до п.15.9 «г» ПДР України забороняється зупинка на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги у русі.
Згідно з п. 1.10 ПДР України, зупинка - це припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Як вбачається з фотофіксації обставин правопорушення шляхом застосування технічного засобу «Lenovo TB-X704L» № HAOXAJ7 в режимі фотозйомки водій транспортного засобу Mercedes-Bens GLE 250D 4MATIC, державний номер НОМЕР_1 25.06.2019 здійснив зупинку на узбіччі дороги за адресою: м.Харків, вул. Ярослава Мудрого, 7.
При цьому, із наданих знімків не встановлено обставин зупинки транспортного засобу у зв'язку із аварійною ситуацією.
Також, не надано доказів зупинки автомобіля на пішохідному переході не позивачем, а іншою особою.
На підтвердження розташування дорожніх знаків на вказаному відрізку надано схему дислокації дорожніх знаків на перехресті вул. Мироносицької з вул. Ярослава Мудрого в районі будинку 7 станом на 25.06.2019, із якої встановлено наявність на зазначеному перехресті дорожніх знаків ПДР: 5.35.1 - «Пішохідний перехід»; 5.35.2 - «Пішохідний перехід»; 2.3 - «Головна дорога».
Отже, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо розташування транспортного засобу позивача із порушенням правил паркування, а саме п.15.9 «г» ПДР України.
При цьому, у апеляційні скарзі позивач не заперечує встановлене розташування транспортного засобу із порушенням п.15.9 «г» ПДР України, однак зазначає, що така зупинка була вимушена та аварійна.
Втім, із такими доводами колегія суддів не погоджується, оскільки відповідно до п. 15.14 ПДР України у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9 - 9.11 цих Правил.
Так, п.п. 1 п. 9.9 ПДР України передбачено, що у разі вимушеної зупинки на дорозі повинна бути ввімкнена аварійна світлова сигналізація.
Пунктом 9.10 ПДР України встановлено, що разом з увімкненням аварійної світлової сигналізації слід установити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху, але не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах і 40 м поза ними, у разі: а) скоєння дорожньо-транспортної пригоди; б) вимушеної зупинки в місцях з обмеженою оглядовістю дороги хоча б в одному напрямку менше 100 м.
Відповідно до п. 9.11 ПДР України якщо транспортний засіб не обладнано аварійною світловою сигналізацією або вона несправна, треба встановити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар: а) ззаду на транспортному засобі, зазначеному в пункті 9.9 ("в", "г", "ґ") цих Правил; б) з боку гіршої видимості для інших учасників дорожнього руху у випадку, зазначеному в підпункті "б" пункту 9.10 цих Правил.
Однак, судовим розглядом не встановлено та позивачем не надано доказів виконання вищезазначених пунктів, передбачених у разі аварійної зупинки транспортного засобу.
Крім того, зазначені позивачем обставини спростовуються наданими матеріалами фотофіксації адміністративного правопорушення.
Також, колегією суддів не приймаються доводи апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу, однак не керувала ним 25.06.2019, що, на думку позивача, виключає можливість притягнення її до адміністративної відповідальності, з огляду на наступне.
Приміткою до ст. 122 КУпАП передбачено, що суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.
У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідно до ст. 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 279-3 КУпАП, відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили:1) ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; 2) особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Судовим розглядом встановлено та не заперечувалось позивачем, що саме ОСОБА_1 є власником автомобіля Mercedes-Bens GLE 250D 4MATIC, державний номер НОМЕР_1 .
При цьому, доказів вибуття із володіння позивачем зазначеного транспортного засобу не надано.
Посилання на пояснення ОСОБА_2 стосовно керування ним 25.06.2019 автомобілем Mercedes-Bens GLE 250D 4MATIC, державний номер НОМЕР_1 , колегією суддів не приймаються, оскільки такі обставини можуть бути підставою звільнення від адміністративної відповідальності лише за умови дотримання положень п. 2 ч. 1 ст. 279-3 КУпАП, що не підтверджено відповідними доказами.
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо порушення відповідачем порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності колегія суддів зазнає наступне.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 219 КУпАП від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і третьою статті 122, частинами першою і другою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.
Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.10.2018 року № 701 уповноважено посадових осіб місцевого самоврядування - головних спеціалістів-інспекторів з паркування Інспекції з паркування Департаменту територіального контролю Харківської міської ради розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1, ч. 3 ст. 122 КУпАП у частині порушень правил зупинки, стоянки транспортирних засобів та ч. 1, ч. 2 ст. 152-1 КУпАП, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), у межах відповідного населеного пункту.
Отже, інспектор з паркування уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. ч. 1, 3 ст. 122 КУпАП у частині порушень правил зупинки, стоянки транспортних засобів.
Відповідно до ст. 249 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
Статтею 280 КУпАП передбачені особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 279-1 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих а автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Таким чином, у спірних правовідносинах протокол про адміністративне правопорушення не складається, а присутність правопорушника не є обов'язковою.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 833 від 10.11.2017 «Про функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі», системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі є взаємопов'язана сукупність технічних засобів (приладів контролю), програмних і апаратних засобів обробки отриманих за допомогою технічних засобів (приладів контролю) інформаційних файлів та метаданих, обміну з використанням телекомунікаційних мереж інформацією, необхідною для реалізації організаційних і процесуальних заходів під час здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, що функціонує в єдиній інформаційній системі МВС.
Розпорядженням Харківського міського голови від 12.02.2019 № 24 «Про використання посадовими особами (інспекторами з паркування) Департаменту територіального контролю Харківської міської ради технічних засобів для здійснення фотозйомки (відеозапису) порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів» інспектор з паркування здійснює фіксацію обставин порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів в режимі фотозйомки (відеозапису), використовуючи технічний засіб, який йому наданий у користування Харківською міською радою, відповідно до вимог законодавства.
Листом Департаменту інформаційно-комп'ютерного забезпечення Харківської міської ради від 03.04.2019 № 128/0/601-19 зазначено, що Харківською міською радою у 2018 році для забезпечення діяльності Інспекції з паркування Департаменту територіального контролю були придбані наступні технічні засоби, які можуть використовуватись для здійснення фото/відео-фіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, зокрема планшетні комп'ютери «Lenovo TB-X704L ТАВ4 10 Plus».
Відповідно до п. 2, 9 розпорядження Харківського міського голови від 12.02.2019 року № 24 встановлено, що відзняті на технічний засіб фотознімки (відеозапис), відповідно до вимог ст. 4 та ст. 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», ст. 21 Закону України «Про інформацію», не належать до державних інформаційних ресурсів або інформації з обмеженим доступом, тому порядок доступу до такої інформації визначається Харківською міською радою, а технічні засоби та обробка на них такої інформації не потребує застосування комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
Листом ДП «Харківстандартметрологія» від 08.02.2019 року зазначено, що комп'ютер персональний «Lenovo TB-X704L» з радіообладнанням систем стільникового зв'язку GSM900/ 1800 і UMTS, обладнанням радіо доступу (IEEE 802.11 a/b/g/n/ac і інтерфейс передачі даних Bluetooth) у комплекті із зарядним пристроєм моделі С-Р36, код УКТ ЗЕД 8471, для здійснення уповноваженою посадовою особою Інспекції з паркування Департаменту територіального контролю Харківської міської ради фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат у 2019 році, не підлягає обов'язковій сертифікації в Україні.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що у ході судового розгляду справи належними доказами доведено вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, наявності повноважень у інспектора паркування для складання оскаржуваної постанови та здійснення розгляду ним справи про адміністративне правопорушення у відповідності із законодавчо визначеним порядком.
У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.01.2020 по справі № 638/12103/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов