ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 березня 2020 року м. Київ № 826/3366/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
26.12.2018 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - ГУ ПФУ) про:
- визнання бездіяльності ГУ ПФУ щодо нездійснення перерахунку та виплати їй пенсії з 01.01.2016 як пенсіонеру Міністерства внутрішніх справ України згідно із Законом України від 23.12.2015 №900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» (далі - Закон №900-VIII), статтею 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ), постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988) на підставі наданої довідки про грошове забезпечення від 19.06.2017 №100/34759-2003016137 для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських, - протиправною;
- зобов'язання відповідача здійснити перерахунку та виплату пенсії з 01.01.2016 як пенсіонеру Міністерства внутрішніх справ України згідно із Законом №900-VIII, статтею 63 Закону №2262-ХІІ, Постановою №988 на підставі наданої довідки про грошове забезпечення від 19.06.2017 №100/34759-2003016137 для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання ГУ ПФУ подати в установлений судом термін з моменту набрання рішенням законної сили звіту про виконання рішення суду.
Підставою для звернення з позовною заявою до суду стала протиправна, на думку позивача, відмова у здійсненні перерахунку її пенсії, передбаченого законодавством.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2018 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду і у справі відкрито провадження.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.05.2018, справу передано на автоматичний розподіл справ між суддями.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.08.2018 справу прийнято до провадження і призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
18.05.2018 від відповідача до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник ГУ ПФУ вказав, зокрема на те, що перерахунок пенсії позивачу буде здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103) після виділення коштів з Державного бюджету України.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ, перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ з 01.01.2003.
Пенсія позивачу обчислена у розмірі 88% грошового забезпечення, яке включає: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентну надбавку за вислугу років 40%, 100% надбавку згідно Указу Президента №771, надбавку за таємність 40%, надбавку за особливі умови служби 50%.
Із прийняттям Постанови №988 до ГУ ПФУ ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (далі - Ліквідкомісія ГУ МВС, ГУ МВС, МВС відповідно) були направлені довідки для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення, встановленого для поліцейських.
В матеріалах справи міститься довідка від 13.06.2017 №31715, видана Ліквідкомісією ГУ МВС ОСОБА_1 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
У цій довідці вказано, що відповідно до частини третьої статті 63 Закону №2262-ХІІ, Постанови №988, наказу МВС від 06.04.2016 №260 розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2016, за посадою начальник кафедри оперативно-розшукової діяльності факультету підготовки кадрів оперативних служб НАВСУ/начальник відділу НПУ становить: посадовий оклад - 4000 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням полковник міліції (поліції) - 2400 грн; надбавка за стаж роботи 50% - 3200 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% - 600 грн; надбавка за науковий ступінь кандидата або доктора наук 5% - 200 грн; доплата за вчене звання 5% - 200 грн; премія 78,60% - 8331,60 грн. Усього 18931,60 грн.
Судом встановлено, що позивач зверталася до відповідача із заявою про перерахунок її пенсії. Проте листом від 21.12.2017 №32395/03/Ч-4213 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що перерахунок пенсії буде проведено після надходження коштів з Державного бюджету України.
Як свідчать матеріали пенсійної справи 26.03.2018 пенсія позивачу перерахована з 01.04.2018 на підставі Постанов №988 та №103 з 01.01.2016 із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 4000 грн; оклад за військове звання - 2400 грн; процентна надбавка за вислугу років 50% - 3200 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% - 600 грн; надбавка за науковий ступінь кандидата або доктора наук 5% - 200 грн; доплата за вчене звання 5% - 200 грн; премія 86,21% - 9138,29 грн. Усього 19738,26 грн.
Основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення (вислуга років 31) у розмірі 13816,78 грн з надбавками.
ОСОБА_1 не погоджуючись із бездіяльністю відповідача та вважаючи її протиправною, звернулася до суду з даним позовом.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до преамбули Закону №2262-ХІІ держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
29.12.2015 набрав чинності Закон №900-VIII, яким внесено доповнення до статті 63 Закону №2262-ХІІ наступного змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».
Статтею 51 Закону №2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до абзацу 2 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Згідно зі статтею 102 Закону №580-VIII пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом №2262-ХІІ.
Постановою №988 та постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 №947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268» встановлено розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45) перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Таким чином, зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції.
Як встановлено судом з відзиву наданого суду відповідачем та наявної в матеріалах справи копії перерахунку пенсії позивача перерахунок здійснено в березні 2018 року з 01.04.2018 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) від 21.03.2018 №31715.
Єдиною підставою для неперерахунку та невиплати позивачу пенсії до квітня 2018 року відповідач визначив відсутність надходжень коштів на виплату пенсій з Державного бюджету України, проте, суд звертає увагу, що відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для не перерахунку пенсії та відмови у її виплаті позивачу.
Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови від 22.06.2010 у справі №21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі №21- 44а10).
Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004, від 01.12.2004 №20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007, у яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При вирішенні спору суд враховує, що у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Кечко проти України», «Ромашов проти України», «Шевченко проти України» зазначено, що реалізація особою права, яке пов'язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, є безпідставними. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Враховуючи гарантоване законом право на перерахунок пенсії та дотримання у межах спірних правовідносин усіх вимог, передбачених Порядком №45, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Оскільки Постанова №988, якою встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, набрала чинності 02.12.2015, позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, з 01.01.2016.
Проте, всупереч положенням статті 51 Законом №2262-ХІІ та нормам Порядку №45 відповідач після надходження відповідної довідки від 13.06.2017 №31715 до квітня 2018 року не перерахував пенсію позивача, з урахуванням чого поведінка ГУ ПФУ є протиправною бездіяльністю.
Оскільки відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача відповідно до Закону №900-VIII, статті 63 Закону №2262-ХІІ та Постанови №988 в квітні 2018 року, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині щодо зобов'язання відповідача вчинити зазначені дії.
Однак при цьому, суд звертає увагу на те, що оскільки позивачем не надано суду додаткових пояснень щодо незгоди з діями відповідача стосовно здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки ГУ МВС про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) від 21.03.2018 №31715, то суд розглядає заявлені вимоги щодо встановлення бездіяльності відповідача щодо довідки від 13.06.2017 №31715.
Окрім того, суд зазначає, що при перерахунку пенсії позивача відповідач протиправно зменшив відсоткове значення розміру пенсії позивача з 88% до 70% від суми грошового забезпечення, оскільки в даному випадку відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 24.04.2018 у справі №686/12623/17, провадження №К/9901/849/17.
На думку суду, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень в розумінні частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, такий захист може здійснюватись судом також в інший спосіб, який не суперечить закону.
За таких обставин з огляду на те, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку, проте позовні вимоги в цій частині не заявлені, суд вважає що для ефективного захисту порушених прав позивача слід застосувати частину другу статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, але суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Тобто, суд вважає, що слід вийти за межі позовних вимог, визнати наведені дії відповідача протиправними та зобов'язати ГУ ПФУ здійснити відповідний перерахунок із застосуванням розміру 88% сум грошового забезпечення.
Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 352,40 грн.
Що стосується висловленої позивачем вимоги про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, то дійсно відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття рішення у справі.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Водночас, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов'язком.
Враховуючи, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду, суд, приймаючи до уваги обставини даної справи, вважає, що підстави зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні. Тобто, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням зазначеного рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково та вийти за межі позовних вимог.
Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку й виплати пенсії з 01.01.2016 відповідно до статті 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі довідки від 13.06.2017 №31715, виданої ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, - протиправною.
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії при проведенні перерахунку з 88% до 70% сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016, - протиправними.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести з 01.01.2016 перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно з частиною четвертою статті 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановами Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» із застосуванням розміру 88% відповідних сум грошового забезпечення та компенсувати різницю між фактично отриманими та нарахованими сумами пенсії.
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 352,40 (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок).
У встановлені контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду в місті Києві подати у встановлений судом термін звіт про виконання судового рішення, - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду в місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42098368).
Суддя О.М. Чудак