ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 березня 2020 року м. Київ № 640/18101/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправним та скасування наказу,
установив:
В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) до Міністерства освіти і науки України про:
- визнання протиправним та скасування наказу Міністерства освіти і науки України від 23 листопада 2018 року №1298 "Про затвердження рішення атестаційної колегії Міністерства від 23 жовтня 2018 року", яким скасовано постанову Президії Вищої атестаційної комісії України від 14 квітня 2010 року №14-08/3-з "Про затвердження атестаційних висновків експертної ради ВАК України щодо дисертаційних робіт і видачу дипломів докторів наук" про переатестацію ОСОБА_1 та наказ Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України від 17 червня 2011 року №592 в частині нострифікації атестата професора ОСОБА_1 .
Представником позивача до суду подано заяву про відвід судді Чудак О.М., яка мотивована наявністю сумнівів у неупередженості або об'єктивності судді під час розгляду даної справи, оскільки судом не розглянуті клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та виклик свідка.
Суд, розглянувши заяву представника позивача про відвід судді, зазначає, що частинами першою, другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Відповідно ж до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Так, з заяви представника позивача про відвід судді вбачається, що останній фактично не погоджується з порядком розгляду його клопотань та строками розгляду справи.
Водночас, варто зазначити, що суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
У справі «Газета Україна-Центр проти України» рішення від 15 липня 2010 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності».
З вищезазначеного вбачається, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність відповідних вищезазначених суб'єктивних та об'єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Таким чином, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 243. 248 КАС України,
ухвалив:
Заяву представника позивача про відвід судді Чудак О.М. вважати необґрунтованою.
Передати заяву представника позивача про відвід судді Чудак О.М. для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Чудак