ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у забезпеченні позову
30 березня 2020 року місто Київ №640/7137/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомДепартаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
доАнтимонопольного комітету України
третя особа про Комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва» визнання протиправним та скасування рішення від 13.02.2020 №125-р, зобов'язання вчинити дії,
Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Антимонопольного комітету України, третя особа - Комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва», в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Антимонопольного комітету України від 13.02.2020 №125-р «Про результати розгляду справи про державну допомогу»;
- визнати, що підтримка яка надається відповідно до рішення Київської міської ради від 13.12.2018 №416/6467 «Про бюджет міста Києва на 2019 рік» та Міської цільової програми розвитку транспортної інфраструктури міста Києва на 2019 - 2023 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 14.11.2019 №222/7795, комунальному підприємству «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва» для здійснення функцій замовника, не є державною допомогою відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб'єктам господарювання».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2020 прийнято до розгляду суддею Літвіновою А.В. та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/7137/20 без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Разом з позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії пунктів 3-7 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 13.02.2020 №125-р «Про результати розгляду справи про державну допомогу» до набрання законної сили рішенням у даній справі.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем вказано на те, Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є надавачем підтримки, яка надається відповідно до рішення Київської міської ради від 13.12.2018 №416/6467 «Про бюджет міста Києва на 2019 рік» та Міської цільової програми розвитку транспортної інфраструктури міста Києва на 2019 - 2023 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 14.11.2019 №222/7795, комунальному підприємству «Дирекція будівництва шляхово- транспортних споруд м. Києва» для здійснення функцій замовника. Позивачем вказано на те, що без підтримки комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва» не зможе виконати та досягти поставлених цілей щодо будівництва та реконструкції вулично-шляхової мережі міста й штучних споруд та при цьому, позивач зобов'язаний понести витрати на безпосередньо консервацію об'єктів будівництва та реконструкції вулично-шляхової мережі міста й штучних споруд, забезпечити їх охорону, що в свою чергу спричинить значні матеріальні втрати.
Також, позивачем зазначено, що Дирекцією вже вжито заходів спрямованих на визначення підрядних організації, які обрані через тендерну процедуру для будівництва та реконструкції вулично-шляхової мережі міста і штучних споруд, за рахунок видатків, що виділяються на підставі проекту рішення Київської міської ради «Про затвердження Міської цільової програми розвитку транспортної інфраструктури міста Києва на 2019-2023 роки» та щодо яких Антимонопольним комітетом вставлено що вони не є державною допомогою, укладено відповідні договори. Відповідно до умов укладених договорів, Дирекція зобов'язана здійснювати контроль та технічний нагляд за обсягами виконаних будівельних робіт, їх якістю, відповідністю затвердженій проектній документації, а також вартістю робіт та відповідністю їх державним будівельним нормам, розцінкам і стандартам. Але, реалізація оскаржуваного рішення призводить до не можливості виконання функцій замовника Дирекцією, оскільки будь-яких інших видатків на її утримання бюджетом міста не передбачено, обсяг комерційної діяльності Дирекції становить до 2 відсотків, а штучне виокремлення витрат на утримання служби замовника та відсутність видатків на вказані цілі призводить до неможливості виплати заробітної плати працівникам Дирекції, сплату податків, зборів, обов'язкових платежів.
Відтак, позивачем наголошено, що дія оскаржуваного рішення призводить до неможливості продовження здійснення Дирекцією функцій замовника, як складової та передумови будівництва та реконструкції вулично-шляхової мережі міста, при тому, що підстави для прийняття Відповідачем такого рішення є спірними, що може завдати Позивачеві та іншим особам значних матеріальних збитків, в свою чергу, у разі задоволення позовних вимог, призведе до того, що для відновлення прав, свобод ті інтересів Позивача та інших осіб необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Ознайомившись із заявою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд зазначає наступне.
Згідно з приписами статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про забезпечення позову розглянуто без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
Відповідно, розгляд заяв про забезпечення позову здійснюється з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, суд повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У випадку звернення сторони з вимогою про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою вимогою та надати відповідні докази, які б підтверджували факт існування реальної загрози його правам, свободам та інтересам.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно Рекомендації №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача.
Суд відмічає, що викладені в заяві про забезпечення позову обставини та правова оцінка питань щодо протиправності оскаржуваного рішення Антимонопольного комітету України від 13.02.2020 №125-р «Про результати розгляду справи про державну допомогу», підлягають з'ясуванню під час розгляду справи по суті.
Наявність ознак протиправності дій відповідача, може бути виявлена судом на підставі з'ясування фактичних обставин справи.
Поряд з цим, наразі позивачем не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача.
Виходячи зі змісту позовної заяви та викладеного у заяві про забезпечення позову обґрунтування щодо вжиття заходів забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, станом на час винесення даної ухвали суд приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оскільки судом не встановлено обставин крайньої необхідності та підстав, з якими наведені вище норми Кодексу адміністративного судочинства України пов'язують можливість забезпечення позову.
Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні заяви Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.