ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 березня 2020 року місто Київ №640/20869/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до про Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якій просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у проведенні перерахунку та виплаті раніше призначеної пенсії за вислугу років підполковника запасу ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії підполковнику запасу ОСОБА_1 на підставі довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 02.10.2018 №1-26.7-4632 без обмеження максимального розміру пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у складі Збройних Сил України та на час такої служби був відряджений, як військовослужбовець до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України. Після звільнення з військової служби у запас та на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" йому призначена пенсія за вислугу років з 01.03.2014. Державним підприємством обслуговування повітряного руху України позивачу була надана довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій від 02.10.2018 №1-26.7-4632. Позивач керуючись вимогами законодавства України щодо порядку обчислення пенсії колишнім військовослужбовцям, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з вимогою щодо перерахунку раніше призначеної пенсії позивачу на підставі вказаної довідки. Однак, листом від 08.11.2018 №3368/7/03 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області фактично відмовило позивачу у проведенні перерахунку та виплаті раніше призначеної пенсії за вислугу років. Позивачем наголошено на тому, що у позивача відповідно до приписів статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та наказу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху» від 30.06.2017 №228 виникло право на перерахунок пенсії, що і було встановлено довідкою від 08.11.2018 №3368/7/03.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2018 відкрито спрощене провадження а адміністративній справі №640/20869/18 та запропоновано відповідачу в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду відзив на позовну заяву.
Відповідач проти позову заперечив зазначивши, що вимоги позивача щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки сформованої на виконання внутрішнього наказу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України є безпідставними та необґрунтованими. Відповідачем вказано на те, що позивачу пенсія виплачується відповідно до приписів Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та відповідно до статті 63 вказаного Закону, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 проходив військову службу з 01.08.1983 по 28.02.2014, що підтверджується витягом з послужного списку від 28.02.2014.
Під час проходження військової служби наказом Міністра оборони України від 19.10.1999 №600 позивач був відряджений до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України із залишенням на військовій службі в Збройних силах України, що підтверджується довідкою від 18.02.2014 №1.6.40-9.
На підставі наказу Міністра оборони України від 28.02.2014 №77 та наказу генерального директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 28.02.2014 №114/о позивач був звільнений з військової служби з посади заступника керівника польотів РДЦ РСП «Київцентраеро» та направлений для зарахування до Бориспільсько-Баришівського ОМВК Київської області, що підтверджується витягом з наказу від 28.02.2014 №114/о.
Позивачу відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" призначена пенсія за вислугу років з 01.03.2014 в розмірі 10 906,74 грн. (з надбавками), основний розмір пенсії становить 70% грошового забезпечення.
Як зазначено позивачем в позовній заяві, відповідно до приписів статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та наказу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху» від 30.06.2017 №228 у ОСОБА_1 виникло право на перерахунок пенсії за відповідною займаною посадою.
Таким чином, ОСОБА_1 звернувся до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України з заявою про видачу довідки про розмір грошового забезпечення за посадою, з якої був звільнений позивач 28.02.2014.
Державним підприємством обслуговування повітряного руху України ОСОБА_1 була надана довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій від 02.10.2018 №1-26.7-4632, видана відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, наказу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 07.05.2018 №227 «Про затвердження переліку посад, з яких були безпосередньо звільнені військовослужбовці та переліку окладів за займаними посадами за прирівняними посадами», відповідно до якої розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальний) званнями, відсоткової надбавки за вислугу років за порівняною посадою, за нормами, чинними на 01.03.2018, за посадою заступника керівника польотів районного диспетчерського центру регіонального структурного підрозділу становить у розмірі 26 445,00 грн.
Позивач керуючись вимогами законодавства України щодо порядку обчислення пенсії колишнім військовослужбовцям, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з вимогою щодо перерахунку раніше призначеної пенсії позивачу на підставі вказаної довідки.
Листом від 08.11.2018 №3368/7/03 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області фактично відмовило позивачу у проведенні перерахунку та виплаті раніше призначеної пенсії за вислугу років зазначивши, що підстави для перерахунку пенсії згідно з довідкою від 02.10.2018 №1-26.7-4632, виданою Державним підприємством обслуговування повітряного руху України для проведення перерахунку пенсії позивача відсутні. Так, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області вказано на те, що наказ Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцям, відрядженим до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України є відомчим документом, відповідно не є нормативно-правовим актом, тому даний документ не може бути застосований органами Пенсійного фонду України та не може бути правовою підставою для перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Позивач, вважаючи такі дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області протиправними, звернувся до суду із даним позовом.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) є нормативно-правовим актом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статі 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
З наведеної норми права вбачається, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно з положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких іншим категоріям осіб", що набрала чинності з 24.02.2018, Урядом вирішено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Порядок грошового забезпечення окремої категорії військовослужбовців, які відряджені до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.1999 №1281 «Про створення об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України» (далі - Порядок №1281).
Відповідно до абзацу 4 пункту 4 Порядку №1281 грошове та матеріальне забезпечення військовослужбовців, відряджених до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, здійснюється у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року №104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ».
Пунктом 1 Порядку і норм грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 №104 (в останній чинній редакції) визначено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, особового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби.
При цьому, грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби.
Так, відповідно до пункту 80 Положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001 №1053/2001, пенсійне забезпечення звільнених у запас або у відставку відряджених військовослужбовців здійснюється на загальних підставах, передбачених законодавством для військовослужбовців.
Відповідно до пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою.
Абзацом 7 пункту 3 Порядку №45 встановлено, що особам, що відряджалися для виконання службових обов'язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені із служби у зв'язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, перерахунок пенсій провадиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих зазначеними органами, установами, організаціями і підприємствами.
Таким чином, проаналізувавши вказані законодавчі норми у сукупності, суд зазначає, що Кабінет Міністрів України делегував керівникам державних органів своє право визначати розміри посадових окладів, з огляду на що наказ Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовців, відрядженим до Украероруху» від 30.06.2017 №228, яким підвищено посадові оклади військовослужбовців, відряджених до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, є підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Оскільки факт зміни з 01.03.2018 розміру грошового забезпечення, підтверджується виданою позивачу Державним підприємством обслуговування повітряного руху України довідкою від 02.10.2018 №1-26.7-4632, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Аналогічна правова позиція викладена і у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №461/939/17 (провадження №К/9901/834/17), від 10.07.2018 у справі №461/6479/16-а (провадження №К/9901/18384/18), від 27.11.2018 у справі №638/5291/17 (провадження №К/9901/30341/18) та від 06.03.2019 у справі №638/18532/16-а (провадження №К/9901/36706/18).
Приписами частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, проаналізувавши вказані обставини у сукупності, суд наголошує на тому, що належним захистом прав та інтересів позивача є саме визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій від 02.10.2018 №1-26.7-4632 та як наслідок, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2018 на підставі довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій від 02.10.2018 №1-26.7-4632 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугою років з 01.03.2018.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимального розміру пенсії, суд зазначає наступне.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Судом встановлено, що відповідачем на час звернення позивача до суду ще не було здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 02.10.2018 №1-26.7-4632, а тому ще не мали місця обставини обмеження виплати перерахованої пенсії максимальним розміром.
В матеріалах справи відсутні докази того, що розмір пенсії позивача після проведеного перерахунку буде обмежений та внаслідок таких протиправних дій відповідача буде порушено права позивача на належний розмір вказаних виплат.
Отже, позовні вимоги в частині виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром звернені на майбутнє, а тому права позивача в цій частині не порушені, такі вимоги є передчасними, і відповідно задоволенню не підлягають.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 696/1016/17 (провадження №К/9901/1659/18).
Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановлено цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 139, 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у перерахунку раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій від 02.10.2018 №1-26.7-4632,
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2018 на підставі довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій від 02.10.2018 №1-26.7-4632 та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугою років з 01.03.2018.
Відмовити в іншій частині позовних вимог.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40, код ЄДРПОУ 22933548) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 352,40 грн. (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.