Рішення від 30.03.2020 по справі 640/24878/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2020 року м. Київ №640/24878/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом

за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового

фонду "Житло-сервіс"

до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби

м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві

третя особа ОСОБА_1

про визнання протиправною та скасування постанови, -

УСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" (02081, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 25-б, код ЄДРПОУ 31025659) з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ 34967593), третя особа - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу, винесену 29.05.2019 старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Городньою Ганною Юріївною в межах виконавчого провадження №58666652.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження, у зв'язку із чим строк, встановлений державним виконавцем позивачу на виконання рішення не почав свій перебіг. Таким чином, державний виконавець безпідставно притягнув позивача до відповідальності за невиконання рішення суду у встановлений строк та встановив останньому новий строк на виконання рішення, попередивши при цьому про кримінальну відповідальність.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.12.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2020 витребувано від Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №59604651 та зобов'язано відповідача надати суду документально обґрунтований відзив стосовно предмета позову.

Відповідач, на виконання вимог ухвали суду від 24.02.2020 надав копії матеріалів виконавчого провадження №58666652 та відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що державним виконавцем, керуючись приписами Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58666652, за змістом якої боржника було зобов'язано виконати вимоги виконавчого документа протягом 10 робочих днів, проте, оскільки саном на 29.05.2019 рішення суду боржником не виконано, державним виконавцем правомірно було винесено постанову про накладення штрафу на Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс".

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Шевченківським районним судом м. Києва 07.02.2019 видано виконавчий лист №761/26280/17 про зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» та Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Жило-Сервіс» демонтувати за власний рахунок консольну металеву конструкцію (ферму), яка нависає над двоповерховим будинком АДРЕСА_1 а земельною ділянкою, на якій розташований будинок (далі - виконавчий лист).

29.03.2019 старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Городньою Ганною Юріївною відкрито виконавче провадження №58666652 з примусового виконання зазначеного вище виконавчого листа.

Пунктом 2 резолютивної частини вказаної постанови зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

29.05.2019 старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Городньою Ганною Юріївною в межах виконавчого провадження №58666652 було встановлено, що боржником станом на 29.05.2019 рішення суду не виконано та шляхом прийняття постанови про накладення штрафу накладено на Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" штраф в сумі 5 100,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з постановою Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 29.05.2019 про накладення штрафу, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Преамбулою Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. № 1404-VІІІ (далі по тексту - Закон №1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частина 1 статті 1 Закону № 1404-VIII визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 1404-VIIIу виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

За приписами ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до п. 5 та 6 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону № 1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Частинами першою та другою ст. 65 Закону № 1404-VIII передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

У той же час, ст. 75 вказаного Закону передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз вказаних вище норм чинного законодавства свідчить про те, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує накладення штрафу на боржника.

Боржник повинен бути належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження. Підставою для накладення штрафу є невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду.

Таким чином, державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

У разі з'ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі накладати штраф на боржника за невиконання рішення у визначений у постанові про відкриття виконавчого провадження строк.

Аналогічна правова позиція щодо необхідності належним чином повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження та отримання ним відповідної постанови, як передумови для застосування штрафу, в разі невиконання судового рішення викладена в постанові Верховного Суду від 31.07.2019 по справі №554/13475/15.

Як встановлено вище оскаржуваною постановою від 29.05.2019 ВП№58666652 до позивача застосовано штраф у розмірі 5 100, 00 за невиконання рішення суду про зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» та Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Жило-Сервіс» демонтувати за власний рахунок консольну металеву конструкцію (ферму), яка нависає над двоповерховим будинком АДРЕСА_1 а земельною ділянкою, на якій розташований будинок.

У той же час, позивач наголошу, що він не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№58666652, а тому строк для виконання рішення, встановлений державним виконавцем не розпочався.

У відзиві на позовну заяву відповідачем не спростовуються доводи позивача відносно неотримання останнім постанови про відкриття виконавчого провадження, відповідач лише зазначає, що до нього не надходило жодної інформації одо виконання боржником рішення суду.

Тобто, по суті, відзив на позовну заяву, не містить заперечень відносно доводів позивача, якими останній обґрунтовує позовну заяву, а саме - неотримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження.

Як зазначено судом вище, згідно ч. 1 ст. 27 Закону №1404-VIII постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

Дослідивши надані відповідачем копії матеріалів виконавчого провадження ВП№58666652 суд встановив, що останні не містять належних доказів надсилання на адресу позивача постанови про відкриття виконавчого провадження.

Так, ані копії конверту, а ні рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ані опису вкладення чи фіскального чеку з поштової установи матеріали виконавчого провадження та матеріали даної справи не містять.

Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Вміст поштового відправлення містить бланк опису вкладення, який згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

При цьому, супровідний лист від 29.03.2019 про, начебто, направлення боржникові постанови про відкриття виконавчого провадження, на переконання суду, не є належним доказом того, що позивачеві направлялась вказана постанова, та більш того, жодним чином не підтверджує того, що вказана постанова була отримана Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс".

Доказів на підтвердження направлення вказаного супровідного листа від 29.03.2019 із відмітками поштової установи, а також розрахункового документу відповідачем суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення даної справи залежить від доведеності відповідачем правомірності прийняття ним оспорюваної постанови про накладення штрафу.

Разом з тим, враховуючи наведені вище обставини, у суду відсутні підстави для визнання позивача повідомленим про відкриття виконавчого провадження, що в свою чергу дає підстави вважати, що відповідачем було порушено вимоги Закону України "Про виконавче провадження", яким регламентовано порядок повідомлення учасників виконавчого провадження про відкриття виконавчого провадження, зокрема, шляхом їх надсилання не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення рекомендованим повідомленням та виключає вину боржника, що пов'язана з невиконанням рішення суду.

Отже, суд приходить до переконання, що станом на 29.05.2019 у державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Городньої Ганни Юріївни не було правових підстав для прийняття постанови про накладення на позивача штрафу у розмірі 5 100, 00 грн., а рішення суду не було добровільно виконано боржником у визначений строк з причин, які не залежали від його волі, тобто з поважних причин.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимога позивача про визнання протиправною та скасування постанову про накладення штрафу, винесену 29.05.2019 старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Городньою Ганною Юріївною в межах виконавчого провадження №58666652 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" (02081, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 25-б, код ЄДРПОУ 31025659) - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу, винесену 29.05.2019 старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Городньою Ганною Юріївною в межах виконавчого провадження №58666652.

3. Стягнути на корись Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" (02081, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 25-б, код ЄДРПОУ 31025659) понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921, 00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня) за рахунок кошів Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110, код ЄДРПОУ 34967593).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому частиною першою статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення та оскаржені у порядку, передбаченому статтями 292, 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону №2147-VIII).

Суддя Н.Г. Вєкуа

Попередній документ
88492923
Наступний документ
88492925
Інформація про рішення:
№ рішення: 88492924
№ справи: 640/24878/19
Дата рішення: 30.03.2020
Дата публікації: 01.04.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів