про залишення позовної заяви без руху
30 березня 2020 року справа № 580/1054/20
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., перевіривши матеріали позовної заяви Управління державної служби України з надзвичайних ситуації у Черкаській області до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Корсунь-Шевченківського району про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,
встановив:
26 березня 2020 року до суду з позовною заявою звернулося Управління державної служби України з надзвичайних ситуації у Черкаській області, в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повної зупинки експлуатації Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Корсунь-Шевченківського району, розташованого за адресою: Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, вул. Ярослава Мудрого, 98, шляхом знеструмлення електроживлення, та припинення експлуатації об'єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України і підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви додав клопотання про відстрочення сплати судового збору до закінчення розгляду справи.
В обгрунтування клопотання послався на відсутність коштів на сплату судового збору та на ту обставину, що допущені відповідачем порушення вимог пожежної та техногенної безпеки порушують трудові права людей.
Згідно частини 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, згідно вказаних приписів, вказані норми підлягають застосуванню виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.
Отже, фактично єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є незадовільний майновий стан позивача.
Як зазначено в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду “Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Позивач до позовної заяви не додав належних доказів, які б свідчили про його майновий стан, та не надав доказів стосовно вжиття відповідних заходів щодо виділення з Державного бюджету України коштів на витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору.
Враховуючи вищевказане, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відсутні.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI за подання до суду позову немайнового характеру, який суб'єктом владних повноважень, сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 14.11.2019 року №294-ІХ прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2020 рік становить 2102 грн.
Позовна заява Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області містить вимогу про застосування заходів реагування, які є вимогою немайнового характеру.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити 2102 грн. судового збору. (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п?яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160-162, частиною 1, 2 статті 169, статтею 241-243, 248 КАС України, суддя
ухвалив:
Позовну заяву Управління державної служби України з надзвичайних ситуації у Черкаській області до Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Корсунь-Шевченківського району про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, залишити без руху.
Надати позивачу десять днів з дня, наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків зазначених у мотивувальній частині даної ухвали.
Копію ухвали направити позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.П. Тимошенко