20 березня 2020 року справа № 580/63/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Баклаженко Н.В.,
представників позивача - Василенко М.В., Кірси В.В. (за ордерами),
представника відповідача - Каландирця А.В. (за довіреністю),
розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось комунальне підприємство «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради (вул. Гетьмана Сагайдачного, 12, м. Черкаси, 18001, далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.05.2019 №0005031401, №0005041401, від 17.08.2019 №0008791401.
Ухвалою суду від 08.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою суду від 21.02.2020 допущено заміну первинного відповідача - Головне управління ДФС у Черкаській області його правонаступником - Головне управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 43142920).
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що передбачений положеннями п. 120-1.1 ст.120-1 ПК України штраф не застосовується до трьох окремих видів податкової накладної, а саме: податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю); податкової накладної, складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування; податкової накладної, складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою. Позивач зазначив, що відповідно до п. 8 Порядку заповнення накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, встановлено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі “Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини робиться помітка “X” та зазначається тип причини, серед яких: 2) Складена на постачання неплатнику податку; 8) Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість; 11) Складена за щоденними підсумками операцій. На думку позивача, податкова накладна, складена на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою, не визначена серед податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), тому твердження контролюючого органу про зміст наведених в п. 120-1.1 та п.120-1.2 ст. 120-1 ПК України виключень, а саме: податкова накладна, що не надається отримувачу (покупцю), складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування, та податкова накладна, що не надається отримувачу (покупцю), складена на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою, буде таким, що суперечить нормам податкового законодавства. Окрім наведеного позивач зазначив, що вказані його дії як платника податків не призвели до ненадходження податку на додану вартість до Державного бюджету України.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду письмовий відзив на позов та зазначив, що позивачем не зареєстровано податкові накладні, тому до нього правомірно застосовано штрафні санкції та зобов'язано зареєструвати податкові накладні, однак, оскільки упродовж 10-ти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, до нього застосовано штраф у розмірі 50% від суми податкових зобов'язань з ПДВ. За таких обставин представник відповідача вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що комунальне підприємство «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради зареєстроване 15.11.2000, ідентифікаційний код 03357168, за видом діяльності, зокрема «основний» КВЕД 36.00 «Забір, очищення та постачання води».
07.05.2018 Головним управлінням ДФС у Черкаській області проведено документальну планову виїзну перевірку КП «Черкасиводоканал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, результати перевірки оформлені актом № 183/23-00-14-0107/03357168.
Згідно висновків акту перевірки ГУ ДФС у Черкаській області встановлено порушення позивачем вимог:
- п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого порушено терміни реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за 2016-217 роки на загальну суму 11751922 грн. 01 коп., в т.ч.: з терміном від 1 до 15 днів на суму 2150857 грн. 67 коп.; з терміном від 16 до 30 днів на суму 3467596 грн. 39 коп.; з терміном від 31 до 60 днів на суму 3324709 грн. 52 коп.; з терміном понад 61 день на суму 2808758 грн. 43 коп.;
- п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму 22930058 грн. 14 коп., в т.ч.: за березень 2017 року на суму 59887 грн. 79 коп.; за квітень 2017 року на суму 517964 грн. 05 коп.; за травень 2017 року на суму 382796 грн. 26 коп.; за червень 2017 року на суму 1311689 грн. 44 коп.; за липень 2017 року на суму 2595035 грн. 22 коп.; за серпень 2017 року на суму 3100942 грн. 91 коп.; за вересень 2017 року на суму 3511919 грн. 48 коп.; за жовтень 2017 року на суму 3277222 грн. 86 коп.; за листопад 2017 року на суму 2707639грн. 72 коп.; за грудень 2017 року на суму 5518960 грн. 41 коп.
На підставі висновків вищевказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.05.2018 №0005031401, №0005041401.
Крім того, ГУ ДФС в Черкаській області винесено податкове повідомлення-рішення від 17.08.2018 №0008791401, яким КП “Черкасиводоканал” Черкаської міської ради були нараховані фінансові санкції (штраф) у розмірі 11492026 грн. 09 коп. (50 % суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість), як відповідальність за відсутність реєстрації протягом граничного строку податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за звітній період березень-грудень 2017 року на суму ПДВ 22984058 грн. 14 коп., після отримання податкового повідомлення рішення від 29.05.2018 №0005041401.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином Податковий кодекс України відрізняє між собою три різних види податкових накладних:
- податкові накладні, які дають право на податковий кредит;
- податкові накладні, які не надаються покупцю;
- податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування чи оподатковуються за нульовою ставкою.
Відповідно до абз. 14 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних передбачена статтею 120-1 Податкового кодексу України.
В силу положень п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
Названа норма п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України містить виключення із загального правила застосування відповідальності за порушення граничного строку, для реєстрації податкової накладної.
Вказане виключення стосується податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Досліджуючи зміст підстав для звільнення від відповідальності за невчасну реєстрацію податкових накладних, суд зазначає наступне.
У відповідності до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Суд зазначає, що податкові накладні, складені КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради (реєстр яких за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 наведено в додатках 13-22 до акта перевірки) саме на постачання робіт/послуг не платникам ПДВ.
Таким чином, дата реєстрації податкових накладних не впливає на сплату податку на додану вартість, оскільки контрагенти позивача не є платниками податку на додану вартість.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що наявний механізм притягнення платників податку до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних створений з метою забезпечення належного контролю та своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету.
Відтак закон переслідує мету компенсації шкоди, завданої бюджету внаслідок несвоєчасної реєстрації податкових накладних, що задіяні в процесі обігу ПДВ.
Оскільки податкові накладні КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради (реєстр яких за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 наведено в додатках 13-22 до акта перевірки) не впливають на обрахунок ПДВ, то Податковим кодексом України встановлено виключення з правила застосування відповідальності за несвоєчасну реєстрацію таких податкових накладних.
Отже, суд вважає обґрунтованим та правомірним поширення вжитої у пункті 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України конструкції на податкові накладні, що зареєстровані за наслідками господарських операцій з не платником ПДВ.
Одночасно суд зазначає, що склад правопорушення - це сукупність названих у законі ознак, за наявності яких небезпечне і шкідливе діяння визнається конкретним правопорушенням. Такі ознаки мають об'єктивний і суб'єктивний характер.
До складу правопорушення включається об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.
Об'єктивна сторона правопорушення - це зовнішній акт суспільно небезпечного діяння, яке посягає на об'єкт, що охороняється нормами права, завдає йому шкоди чи створює загрозу заподіяння шкоди. Вона містить: дію чи бездіяльність, суспільно небезпечні та шкідливі наслідки, причинний зв'язок між ними.
З наведеного вбачається, що діяння особи (фізичної або юридичної) є суспільно небезпечним, що дістає прояв у спричиненні шкоди особистим чи суспільним інтересам чи загрозі спричинення такої шкоди.
В даному випадку відсутня необхідна складова вчиненого, на думку контролюючого органу правопорушення - завдання шкоди інтересам держави, наслідок ненадходження податку на додану вартість до бюджету.
Відсутність усіх складових правопорушення виключає можливість застосування відповідальності до податника податків за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №816/1488/17.
У цьому аспекті слід зауважити, що рішенням Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу “якості закону”. В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Зважаючи, що норма п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України не є чіткою та точною в розумінні її змісту, з урахуванням інших положень Податкового кодексу України, тому суд вважає, що позивач не порушив положень названого закону, що виключає можливість застосування до нього відповідальності у вигляді штрафу, тому суд дійшов висновку визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 29.05.2019 №0005031401 та №0005041401.
Крім того, суд звертає увагу на те, що вимоги до граничних строків реєстрації податкових накладних, передбачені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у відповідності з яким при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Аналіз змісту вищенаведених норм дає підстави для висновку, що штрафні (фінансові) санкції, згідно з пунктом 120-1.1статті 120-1 ПК України, можуть бути застосовані лише у разі, якщо платник податків - продавець товарів/послуг був зобов'язаний, відповідно до вимог ПК України, скласти та зареєструвати податкову накладну/розрахунок корегування до податкової накладної, які впливають (зменшують чи збільшують) на суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість платника податку-продавця та підлягають відображенню у податковій звітності з ПДВ.
Враховуючи, що податкові накладні КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради (реєстр яких за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 наведено в додатках 13-22 до акта перевірки) не впливають на обрахунок ПДВ, тому позивач звільняться від відповідальності у вигляді штрафу за пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 по справі № 813/4556/16.
Таким чином, суд дійшов висновку також визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.08.2018 №0008791401.
Необхідно також зазначити, що вказана позовна вимога позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 17.08.2018 №0008791401 є також похідною від вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.05.2018 №0005041401, яке суд дійшов висновку скасувати, тому вказана позовна вимога також підлягає до задоволення, оскільки податковим повідомленням-рішенням від 17.08.2018 №0008791401 до позивача застосовані фінансові санкції (штраф) у розмірі 11492026 грн. 09 коп. (50% суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість), як відповідальність за відсутність реєстрації протягом граничного строку податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за звітній період березень-грудень 2017 року на суму ПДВ 22984058 грн. 14 коп., після отримання податкового повідомлення-рішення від 29.05.2018 №0005041401.
Отже, враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 29.05.2019 №0005031401, №0005041401, від 17.08.2019 №0008791401.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області на користь комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради сплачений судовий збір у розмірі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.А. Гайдаш
Рішення складено у повному обсязі 30.03.2020.