30 березня 2020 року Чернігів Справа № 620/903/20
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Житняк Л.О., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки),
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 №Ф-11070-17.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з часу отримання ухвали суду, зокрема, для надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду у відповідності до норм чинного законодавства із зазначенням підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому позивач зазначає, що про оскаржувану вимогу йому стало відомо від державного виконавця 22.01.2020. При цьому, звертає увагу, що штрихкодовий ідентифікатор 1400044977526, за яким дана вимога направлялась позивачу та яка повернута у зв'язку із закінченням терміну зберігання, на офіційному сайті Укрпошти відображається як «Дані про відправлення за номером 1400044977526 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані».
Враховуючи наведене вважає, що він до 22.01.2020 був позбавлений можливості звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів і не отримував жодної кореспонденції від ГУ ДФС у Чернігівській області.
Суд зазначає, що день, коли особа повинна була дізнатися про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Тобто, дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. У рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03 від 03.04.2008, §41) зазначено, що "…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави". Суд також зауважує, що згідно рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Іліан проти Туреччини”, правило встановлення обмежень доступу до суду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.
Так, позивачем зазначено, що про оскаржувану вимогу від 15.05.2019 №Ф-11070-17 йому стало відомо 22.01.2020. При цьому, він не отримував жодної кореспонденції від ГУ ДФС у Чернігівській області, а тому був позбавлений можливості оскаржити її значно раніше та намагався оскаржити її до ДПС України.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що під час розгляду скарги позивача ДФС України встановила, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 №Ф-11070-17 направлялась скаржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення (штрихкодовий ідентифікатор 1400044977526). Дане поштове відправлення повернуто за звороньою адресою з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Пунктом 3, 4 розділу 6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Пунктом 3 розділу VI Інструкції № 449 передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається в органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику піл підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис, - в органі доходів і зборів.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.
У даному випадку відсутність реєстрації поштового відправлення в базі Укрпошти і за вказаним штриховим кодовим ідентифікатором не є доказом того, що поштове відправлення не надсилалось.
Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №207 (чинного на момент вчинення дії), встановлений строк зберігання поштових відправлень, який становить шість місяців з дня прийняття їх для пересилання (пункти 119-12) Правил надання послуг поштового зв'язку), у зв'язку з цим в базі Укрпошти зберігається інформація про рух поштових відправлень, з дня прийняття яких для пересилання сплило не більше шести місяців.
А отже, оскільки з дати надсилання оскаржуваної вимоги сплило більше шести місяців, інформація щодо вказаного листа з об'єктивних причин відсутня в базі Укрпошти.
Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи наведене, обставини на які посилається позивач в своїй заяві, не можуть бути визнані судом поважними. З огляду на викладені обставини, суд не знаходить підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду, позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами необхідно повернути позивачу.
Керуючись ст.122, ст.123, ст.169, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) - повернути позивачу.
Копію ухвали суду та позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.2 ст.256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст.294 КАС України може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Л.О. Житняк