30 березня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/165/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними, скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
22.01.2020 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ), у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Херсонській області щодо прийняття рішення про відрахування з пенсії позивача надміру отриманих коштів у розмірі 20% пенсії, починаючи з липня 2019 року;
- скасувати рішення ГУ ПФУ в Херсонській про відрахування з пенсії позивача надміру отриманих коштів у розмірі 20% пенсії;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонській області повернути позивачу незаконно відраховані з пенсії кошти, починаючи з липня 2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області з 01.07.2005 р. та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З листа відповідача від 03.12.2019 року №798/Б-99-1, позивач дізнався про проведену територіальним органом ПФУ інвентаризацію його пенсійної справи, метою якої означено перевірку інформації про суми сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та фонд оплати праці по Приватному підприємству «ЧАРОИТ» (далі - ПП «ЧАРОИТ»). У листі зазначено, що для розрахунку пенсії позивача з 01.06.2006 р. застосовувались довідки про його заробітну плату за період з січня 1994 р. по грудень 1998 р., видані ПП «ЧАРОИТ» 06.06.2006 р. за №№430/11, 431/11, а за період з 01.07.2000 р. по 31.05.2006 р. - дані індивідуальних відомостей про застраховану особу. В ході інвентаризації пенсійним органом встановлено, що за 1994 р. наявним є фонд оплати праці за найманих працівників та суми сплаченого збору на обов'язкове держане пенсійне страхування за період з лютого по грудень, водночас з 01.01.1995 р. по 31.12.1999 р. фонд оплати праці не нараховувався, внески не сплачувались, у зв'язку із чим, пенсію позивача перераховано з урахуванням його заробітку згідно довідки Одеського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (далі - Одеський КЕПОП) від 26.03.2004 р. № 05/278 та довідки Закритого акціонерного товариства фірма «Ремвзуття» (далі - ЗАТФ «Ремвзуття») від 14.10.2005 б/н. За результатами такого перерахунку розмір пенсії позивача з 01.07.2019 р. склав 3633,08 грн. Окрім того, перевіркою встановлено, що суми заробітку зазначені у довідці від 14.10.2005 р. б/н не підтверджуються інформацією зазначеною в первинних документах, тому на запит відповідача ЗАТФ «Ремвзуття» надало нову довідку від 04.09.2019 р. № 2, на підставі якої проведено перерахунок пенсії позивача. За результатами означеного перерахунку розмір пенсії позивача з 01.10.2019 р. складає 2038,91 грн. Таким чином, за період з 01.06.2006 р. по 30.09.2019 р. позивачу обчислена переплата пенсійних коштів в сумі 161640,02 грн. Листом від 03.10.2019 р. за вих. № 4679 позивачу було запропоновано добровільно повернути вказану суму на рахунок Пенсійного фонду. Позивач стверджує, що на підставі ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідачем прийнято рішення про відрахування у розмірі 20% пенсії надміру отриманих коштів починаючи з липня 2019 р. Вказане рішення позивач вважає протиправним з огляду на те, що пенсіонер не несе відповідальність за зміст та достовірність офіційних документів, які видаються органами державної влади, іншими організаціями та установами на виконання їх повноважень.
З огляду на викладене позивач просить скасувати рішення відповідача про відрахування надміру отриманих коштів починаючи з липня 2019 р. з призначеної пенсії та зобов'язати територіальний орган ПФУ повернути пенсіонеру незаконно відраховані з її пенсії кошти з липня 2019 р.
Ухвалою суду від 23.01.2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено строк на усунення її недоліків. Позивач усунув недоліки заяви.
Ухвалою від 30.01.2019р. провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
18.02.2020 року відповідачем подано до суду відзив на позову заяву, зі змісту якого вбачається, що ГУ ПФУ в Херсонській області позов не визнає. Свою позицію обґрунтовує тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області та з 01.07.2005 р. отримує пенсію за віком. При призначенні пенсії позивач подав довідку про заробітну плату № 05/278 від 26.03.2004 року за період роботи з січня 1972 р. по грудень 1976 р., видану Одеським КЕПОП. В подальшому за заявою позивача від 14.10.2005 р. пенсійним органом ПФУ здійснено перерахунок пенсії згідно довідок від 26.03.2004 р. № 05/278, виданої Одеським КЕПОП за період з січня 1977 р. по серпень 1982 р.; від 14.10.2005 б/н, виданої ЗАТФ «Ремвзуття» за період з жовтня 1982 р. по грудень 1985 р. Для перерахунку пенсії позивача з 01.06.2006 р. застосовувались довідки про заробітну плату, видані ПП"ЧАРОИТ" 06.06.2006 р. № 430/11 за період з січня 1994 р. по серпень 1996 р., №431/11 за період з вересня 1996 р. по грудень 1998 р., а з 01.07.2000 р. по 31.05.2006 р. дані індивідуальних відомостей про застраховану особу. На виконання постанови Правління Пенсійного фонду України № 19-1 від 03.09.2018 року «Про проведення інвентаризації пенсійних справ», відповідачем проведено інвентаризацію пенсійної справи ОСОБА_1 з метою перевірки інформації про суми сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та фонд оплати праці по ПП «ЧАРОИТ». В ході перевірки встановлено, що за 1994 р. наявним є фонд оплати праці за найманих працівників та суми сплаченого збору на обов'язкове держане пенсійне страхування за період з лютого по грудень. З 01.01.1995 р. по 31.12.1999 р. фонд оплати праці не нараховувався, внески не сплачувались, тому, пенсію позивача перераховано з урахуванням заробітку згідно довідки про заробітну плату за період з 01.11.1980 р. по 31.07.1982 р., виданої Одеським КЕПОП від 26.03.2004 р. № 05/278 та довідки за період з 19.10.1982 р. по 31.12.1985 р., виданої ЗАТФ «Ремвзуття» від 14.10.2005 б/н. За результатами перерахунку розмір пенсії позивача з 01.07.2019 року склав 3633,08 грн. Відповідачем також встановлено, що суми заробітку зазначені у довідці від 14.10.2005 р. б/н не підтверджуються інформацією зазначеною в первинних документах, тому на запит відповідача ЗАТФ «Ремвзуття» надало нову довідку від 04.09.2019 р. № 2, на підставі якої проведено перерахунок пенсії позивача. За результатами означеного перерахунку розмір пенсії позивача з 01.10.2019 р. складає 2038,91 грн. Відтак, позивачу за період з 01.06.2006 р. по 30.09.2019 р. обчислена переплата пенсійних коштів в сумі 161640,02 грн., про що позивача повідомлено листом від 03.10.2019 року № 4679. Відповідно до статті 50 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. Управлінням Фонду прийнято рішення про відрахування у розмірі 20% пенсії надміру отриманих коштів починаючи з грудня 2019 року. Оскільки від добровільного повернення надміру отриманих коштів позивач відмовився, тому на підставі розпорядження відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 9 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 25.11.2019 № 964, з грудня 2019 року розпочалося утримання надміру виплачених пенсійних коштів в розмірі 20% загального розміру пенсії.
Відповідач вважає правомірним оскаржуване рішення, тому просить відмовити у задоволенні позову.
28.02.2020 року до суду подано відповідь на відзив, згідно якої позивач не погоджується із доводами ГУ ПФУ, та стверджує, що при призначенні пенсії не було допущено рахункову помилку, при цьому є відсутньою недобросовісність позивача при отриманні коштів, у зв'язку із чим, у відповідача відсутні правові підстави для відрахування з пенсії позивача надміру отримані кошти. Окрім того, позивач наголошує на тому, що відрахування з пенсії почалися не з грудня, як зазначає відповідач, а саме з липня 2019 року, що підтверджується наданими до суду витягами з рахунків позивача, відкритих у банку АТКБ «Приватбанк».
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Херсонській області та з 01.07.2005 р. отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На виконання постанови Правління Пенсійного фонду України № 19-1 від 03.09.2018 р. «Про проведення інвентаризації пенсійних справ», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 19.09.2018 р. за № 1077/32529, якою затверджений Порядок проведення у 2018-2019 роках інвентаризації пенсійних справ, Головним управлінням ПФУ в Херсонській області проведено інвентаризацію пенсійної справи ОСОБА_1 , в ході якої встановлено, що позивачу було розраховане та з 01.06.2006 р. виплачувалось пенсійне забезпечення на підставі довідок про заробітну плату, виданих Приватним підприємством «ЧАРОИТ» 06.06.2006 р. за № 430/11 (за період з січня 1994 р. по серпень 1996 р.), та за №431/11 (за період з вересня 1996 р. по грудень 1998 р.). Втім, перевіркою встановлено, що за 1994 р. наявним є фонд оплати праці за найманих працівників та суми сплаченого збору на обов'язкове держане пенсійне страхування за період з лютого по грудень. З 01.01.1995 р. по 31.12.1999 р. фонд оплати праці не нараховувався, внески не сплачувались.
Враховуючи наведені обставини, позивачу було перераховано пенсію з 01.06.2006 р. з урахуванням заробітної плати за період з 01.11.1980 р. по 31.07.1982 р. згідно довідки від 26.03.2004 р. № 05/278, виданої Одеським казенним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством; за період з 19.10.1982 р. по 31.12.1985 р. згідно довідки від 14.10.2005 б/н, виданої Закритим акціонерним товариством фірма «Ремвзуття»; даних індивідуальних відомостей про застраховану особу з 01.07.2000 р. по 30.06.2005 р., у зв'язку із чим, пенсія позивача з 01.07.2019 р. складала 3633,08 грн.
Проте, так як перевіркою також встановлено, що суми заробітку зазначені у довідці від 14.10.2005 р. б/н не підтверджуються інформацією зазначеною в первинних документах, позивачу було перераховано пенсію на підставі нової довідки за період з 19.10.1982 р. по 31.12.1985 р., виданої ЗАТФ «Ремвзуття» 04.09.2019 р. № 2, за результатами якого розмір пенсії позивача з 01.10.2019 р. складає 2038,91 грн.
За період з 01.06.2006 р. по 30.09.2019 р. сума переплати пенсії становить в розмірі 161640,02 грн.
Відповідно ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", управлінням було винесено розпорядження № 964 від 25.11.2019 р., яким розпочато утримання надміру виплачених сум пенсії у розмірі 20 % від суми призначеної пенсії до повного погашення.
Вказане рішення відповідача позивач вважає протиправним та просить його скасувати, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Статтею 50 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) установлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Аналогічне регулювання здійснюється і статтею 103 Закону України від 05.11.1991р. №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII), за приписами якої суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав. В усіх випадках звернення стягнень на пенсію за пенсіонером зберігається не менш як 50 процентів належної пенсії. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров'я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 № 6-4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 за № 374/7695 (далі - Порядок №6-4).
Згідно із приписами пунктів 2, 3 Порядку переплата пенсії - це сума пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій), виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.
Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії (додаток 1).
Зі змісту зазначених норм Закону №1058-ІV, Закону №1788 та Порядку вбачається, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.
Таким чином, діючим законодавством визначаються дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб'єкта, на якого покладається такий обов'язок в залежності від того, хто із цих суб'єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов'язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов'язок відшкодування зайвих виплат покладається на цього страхувальника.
При цьому відповідальність може бути покладена на громадянина на підставі статті 50 Закону №1058-ІV або статті 103 Закону №1788-ХІІ виключно в наслідок зловживання з боку пенсіонера, яке може полягати, зокрема, в поданні ним документів з явно неправильними відомостями. Тобто, обов'язковою умовою є свідомі, активні та навмисні дії з боку пенсіонера, які призвели до надмірної виплати йому пенсії.
Як установлено судом, підставою для прийняття оскарженого рішення є встановлені під час перевірки пенсійної справи позивача обставини, згідно яких, позивачу з 01.06.2006 р. була розрахована та виплачувалась пенсія згідно довідок про заробітну плату за період з січня 1994 р. по серпень 1996 р. № 430/11, за період з вересня 1996 р. по грудень 1998 р. №431/11, виданих ПП «ЧАРОИТ», проте за 1994 р. наявний фонд оплати праці за найманих працівників та суми сплаченого збору на обов'язкове держане пенсійне страхування за період з лютого по грудень, при тому що з 01.01.1995 р. по 31.12.1999 р. фонд оплати праці не нараховувався, внески не сплачувались. Окрім того, суми заробітку за період з 19.10.1982 р. по 31.12.1985 р., визначені у довідці ЗАТФ «Ремвзуття» від 14.10.2005 р. б/н, не підтверджуються інформацією зазначеною в первинних документах.
Суд вважає такі висновки відповідача безпідставними та враховує, що для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв'язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.
Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, необхідно виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.
Як видно зі змісту оскарженого рішення, оформленого розпорядженням, в ньому не наведено жодного обґрунтування наявності фактів переплати пенсії та її причин, умислу позивача на отримання пенсії без законних для цього підстав.
Крім того, згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України не підлягають поверненню безпідставно набуті:
1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;
2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 Цивільного кодексу України майно не підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, відповідач не навів жодних обґрунтованих обставин щодо фактів зловживання з боку позивача, як і не надав відповідних доказів.
Крім того, факти зловживання пенсіонером не наведені і в оскаржуваному рішенні.
Окремо суд зауважує, що Порядком № 6-4 затверджено типову форму рішення, яке приймає територіальний орган Пенсійного фонду України у разі наявності підстав про утримання надміру виплачених сум пенсій (додаток 1). Разом з тим, оскаржуване розпорядження ГУ ПФУ в Херсонській області від 25.11.2019 р. № 964 не відповідає додатку 1 до Порядку №6-4 ні за формою, ні за змістом.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскаржуване розпорядження від 25.11.2019 р. № 964 про утримання надміру виплачених сум пенсій не відповідає жодному з критеріїв, перелічених вище, а з урахуванням наведених судом висновків є також безпідставним і тому протиправним.
Водночас, суд не погоджується та вважає необґрунтованим довід позивача про те, що відрахування з її пенсії розпочалися з липня 2019 р., оскільки утримання надміру виплачених сум здійснюється на підставі розпорядження відділу з питань перерахунків пенсій № 9 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Херсонській області від 25.11.2019 р. № 964, згідно якого переплату вирішено утримувати саме з 01.12.2019 року.
За наведених обставин позовні вимоги у частині визнання дій відповідача протиправними щодо прийняття рішення про відрахування з пенсії позивача надміру отриманих коштів у розмірі 20% пенсії, починаючи з липня 2019 р., а також зобов'язання відповідача повернути означені відрахування з липня 2019 року, задоволенню не підлягають.
Позовна вимога про визнання протиправними дій ГУ Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо прийняття відповідного рішення не є належним засобом захисту порушеного права, тому що суд вже встановив протиправність прийнятого відповідачем розпорядження, яким порушено права позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 107 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми коштів, безпідставно стягнені органами Пенсійного фонду з юридичних і фізичних осіб, підлягають поверненню в триденний строк із дня прийняття рішення виконавчим органом Пенсійного фонду або судом про безпідставність їх стягнення, з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.
Варто зазначити, що адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов'язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про протиправність прийнятого відповідачем розпорядження від 25.11.2019 р. № 964, з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як визнання протиправним та скасування розпорядження відділу з питань перерахунків пенсії № 9 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Херсонській області від 25.11.2019 р. № 964 про утримання надміру виплачених коштів в сумі 161640,02 грн. з пенсії ОСОБА_1 у розмірі 20% щомісячно, починаючи з 01.12.2019 року до повного погашення та зобов'язання ГУ ПФУ в Херсонській області виплатити ОСОБА_1 суму грошових коштів, що були утримані на підставі вказаного розпорядження з нарахуванням 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Поряд з цим, у статті 92 Конституції України зазначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення (пункт 6).
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.
У відповідності до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією. Відтак, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що сплачена позивачем сума збору має бути стягнута на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 420,40 грн., тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії,6) про визнання дій протиправними, скасування рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження відділу з питань перерахунків пенсії № 9 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 25.11.2019 року № 964 про утримання надміру виплачених коштів в сумі 161640,02 грн. з пенсії ОСОБА_1 у розмірі 20% щомісячно, починаючи з 01.12.2019 року до повного погашення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області виплатити ОСОБА_1 суми грошових коштів, що були утримані на підставі розпорядження відділу з питань перерахунків пенсії № 9 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 25.11.2019 року № 964 про утримання надміру виплачених коштів з нарахуванням 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп., шляхом безспірного списання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Гомельчук
кат. 112010200