про залишення позовної заяви без руху
30 березня 2020 року справа № 580/993/20
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гайдаш В.А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Уманського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту,
23.03.2020 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Уманського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач), в якому просить зняти арешт та заборону здійснювати відчуження з усього майна, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який було накладено постановою державного виконавця Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 12.12.2013 №31145128 в межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №6-1545, виданого 05.07.2011 Новозаводським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ “Альфа-Банк” заборгованості в сумі 26627 грн. 50 коп.
Ознайомившись із позовною заявою, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам ст. ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху з нижче зазначених підстав.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, відповідно до ч. 1, 2 статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Як встановлено суддею з позову, позивач оскаржує дії відповідача щодо накладення арешту та заборони здійснювати відчуження з усього майна, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який було накладено постановою державного виконавця Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 12.12.2013 №31145128 в межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №6-1545, виданого 05.07.2011 Новозаводським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ “Альфа-Банк” заборгованості в сумі 26627 грн. 50 коп., однак до Черкаського окружного адміністративного суду з даним позовом позивач звернулась лише 20.03.2020 (відтиск календарного штемпеля Укрпошти на конверті, в якому надійшов позов до суду), тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду.
Посилання позивача в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду на те, що належним чином засвідчену копію листа Уманського МВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області від 23.08.2019 №17554-3 нею отримано 19.03.2020 не приймається судом до уваги, оскільки позивачем надано до матеріалів позову копію вказаного листа, на якому міститься власноручно зазначена позивачем інформація, що вказаний лист отримано саме 30.08.2019. Крім того, з автоматизованої системи документообігу суду «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що позивач зверталась 02.09.2019 та 19.12.2019 до Черкаського окружного адміністративного суду з позовами із аналогічними позовними вимогами (справа №580/2737/19 та справа №580/4068/19), однак вказані позови позивачеві, з підстав, серед інших, пропуску позивачем строків звернення до суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674).
Частиною 2 ст. 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну особу для працездатних осіб на 2020 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 2102 гривні.
Отже, розмір судового збору за подання позивачем до адміністративного суду вказаного позову становить 840 грн. 80 коп. (2102 грн. х 0,4 розміру = 840 грн. 80 коп.). Належним доказом сплати судового збору є лише оригінал документу.
Відповідно до ч. ч. 1-2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, що має наслідком на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 5, 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Уманського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали суду.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали суду заява підлягає поверненню.
Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Гайдаш