Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
30 березня 2020 р. № 520/2109/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не надсиланні на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України документу, який свідчить про відсутність протиправних дії з боку ОСОБА_1 у період проходження військової служби наданого до Харківського обласного військового Комісаріату разом с заявою від 08.01.2020р. для розгляду Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум повного пакету документів відповідно до п. 11 Порядку 975;
- зобов'язати ОСОБА_2 надіслати на адресу Департаменту фінансів Міністерства оборони України документ, який свідчить про відсутність протиправних дії з боку ОСОБА_1 у період проходження військової служби наданого до Харківського обласного військового Комісаріату разом с заявою від 08.01.2020р. для розгляду Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум повного пакету документів відповідно до п.11 Порядку 975;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно не надіслав до Департаменту фінансів Міністерства оборони України документи про обставини поранення заявника, що порушує право позивача на розгляд його питання про призначення та нарахування ОГД Комісією з урахуванням документи, який свідчить про відсутність протиправних дій з боку позивача у період проходження служби.
Ухвалою суду від 21.02.2020 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, у відзиві на позов від 10.03.2020, вказав, що ним направлявся пакет документів позивача на отримання одноразової грошової допомоги, однак рішеннями Комісії від 24.11.2017 року № 121, № 24.05.2019 року № 62 позивачу відмовлено у призначенні ОГД. Мотивованість та обґрунтованість вказаних рішень Комісії були підтверджені відповідними судовими рішеннями.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У період з 23.03.2020 року по 27.03.2020 року суддя Горшкова О.О. перебувала у відпустці.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Так, ОСОБА_1 з 17.10.1986 року по 15.05.1988 року проходив дійсну військову службу у Збройних Силах СРСР, у тому числі брав участь у бойових діях на території Демократичної республіки Афганістан.
21 липня 2016 року Центральною військово-лікарською комісією Міністерства оборони України було видано витяг із протоколу №3191, яким встановлено, що поранення (контузія) та захворювання ОСОБА_1 отримано при виконанні обов'язку військової служби в республіці Афганістан.
Згідно довідки МСЕК Серія 12 ААА №131595 від 21.09.2016 року позивачу вперше було встановлено ІIІ групу інваліда війни з 19.09.2016 року до 01.10.2018 року з причини поранення отриманого при виконанні інтернаціонального обов'язку в республіці Афганістан, тобто поранення пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.
16.07.2018 року представник позивача звернувся з адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_1 із проханням надати інформацію щодо призначення одноразової грошової допомоги громадянину ОСОБА_1 .
Листом від 23.07.2018 року за №2176/ВСЗ Харківський обласний військовий комісаріат надав витяг з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України №121 від 24.11.2017 року, згідно я яким, комісія дійшла висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, через відсутність документа, що свідчить про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення, або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Позивач оскаржив вказане рішення відповідача в рамках адміністративної справи № 2040/7877/18.
Так, судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 року по справі № 2040/7877/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства Оборони України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати п.12 протоколу №121 від 24.11.2017р. рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та призначенням компенсаційних сум, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги. Зобов'язано Міністерство оборони України вирішити питання про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно вимог: ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та в Порядку затвердженим Постановою КМУ №975 від 25.12.2013р., та Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 року. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення ХОАС від 23.10.2018 року було залишено без змін.
В подальшому, 24.05.2019 року комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, було прийнято рішення, оформлене протоколом № 62 від 24.05.2019 року, пункт 31, яким було скасовано пункт 12 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 24.11.2017 № 121 та відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги громадянину ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), якого 15.05.1988 звільнено зі строкової військової служби та 19.09.2016 під час первинного огляду органами МСЕК визнано інвалідом III групи внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії (довідка МСЕК серія 12 ААА N 131595 від 21.09.2016), оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, який передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги..., затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975.
ОСОБА_1 оскаржив вказане рішення Міністерства до суду у межах справи № 520/7530/19.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 року по справі № 520/7530/19 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Вказане рішення суду набрало законної сили 15.10.2019 року.
Продовжуючи спроби вирішити питання про призначення допомоги у порядку ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», заявник 08.01.2020р. в чергове письмово звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 з приводу повторного направлення до Міністерства матеріалів звернення з приводу призначення одноразової грошової допомоги у порядку ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей».
При цьому, у якості документа на підтвердження обставин поранення заявник посилався на лист Новобаварського районного військового комісаріату від 20.06.2019 року № 2771 (а.с. 9), в якому зазначенопро відсутність відповідної інформації у розпорядженні Ново баварського ОРОК м. Харкова.
У відповідь на звернення заявника від 08.01.2020р. ХОВК було складено лист №285/ВСЗ від 29.01.2020р., де зазначено про відсутність підстав для повторного направлення до Міністерства матеріалів звернення з приводу призначення одноразової грошової допомоги у порядку ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» і зазначено, що відомості про обставини поранення військовослужбовця під час проходження військової служби мають зберігатись або безпосередньо у військових частинах, або в архівних установах, але об'єктивно не можуть бути наявні ані у справах районного військового комісаріату, ані у справах Облвійськомату.
Не погодившись із правомірністю таких дій відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що до відносин, які склались на підставі встановлених судом обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Визначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі за текстом - Допомога, Виплата) надано законодавцем у ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Частиною 2 ст. 16 цього ж закону визначений перелік одержувачів Виплати у співвідношенні (залежності) до категорій військовослужбовців згідно з Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.164 - застереження стосовно призначення Виплати, а умови набуття особою права на Виплату у різний час визначались: 1) відповідно до ст.16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції Закону України від 03.11.2006р. №328-V (діяла у період 01.01.2007р.-31.12.2013р.), 2) відповідно до ст.16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції п.п.1 п.2 розділу І Закону України від 04.07.2012р. №5040-VI (діяла у період 01.01.2014р.-31.12.2016р.), 3) відповідно до п.п.4, 5, 6 ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції п.п.9 п.1 розділу І Закону України від 06.12.2016р. №1774-VIII (з 01.01.2017р. і по теперішній час).
Відповідно до ч.9 ст.16-3 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
З 01.01.2014р. такий порядок затверджений постановою КМУ від 25.12.2013 р. №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (далі за текстом - Порядок №975).
До названої дати такий порядок був затверджений постановою КМУ від 28.05.2008 р. №499 (Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб; далі за текстом - Порядок №499) та постановою КМУ від 21.02.2007 р. №284 (Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році; далі за текстом - Порядок №284).
У силу положень п.11 Порядку №975 (приписи якого підлягають застосуванню у даному конкретному випадку з огляду на час звернення за одноразовою грошовою допомогою) військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Згідно з п.13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Отже, як з'ясовано судом, у спірних правовідносинах ХОВК вчиняв дії щодо направлення поданих матеріалів звернення заявника з питання призначення Допомоги до Міністерства, на виконання рішень Харківського окружного адміністративного суду по справі від 23.10.2018 року № 2040/7877/18 та від 27.08.2019 року по справі 520/7530/19.
При цьому, звертаючись до ІНФОРМАЦІЯ_4 з вимогою примусово направити матеріали звернення до Міністерства, заявник наполягав на тому, що обсяг документів звернення є достатнім для призначення Виплати у порядку ст.16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
З огляду на приписи ч.5 ст.78 КАС України вказані обставини не підлягають доказуванню при вирішенні цього спору.
Виконання рішення суду є обов'язком кожного суб'єкта права у силу приписів ст.ст. 124, 129, 129-1 Конституції України.
Тому, з огляду на зміст рішень Харківського окружного адміністративного суду по справі від 23.10.2018 року № 2040/7877/18 та від 27.08.2019 року по справі 520/7530/19, суд не вбачає підстав для висновку про невідповідність закону дій ІНФОРМАЦІЯ_4 з приводу направлення на адресу Міністерства матеріалів звернення заявника з питання призначення Допомоги у порядку ст.16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки такі дії вчинялись на виконання судових рішень, які набрали законної сили, винесених за ініціативою самого ж заявника.
Оскільки звернення заявника з приводу призначення Виплати у порядку ст.16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у спірних правовідносинах вже остаточно вирішено Міністерством і правомірність такого рішення про відмову у призначенні виплати підтверджена судом (рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі від 23.10.2018 року № 2040/7877/18 та від 27.08.2019 року по справі 520/7530/19), то у даному випадку не має правових підстав для вжиття ХОВК будь-яких додаткових дій організаційно-розпорядчого характеру через закінчення процедури вирішення порушеного заявником питання.
Відповідь ХОВК, оформлена листом від 29.01.2020 року № 285/ВСЗ ані за змістом, ані за юридичними наслідками у розумінні п.13 Порядку №975 не може бути кваліфікована у якості належної правової підстави для чергового перегляду вже вирішеного по суті питання і направлення матеріалів звернення заявника до Міністерства.
Таким чином, допущення ХОВК бездіяльності стосовно звернення позивача не підтверджена матеріалами справи.
З огляду на викладене, позов в частині визнання протиправною бездіяльності ХОВК не підлягає задоволенню, у зв'язку із відсутністю у вчиненому ХОВКм за наслідками розгляду звернення заявника від 08.01.2020р. діянні (у формі відмови у направленні матеріалів звернення заявника з приводу призначення Виплати у порядку ст.16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей») ознак бездіяльності.
Відсутність в діях ХОВК ознак бездіяльності зумовлює відсутність підстав для обтяження відповідача обов'язком вчинення будь-яких дій.
Стосовно клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі п.п.4 п.1 ст.238 КАС України із посиланням на рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі від 23.10.2018 року № 2040/7877/18 та від 27.08.2019 року по справі 520/7530/19, то суд відмовляє в його задоволенні, у зв'язку з відсутністю тотожності як у предметах позову, так і у даного підставах позову.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд приходить висновку, що у спірних правовідносинах відсутній факт порушення прав та інтересів заявника, що є визначеною процесуальним законом підставою для відмови у позові.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Горшкова