Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
27 березня 2020 р. № 520/2095/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Заічко О.В., розглянувши у спрощеному провадженні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними та скасування додатку та рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування додатку та рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про протиправність неврахування до пільгового стажу певних його періодів роботи що позбавляє його права на отримання пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2
По справі було відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, та отримана ним.
Відповідач надав відзив на позов, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на той факт, що певні періоди роботи позивача неможливо зарахувати до пільгового стажу через відсутності відповідних посад у Списку № 2 та відсутності атестацій робочих місць.
Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Позивач звернувся до відповідача з заявою та пакетом документів про підтвердження стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та рішенням від 19.09.2019 року № 203/11-19 було підтверджено стаж роботи позивача у період з 22.07.1982 по 04.10.1983 р. за професією слюсар - ремонтник на гарячій ділянці робіт цеху сталевого лиття та ковкого чавуна; з 01.08.1988 р. по 05.09.1993 р. за професією слюсар - ремонтник на гарячій ділянці робіт цеху сталевого лиття та ковкого чавуна за списком № 2.
В подальшому позивач звернувся до відповідача з заявою та пакетом документів про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та додатком до протоколу № 204250002258 від 29.10.2019 року № 83 від 01.11.2019 року позивачеві було відмовлено в зазначеному внаслідок незарахування певних періодів до пільгового стажу, відсутності у позивача необхідного пільгового стажу. В рішенні зазначено, що пільговий стаж підтверджений документами складає 8 років 4 місяці 8 днів, загальний - 30 років 10 місяців 17 днів. У додатку до протоколу також зазначено, що при його складенні було враховано рішення про підтвердження стажу від 19.09.2019 року № 203/11-19.
Позивач, не погодившись з зазначеним, звернувся до суду з позовом та зазначав, що він з 13.06.2019 року має право на пільгову пенсію за віком при досягненні 55 років, у зв'язку з тим, що він працював на Куп'янському ливарному заводі (після реорганізації ВАТ "Куп'янський ливарний завод") та до його пільгового стажу повинні бути зараховані:
- навчання в ПТУ № 27 за спеціальністю слюсар - ремонтник за період 01.09.1979 р. по 21.07.1982 р., за професією за Списком № 2, оскільки після закінчення навчання протягом трьох місяців працевлаштувався на роботу за цією професією ( посилався на ст.38 ЗУ "Про професійну (професійно - технічну освіту));
- робота Куп'янському ливарному заводі (після реорганізації ВАТ "Куп'янський ливарний завод": з 22.01.1986 р. по 31.07.1988 р.; з 06.09.1993 р. по 25.06.1995 р.; з 26.06 1995 р. по 23.09.1996 р., ті, що не зараховані відповідачем.
А загалом, як вказував позивач, його пільговий стаж є 16 років 9 місяців 27 днів, з урахуванням часу служби в армії, часу навчання, тих періодів, які були зараховані відповідачем та тих, що підлягають зарахуванню, на його думку.
Відтак, як вказував позивач, він відповідає всім умовам для призначення пільгової пенсії за списком № 2.
Відповідач у свою чергу вказував, по періодах:
- 22.07.1982 по 04.10.1983 р. - позивач працював за професією слюсар - ремонтник на гарячій ділянці робіт цеху сталевого лиття та ковкого чавуна - зараховано до пільгового стажу;
- з 22.01.1986 р. по 31.07.1988 р. - позивач працював за професією вулканізаторника на гарячій ділянці робіт, яка не передбачена Списком № 2 - не зараховано до пільгового стажу;
- з 01.08.1988 по 05.09.1993р. позивач працював за професією слюсар - ремонтник на гарячій ділянці робіт цеху сталевого лиття та ковкого чавуна - зараховано до пільгового стажу;
- з 06.09.1993 р. по 25.06.1995 р. - позивач працював за професією майстер по ремонту устаткування служби механіка цеху сталевого лиття та ковкого чавуна - не підтверджено результатами атестації робочих місць - не зараховано до пільгового стажу;
- з 26.06 1995 р. по 23.09.1996 р.- позивач працював за професією механік ФЛЦ - не підтверджено результатами атестації робочих місць - не зараховано до пільгового стажу.
По суті позову суд зазначає наступне.
На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах ( п."б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII ).
Підпунктом 2 п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків.
Судом встановлено, що за віком та за загальним стажем позивач відповідає умовам для призначення пільгової пенсії, що не заперечується сторонами, водночас, спірним у даній справі є пільговий стаж позивача.
Внаслідок не зарахування таких періодів до пільгового стажу як; з 22.01.1986 р. по 31.07.1988 р. - позивач працював за професією вулканізаторника на гарячій ділянці робіт, яка не передбачена Списком № 2; з 06.09.1993 р. по 25.06.1995 р. - позивач працював за професією майстер по ремонту устаткування служби механіка цеху сталевого лиття та ковкого чавуна - не підтверджено результатами атестації робочих місць; з 26.06 1995 р. по 23.09.1996 р.- позивач працював за професією механік ФЛЦ - не підтверджено результатами атестації робочих місць, його пільговий стаж складає 8 років 4 місяці 8 днів замість необхідних 12 років 6 місяців.
В розрізі позовних періодів, про які вказував позивач та тих, що не були зараховані відповідачем суд зазначає наступне.
Так, позивач вказував про зарахування до пільгового стажу періоду служби в армії, однак, спірні рішення та додаток до протоколу не містять відповідних висновків в даному аспекті та позивачем не доведено, що він звертався до відповідача з цього питання, до того ж прохальна частина позову не містить з приводу цього позовних вимог відтак, вказане питання не розглядається, з огляду на приписи ст.9 КАС України, за якою суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відносно зарахування до пільгового стажу навчання в ПТУ № 27 за спеціальністю слюсар - ремонтник за період 01.09.1979 р. по 21.07.1982 р., за професією за Списком № 2, оскільки після закінчення навчання протягом трьох місяців працевлаштувався на роботу за цією професією .
Відповідний період підтверджено даними трудової книжки позивача та копією диплому НОМЕР_1
Згідно ст. 38 Закону України Про професійну (професійно-технічну) освіту, час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Однак, суду не надано доказів, що позивач звертався до відповідача з питання врахування вказаного періоду та спірні рішення та додаток до протоколу не містять висновків відповідача стосовно зарахування/незарахування вказаного періоду.
Відтак, позов у даній частині є передчасним.
Відносно зарахування до пільгового стажу періоду з 22.01.1986 р. по 31.07.1988 р., судом встановлено, що у зазначеному часовому проміжку позивач працював за професією вулканізаторника на гарячій ділянці робіт цеху сталевого лиття та ковкого чавуну.
В трудовій книжці міститься виправлення, закреслено посаду вулканізаторника та зроблено допис "слюсар-ремонтник".
Однак з архівної довідки № 700 від 11.07.2019 року, копії наказу від 22.01.1986 р. № 27/кр та тарифікації ( а.с.31-33) встановлено, що позивач працював у зазначений період саме вулканізаторником на гарячій ділянці робіт.
Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад, робота на яких дає право на державну пенсію за віком на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженому Постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року, розділ ХV "Металообробка", підрозділ 1 "Ливарне виробництво", п. а) робітники, професія вулканізаторника на гарячій ділянці не передбачена.
Відтак, позов в частині врахування вказаного періоду роботи є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Стосовно не зарахування до пільгового стажу внаслідок не підтвердження результатами атестації робочих місць періодів з 06.09.1993 р. по 25.06.1995 р. - позивач працював за професією майстер по ремонту устаткування служби механіка цеху сталевого лиття та ковкого чавуна ; з 26.06 1995 р. по 23.09.1996 р.- позивач працював за професією механік ФЛЦ, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.10 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 «Про затвердження Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р.
за N 1451/11731 (далі Порядок №383) для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку.
Пунктом 3 Порядку №383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно із Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок № 442) та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення для проведення атестації робочих місць, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
19.02.2020 Велика Палата Верховного Суду розглянула справу № 520/15025/16, в якій ключовим питанням були наслідки відсутності атестації робочого місця в контексті права на пенсію за віком на пільгових умовах.
Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10.09.2013, 25.11.2014, 17.03.2015 у справах № 21-183а13, № 21-519а14, № 21-585а14 та зазначила, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Зважаючи на схожість обставин справи із справою, яка перебувала на розгляді у Великій Палаті Верховного Суду, та подібність спірних правовідносин, суд не вбачає підстав для відступу від правового висновку Великої Палати та вказує, що аналогічні висновки викладено Верховним Судом в постанові від 18 березня 2020 року (справа №496/574/16-а).
Відтак, суд погоджується з позовом в тому аспекті, що періоди з 06.09.1993 р. по 25.06.1995 р. та з 26.06 1995 р. по 23.09.1996 р. повинні бути зараховані до пільгового стажу позивача.
Посилання відповідача на ліквідацію ВАТ "Куп'янський ливарний завод" без визначення правонаступника, як доводи, що Куп'янський відділ обслуговування громадян не наділений повноваженнями з підтвердження стажу позивача жодним чином не впливають на спірні правовідносини, які виникли між позивачем та ГУ ПФУ в Харківській області з приводу рішень останнього.
Відтак, суд вказує, що спірні рішення від 19.09.2019 року № 203/11-19 та додаток до протоколу № 204250002258 від 29.10.2019 року № 83 від 01.11.2019 року є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті без урахування тих обставин, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Щодо зобов'язальної частини позову про призначення позивачу пенсії на пільгових умовах з врахуванням періодів навчання та роботи, суд вказує, що в ході розгляду справи судом викладено висновки, що зобов'язання відповідача врахувати період навчання позивача є передчасним, оскільки суду не надано доказів звернення позивача з цього приводу та відмови у зазначеному, а період роботи з 22.01.1986 р. по 31.07.1988 р. за професією вулканізаторника на гарячій ділянці робіт не підлягає зарахуванню до пільгового стажу, скільки вказана посада не передбачена Списком № 2.
Період служби в армії, про який позивач вказував у позові не підлягає зарахуванню з тих підстав, що у прохальній частині позову відсутня відповідна позовна вимога.
Відтак, у позові в цій частині належить відмовити.
У свою чергу, суд вказує, що в даному аспекті є підстави для застосування положень ст. 9 КАС України, а саме, обрання іншого способу захисту, який необхідний для відновлення порушеного права.
Так, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення, зокрема, про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд зобов'язує відповідача повторно розглянути заяви позивача про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та про призначення пенсії, зарахувавши при такому розгляді до пільгового стажу позивача періоди його роботи у ВАТ "Куп'янський ливарний завод" з 06.09.1993 р. по 25.06.1995 р. за професією майстер по ремонту устаткування служби механіка цеху сталевого лиття та ковкого чавуна ; з 26.06 1995 р. по 23.09.1996 р. за професією механік ФЛЦ, з урахуванням висновків суду по даній справі.
Згідно до приписів ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд задовольняє позов частково.
Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Скасувати рішення від 19.09.2019 року № 203/11-19 та додаток до протоколу № 204250002258 від 29.10.2019 року № 83 від 01.11.2019 року, які винесені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області відносно ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) повторно розглянути заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та про призначення пенсії на пільгових умовах за п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII, зарахувавши при такому розгляді до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи у ВАТ "Куп'янський ливарний завод" з 06.09.1993 р. по 25.06.1995 р. за професією майстер по ремонту устаткування служби механіка цеху сталевого лиття та ковкого чавуна ; з 26.06 1995 р. по 23.09.1996 р. за професією механік ФЛЦ, з урахуванням висновків суду по даній справі.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути з Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено 30 березня 2020 року.
Суддя Заічко О.В.