про залишення позовної заяви без руху
30 березня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/797/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Войтович І.І., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії у відповідності до вимог Закону України №2262-12 у зв'язку зі змінами грошового забезпечення з урахуванням 90 за вислугу років, починаючи з 01.01.2018 року.
Також, позивач просить відстрочити сплату судового збору за подання даного адміністративного позову до вирішення справи по суті.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд виходить з наступного.
Статтею 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розглянувши вимогу ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання даного адміністративного позову, суд виходить з наступного.
Суд звертає увагу на те, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір” (тут і надалі - в редакції, чинній на час подачі позовної заяви). Статтею 1 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір - це збір, який справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2020 року становить 2102,00 грн.
Таким чином, за звернення до суду з даним адміністративним позовом позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити сплати судових витрат на визначений строк.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У ч. 2 ст. 8 Закону № 3674-VI вказано, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Втім, матеріали позовної заяви не містять достатніх обставин, з якими зазначені вище норми Закону № 3674-VI пов'язують право на пільгу щодо сплати судового збору та можливість звільнення ОСОБА_1 від його сплати або відстрочення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, як на підставу відстрочення сплати судового збору за подання даного адміністративного позову посилається на те, що він є пенсіонером і іншого доходу ніж пенсія не має.
Суд звертає увагу позивача на те, що сам по собі факт отримання пенсії особою не позбавляє цю особу права та можливості отримання інших доходів, з яких може бути сплачений судовий збір.
ОСОБА_1 не надано належних доказів щодо його майнового стану, зокрема, довідки з органу ДПС про відсутність інших доходів за попередній календарний рік (2019 рік).
Враховуючи вищезазначене, суд залишає без задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунені у строк не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору або нове клопотання про звільнення від сплати судового збору з доданими документами, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (зокрема довідки з органу ДПС про відсутність інших доходів за попередній календарний рік (2019 рік).
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалив:
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.
Залишити позовну заяву без руху.
Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/797/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя Войтович І.І.