27 березня 2020 р. Справа № 400/3556/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївської області, пр. Центральний, 93, м. Миколаїв, 54017
до відповідача:Держаного підприємства «Стивідорна компанія «Ольвія», вул. Айвазовського, 29, м. Миколаїв, 54052
про:стягнення заборгованості в сумі 55095,06 грн.,
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області (далі - позивач, Управління) звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з Державного підприємства «Стивідорна компанія «Ольвія» (далі - відповідач, ДП «СК «Ольвія») 55095,06 грн.
Ухвалою від 15.11.2019 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування своїх вимог УВД ФССУ зазначило, що на підставі заяви-розрахунку відповідача ним було здійснено фінансування ДП «СК «Ольвія» на його спеціальний рахунок, відкритий у ПАТ «Брокбізнесбанк» для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності. Однак, у зв'язку з ліквідацією зазначеного банку, кошти відповідачем використані не були. Тому, за додатковою заявою відповідача, позивачем було повторно здійснено фінансування відповідача та перераховано кошти на рахунок, відкритий в КБ «Юнексбанк». Після звернення до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про повернення коштів, перерахованих до ПАТ «Брокбизнесбанк», позивачем було встановлено, що отримані відповідачем кошти включені до вимог кредиторів у сьому чергу. Отже, кошти, отримані відповідачем на рахунок у КБ «Юнексбанк», підлягають поверненню позивачу.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, в якому в задоволенні вимог позивача просив відмовити. В своєму відзиві відповідач зазначив, що вимога позивача абсолютно не зрозуміла, оскільки позивачем не наведено жодної норми, яка б обґрунтовувала його вимоги щодо стягнення з позивача вказаної суми. Крім того, перерахування позивачем грошей на рахунок ПАТ «Брокбізнесбанк» після введення тимчасової адміністрації банку трапилось виключно через недбалість позивача, хоча відповідачем повідомлялось позивачеві про необхідність перерахування грошей на новий рахунок, відкритий у КБ «Юнексбанк».
У відповіді на відзив позивач свої вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області є правонаступником Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - МОВ ФСС ТВП).
На підставі заяви-розрахунку від 11.02.2014 року № 56 МОВ ФСС ТВП було здійснено фінансування відповідача на його спеціальний рахунок в ПАТ «Брокбізнесбанк» для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованим особам платіжним дорученням від 07.03.2014 року № 991 в сумі 55095,06 грн.
Однак, у зв'язку з запровадженням процедури ліквідації ПАТ «Брокбізнесбанк» зазначені кошти відповідачем не були використані. Тому, за додатковою заявою-розрахунком відповідача, Управління здійснило повторне фінансування страхувальника для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованим особам в сумі 55095,06 грн. на його спеціальний рахунок в КБ «Юнексбанк». Кошти зараховано 09.04.2014 року та в подальшому були використані за цільовим призначенням.
З метою повернення коштів з ПАТ «Брокбізнесбанк» Управлінням подано заяву до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку про визнання кредитором на суму 55095,06 грн. Аналогічну заяву про визнання кредитором 02.04.2014 року було подано і відповідачем.
Національний банк України листом від 22.08.2019 року № 20-007/43421 надіслав на адресу Управління копії відповідей Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк» від 23.03.2015 року № 1964/010-04 та від 20.04.2015 року № 428-пр з яких вбачається, що кредитором ПАТ «Брокбізнесбанк» є отримувач коштів, а тому немає правових підстав для включення Управління до Реєстру акцептованих вимог кредиторів.
Позивач вважає, що кошти МОВ ФСС ТВП у розмірі 55095,06 грн., які повторно отримані відповідачем на його поточний рахунок, підлягають поверненню Управлінню, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року № 1105-XIV (далі - Закону України № 1105) страхові внески - кошти відрахувань на окремі види загальнообов'язкового державного соціального страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України № 1105, Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.
У відповідності до п. 1, 2, 8 та 9 ч. 2 ст. 15 Закону України № 1105 роботодавець зобов'язаний: надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом; вести облік коштів соціального страхування і своєчасно надавати Фонду встановлену звітність щодо цих коштів; подавати звітність до Фонду у строки, в порядку та за формою, що встановлені правлінням Фонду; повернути Фонду суму виплаченого матеріального забезпечення та вартість наданих соціальних послуг потерпілому на виробництві у разі невиконання своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків.
Страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку (ч. 1 ст. 36 Закону України № 1105).
Згідно п. 1 ч. 5 ст. 15 Закону України № 1105, роботодавець несе відповідальність за порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення.
За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів (ч. 6 ст. 15 Закону України № 1105).
З аналізу наведених норм вбачається, що у разі порушення позивачем як роботодавцем вимог ст. 15 Закону України № 1105, відповідач наділений повноваженнями накласти на останнього відповідний штраф.
Жодних норм, що регулюють порядок стягнення з роботодавця коштів, нарахованих на його особистий рахунок у подвійному розмірі, Закон України № 1105 не передбачає.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що листом від 27.02.2014 року № 18/01-7/263 відповідач повідомив МОВ ФСС ТВП про новий розрахунковий рахунок відкритий у ПАТ «Юнекс Банк», на який необхідно перераховувати лікарняні.
Перерахування коштів позивачем на рахунок у ПАТ «Брокбізнесбанк» 07.03.2014 року відбулося вже після введення тимчасової адміністрації у цьому банку.
В якості доказу заборгованості відповідача Управлінням надано довідку Вітовського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області від 24.09.2019 року № 709-17-01-20.
При цьому позивачем не надано а ні акту перевірки порядку й обліку фінансування, використання та повернення коштів Фонду соціального страхування, яким би було встановлено неправомірне використання відповідачем коштів, а ні рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне страхування.
Відповідачем разом з відзивом надано Акт перевірки порядку обліку, фінансування, використання та повернення коштів Фонду соціального страхування, складеного 22.02.2019 року управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області відносно ДП «СК «Ольвія», яким встановлено недоплату допомоги по тимчасовій непрацездатності у сумі 5860,50 грн. та неправомірне використання страхових коштівв в сумі 333,80 грн. Порушення використання позивачем коштів в сумі 55095,06 грн. даним актом не зафіксовано.
Отже, жодного належного доказу на підтвердження заявленої до стягнення суми відповідачем до суду не надано.
Одночасно з цим, суд не приймає до уваги посилання відповідача на порушення Управлінням строків звернення до суду з даним позовом, оскільки у відповідності до ч. 2 ст. 17 Закону України № 1105, строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд відмовляє позивачу в задоволенні його позову.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволення позову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївській області (пр. Центральний, 93, м. Миколаїв, 54017, код ЄДРПОУ 41318030) до Державного підприємства «Стивідорна компанія «Ольвія» (вул. Айвазовського, 29, м. Миколаїв, 54052, код ЄДРПОУ 19290012) про стягнення 55095,06 грн. - відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 27.03.2020 року.
Суддя О.В. Малих