30 березня 2020 року м. Рівне №460/1418/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гудими Н.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
доВідділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1
про визнання протиправними дій, скасування постанови, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ в Рівненській області) звернулося до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Управління) про визнання неправомірними дій щодо винесення постанови про накладення штрафу в сумі 5100 грн. від 14.02.2020 ВП №60890365 та скасування цієї постанови.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду 26.04.2019 у справі №460/659/19, яке набрало законної сили, зобов'язано ГУ ПФУ в Рівненській області провести перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.10.2017. Повідомив, що 28.08.2019 на виконання вказаного рішення суду позивачем проведено перерахунок пенсії відповідному пенсіонеру та з моменту набрання рішенням суду законної сили (19.08.2019), останній отримує пенсію у новому розмірі. Вказав, що доплата за період з 01.10.2017 по 18.08.2019 буде проведена відповідно до постанови КМУ №649 від 22.08.2018 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду" в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів. Наголосив, що виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України, а тому підстав вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень, немає. Позивач вважає, що ним підтверджено вжиття конкретних заходів щодо повного виконання рішення суду у справі №460/659/19, відсутні вина або умисел на навмисне невиконання в повному обсязі рішення суду, а отже відсутні підстави для застосування щодо нього штрафу. За таких обставин, просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 04.03.2020 позовну заяву залишено без руху.
Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 23.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду у порядку ст.287 КАС України на 30.03.2020; залучено до участі у справі другого відповідача - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Відділ) та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_1
27.03.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції позов не визнав. На обґрунтування своїх заперечень вказував, що 16.12.2019, на підставі ст.3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60890365. Вказав, що листом від 02.01.2020 позивач повідомив відповідача, що ним на виконання рішення суду добровільно нараховані пенсійні кошти ОСОБА_1 , і такі кошти будуть виплачуватися на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Тобто, на думку відповідача, фактичного виконання в повному обсязі рішення не відбулося. При цьому, повідомив, що позивач не звертався до державного виконавця з повідомленнями про виконання судового рішення; не звертався до суду із заявами про роз'яснення рішення суду та встановлення способу його виконання, що могло б свідчити про вжиття заходів стосовно виконання рішення суду та можливу наявність поважних причин його невиконання. За таких обставин, відповідач вважає, що державним виконавцем обґрунтовано та законно накладено на позивача штраф у розмірі 5100 грн. за невиконання без поважних причин боржником рішення суду. Окрім того, наголошував, що держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. З огляду на наведене, просив в позові відмовити повністю.
Цього ж дня на адресу суду надійшли письмові пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , в яких він зазначив, що пенсійний орган без поважних причин не виконує судове рішення у справі №460/1418/20 від 26.04.2019, зокрема, в частині виплати перерахованого розміру пенсії за період з 01.10.2017 по 18.08.2019. На його думку, під час винесення постанови від 14.02.2020 про накладення штрафу на позивача державний виконавець діяв в межах своїх повноважень, передбачених ч.1 ст.75 Закону України "Про виконавче провадження", а тому позовні вимоги ГУ ПФУ в Рівненській області вважає безпідставними і необґрунтованими.
На виконання вимог ухвали суду від 23.03.2020 відповідач надав витребувані документи.
Відповідач2 - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.
В судове засідання 30.03.2020 учасники справи не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином у порядку, визначеному ст.268 та ст.269 КАС України.
Відповідачі та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача про причини неявки суду не повідомили, жодних заяв та клопотань не подали.
Згідно з ч.4 ст.287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та третьої особи в порядку письмового провадження.
В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України внаслідок неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно з ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Розглянувши позовну заяву, відзив на неї та інші матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення про нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
26.04.2019 рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/659/19, що набрало законної сили 19.08.2019, визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Рівненській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті призначеної пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, з 01.10.2017 у зв'язку із зміною розмірів посадового окладу прокурора військової прокуратури Житомирського гарнізону та зобов'язано ГУ ПФУ провести такий перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.10.2017 (а.с.19-21, 22-26).
13.11.2019 Рівненським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №460/659/19 про зобов'язання ГУ ПФУ в Рівненській області виплатити ОСОБА_1 на підставі проведеного перерахунку пенсію за вислугу років з 01.10.2017 у зв'язку із зміною розмірів посадового окладу прокурора військової прокуратури Житомирського гарнізону відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівникам прокуратури" та довідки Генеральної прокуратури України від 05.02.2019 №18-05зп про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
16.12.2019 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №60890365, згідно з якою відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №460/659/19, виданого Рівненським окружним адміністративним судом 13.11.2019. Вказаною постановою встановлено строк виконання рішення суду боржником (ГУ ПФУ в Рівненській області) - 10 робочих днів (а.с.28).
02.01.2020 листом за №65/08 ГУ ПФУ в Рівненській області повідомило відповідача, що на виконання зобов'язальної частини рішення суду від 26.04.2019 у справі №460/659/19 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , а тому просило закінчити виконавче провадження №60890365 (а.с.39).
Однак, 14.02.2020 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), винесено постанову про накладення на ГУ ПФУ в Рівненській області штрафу за невиконання без поважних причин рішення суду у розмірі 5100 грн. Зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення (а.с.38).
Вважаючи постанову державного виконавця про накладення штрафу протиправною, ГУ ПФУ в Рівненській області звернулось до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII визначені умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до ст.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 3 Закону України № 1404-VIII визначено перелік документів, що підлягають примусовому виконанню, до яких належать і виконавчі листи, що видаються судами.
Отже, правовою підставою для відкриття виконавчого провадження, зокрема є виконавчий документ, виданий на підставі та на виконання рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 5 статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Частиною 6 статті 26 Закону №1404-VIII визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно з ст.63 цього Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Таким чином, постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником, та які не залежали від його волевиявлення.
Згідно із п.1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління ПФУ від 22.12.2014 №28-2 (далі - Положення), Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальними органами Пенсійного фонду України. Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.
Відповідно до пп.2, 4 п.4 Положення основним завданням Управління, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів ПФУ та інших джерел, визначених законодавством; планування доходів та видатків коштів ПФУ в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечення виконання бюджету ПФУ.
Матеріали справи свідчать, що ГУ ПФУ в Рівненській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі рішення суду від 26.04.2019 у справі №460/659/19, проте її виплата за період з 01.10.2017 по 18.08.2019 не здійснена у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, яким визначено механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету (далі - Порядок №649).
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019 у справі №640/5248/19 визнано протиправним та скасовано Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649.
Згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019 у справі №640/5248/19, набрало законної сили 20.01.2020.
Водночас, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 у справі №640/5248/19 зупинено дію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування порядку погашення заборгованості до розгляду справи апеляційним судом.
Отже, станом на час виникнення спірних правовідносин та розгляду даної адміністративної справи Порядок №649 є чинним.
Відповідно до п.2 Порядку №649 боржник - це орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення; рішення - рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", на виконання яких стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою, або рішення суду про стягнення коштів.
Згідно з п.5, 6, 8 цього ж Порядку для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.
Пунктами 10, 11 Порядку №649 передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
Боржник у триденний строк повідомляє стягувачу про виділення коштів та не пізніше десяти робочих днів з дня надходження коштів у межах встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоду виплати пенсії зобов'язаний здійснити виплату стягувачу суми, що підлягає виплаті, у порядку, встановленому статтею 47 зазначеного Закону.
Правовий аналіз вказаних норм дає суду підстави для висновку, що виплати пенсій можуть бути здійснені позивачем виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має. Крім того, відповідно до ст.23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідного бюджетного асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Таким чином, невиконання судового рішення ГУ ПФУ в Рівненській області в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Висновки аналогічного характеру викладені в постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а, від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а, Верховного Суду України від 24.03.2015 у справі №21-66а15.
В силу вимог ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, тобто коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Як встановлено судом та учасниками справи не заперечувалося, на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 у справі №659/19 позивач здійснив перерахунок та нарахування ОСОБА_1 пенсійних виплат, що також підтверджується матеріалами пенсійної справи №1701005991. Сума доплати ОСОБА_1 за період з 01.10.2017 по 18.08.2019 у розмірі 124930,87 грн. обліковується як заборгованість перед ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю бюджетного та іншого фінансування (а.с.43-44).
Доказів виділення боржнику коштів для виплати суми заборгованості матеріали справи не містять.
Встановлені обставини справи в їх сукупності свідчать, що невиконання рішення суду у повному обсязі в даному випадку обумовлене об'єктивними причинами, які не залежали від ГУ ПФУ у Рівненській області.
Та обставина, що позивач не звертався до суду із заявами про роз'яснення рішення суду та встановлення способу його виконання, жодним чином не спростовує поважність причин невиконання ним такого рішення у повному обсязі, а лише підтверджує зрозумілість позивачу відповідного судового рішення.
Враховуючи, що позивачем не повністю виконано рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 у справі №460/659/19, зокрема, в частині виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.01.2017, не з його вини, а через відсутність бюджетного фінансування, алгоритм отримання якого врегульовано державою у Порядку №649, суд дійшов висновку, що державний виконавець, приймаючи постанову про накладення штрафу від 14.02.2020, діяв необ'єктивно, необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин невиконання судового рішення, а тому такі дії неправомірні. Відтак, постанова про накладення штрафу від 14.02.2020 ВП №60890365 не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в ч.2 ст.2 КАС України, а отже підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На переконання суду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на момент розгляду справи, не надав суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення. Натомість, факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст.139 КАС України.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, місто Рівне, вулиця Короленка,7, код ЄДРПОУ 21084076) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (33028, місто Рівне, вулиця Замкова, 29, код ЄДРПОУ 43317547), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (33028, місто Рівне, вулиця Замкова, 29, код ЄДРПОУ 43317547), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання дій неправомірними та скасування постанови - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) щодо винесення постанови від 14.02.2020 ВП №60890365 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області штрафу в сумі 5100 грн.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 14.02.2020 ВП №60890365 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області штрафу в сумі 5100 грн.
Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2102 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 30 березня 2020 року.
Суддя Гудима Н.С.