Іменем України
30 березня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1008/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - позивач, Рубіжанське ОУПФУ Луганської області) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (далі - відповідач, відділ примусового виконання рішень УЗПВР у Луганській області СМУМЮ), в якому позивач просив суд скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про накладення штрафу ВП №59340302 від 02.03.2020 (а.с.1-5).
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що постановою державного виконавця від 02 березня 2020 року ВП № 59340302 накладено штраф у розмірі 5100,00 грн на Рубіжанське ОУПФУ Луганської області за не виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 у справі № 360/259/19, яким зобов'язано Рубіжанське ОУПФУ Луганської області відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2016; Рішення суду звернуто до негайного виконання у межах виплати ОСОБА_1 пенсії за один місяць.
На виконання зазначеного рішення суду управління рішенням від 19.03.2019 № 126 відновило ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії за віком з 01.03.2016 по 31.12.2018. Рішення управління від 19.03.2019 № 126 направлено ОСОБА_1 за місцем її фактичного проживання/перебування (за довідкою внутрішньо переміщеної особи) листом від 20.03.2019 № 429/03.2-31К. У березні 2019 року головним управлінням Пенсійного фонду України у Луганській області виплату пенсії ОСОБА_1 за березень 2016 року та за березень 2019 року профінансовано в повному обсязі. Також у березні 2019 року ОСОБА_1 управлінням нараховано на виплату у квітні 2019 року пенсію за період з 01.03.2016 по 31.12.2018 (з урахуванням виплаченої пенсії за березень 2016 року) в сумі 41688 грн 86 коп. та поточну пенсію за квітень 2019 року у розмірі 2702 грн. 09 коп. Заявку на фінансування виплати включено до потреби у фінансуванні пенсійних виплат на квітень 2019 року. У квітні 2019 року головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області профінансовано виплату ОСОБА_1 пенсії за віком за квітень 2019 року в сумі 2702 грн. 09 коп. З незалежних від управління причин, та, які не залежать від власного волевиявлення управління, виплату нарахованої управлінням ОСОБА_1 пенсії за період з 01.03.2016 по 31.12.2018 проведено головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області не в повному обсязі.
Додатково управлінням до головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області 19.06.2019 направлено лист № 1743/03.2-31К «Щодо виділення фінансування на виконання рішення суду у справі №360/259/19 для виплати пенсії ОСОБА_1 » Зазначеним листом управління просило профінансувати виплату нарахованої ОСОБА_1 пенсії за період з 01.04.2016 по 31.12.2018 у сумі 41688 грн. 86 коп.
25.11.2019 за Вх. № 2030/01-03.2 надійшла відповідь від головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 22.11.2019 № 17692/02-04 щодо виплати заборгованості по пенсії ОСОБА_1 , яким повідомлено, що в частині негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць управлінням проведено нарахування та виплату у місячному розмірі в квітні 2019 року за березень 2016 року. Виплата пенсії ОСОБА_1 здійснюється щомісяця з 01.01.2019. Щодо виплати пенсії за минулий період ОСОБА_1 , враховуючи зміни внесені в пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Таким чином, головне управління не наділене правом самостійне без правового врегулювання та фінансової можливості. Тобто збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати виплату коштів.
Позивач вважає, що ним вчинено всі залежні від нього дії для забезпечення виконання рішення суду у справі № 360/259/19, у зв'язку з чим постанова про накладення штрафу від 02 березня 2020 року ВП №59340302 є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідач позов не визнав, 30.03.2020 подав до суду відзив в якому зазначив, що до відділу примусового виконання рішень УЗПВР у Луганській області СМУМЮ 12.06.2019 надійшов виконавчий лист №360/259/19, виданий 05.06.2019 Луганським окружним адміністративним судом, на підставі якого 12.06.2019 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59340302.
Від боржника надійшли листи від 27.06.2019 №12465/08 та від 17.07.2019 №13561/08 в яких серед іншого зазначив про хід виконання рішення. При цьому боржник зазначив, що з незалежних від управління причин, та, які не залежать від власного волевиявлення управління, виплату нарахованої управлінням ОСОБА_1 пенсії за період з 01.03.2016 по 31.12.2018 проведено головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області не в повному обсязі. Додатково управлінням до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області 19.06.2019 направлено лист № 1743/03.2-31К «Щодо виділення фінансування на виконання рішення суду у справі № 360/259/19 для виплати пенсії ОСОБА_1 ». Зазначеним листом управління просило профінансувати виплату нарахованої ОСОБА_1 пенсії за період з 01.04.2016 по 31.12.2018 у сумі 41 688 грн. 86 коп.
Таким чином, щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом, інформації та копій підтверджуючих документів, надано не було.
Станом на 02.03.2020 щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом жодних доказів також не надходило.
Таким чином, на думку відповідача, жодних подальших заходів, направлених на виконання рішення суду боржником вжито не було.
Державним виконавцем 02 березня 2020 року відповідно до статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн.
Відповідач вважає, що всі дії ним вчинені правомірно, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Як наслідок, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с.46-51).
Судом по справі вчинено такі процесуальні дії.
Ухвалою суду від 25.03.2020 відкрито провадження у справі після усунення недоліків позовної заяви, призначено до розгляду в судове засідання на 30.03.2020 об 11 год. 00 хвил. (а.с.38-39).
В судове засідання сторони не прибули, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи (а.с.40,41).
Позивач в позовній заяві та в заяві про усунення недоліків, оригінал якої надійшов до суду 26.03.2020, а відповідач у відзиві на позовну заяву просили суд розглядати справу за відсутності їх представників (а.с.5,42,51).
Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина дев'ята статті 205 КАС України).
З огляду на положення статті 205 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розглянути адміністративну справу за відсутності представників сторін у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
За даними КП «Діловодство спеціалізованого суду» у справі №360/259/19 рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2016 року.
Зобов'язано Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 березня 2016 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до Державного бюджету України судовий збір у сумі 768,40 грн.
Рішення суду звернуто до негайного виконання у межах виплати ОСОБА_1 пенсії за один місяць.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року у справі №360/259/20 апеляційну скаргу Рубіжанського ОУПФУ Луганської області повернуто заявникові.
05 червня 2019 року по справі видано виконавчий лист, який стягувачем звернуто до примусового виконання (а.с. 54,55).
Так, за заявою стягувача від 10 червня 2019 року, яка зареєстрована у відділі примусового виконання рішень 12.06.2019, державним виконавцем 12 червня 2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59340302 (а.с.53,58).
Також державним виконавцем 12 червня 2019 року у ВП № 59340302 винесена постанова про стягнення виконавчого збору (а.с.60).
Листами від 27.06.2019 №12465/08, від 17.07.2019 №13561/08 боржник зазначив про те, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 у справі № 360/259/19 управління 28.02.2019 прийняло рішення № 97 «Про відновлення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 згідно з рішенням суду» з 01.03.2016 по 31.12.2018 в межах суми стягнення за один місяць.
Рішення управління від 28.02.2019 направлено ОСОБА_1 . За місцем її фактичного проживання/перебування (за довідкою внутрішньо переміщеної особи) листом 28.02.2018 № 352/03.2-31К.
З січня 2019 року нарахування та виплата пенсії ОСОБА_1 . Управлінням не припинялись. Заборгованості за цей період немає.
Базовим нормативно-правовим актом, який визначає принципи, засади й механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку та виплати пенсії, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058). Відповідно до абз. 1 ст. 47 Закону № 1058, пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
З урахуванням того, що управління здійснює нарахування у поточному місяці на майбутній, у лютому 2019 на відомість березня 2019 року ОСОБА_1 нараховано на виплату пенсію за віком за період з 01.03.2016 по 30.03.2016 у сумі 1147 грн 77 коп.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 13.12.2018 № 27-1 «Про невідкладні заходи щодо організації виплати пенсії у 2019 році» встановлено, що з 01.01.2019 фінансування пенсійних виплат здійснюється відповідними головними управліннями Пенсійного фонду України в областях.
Для здійснення з 01.01.2019 фінансування пенсійних виплат головними управліннями Пенсійного фонду України у областях начальники відповідних головних управлінь зобов'язані у порядку, встановленому законом, укласти договори з публічним акціонерним товариством «Укрпошта» та банками, уповноваженими на право виплати пенсій через поточні рахунки одержувачів.
Починаючи з 01.01.2019 управління немає діючих договорів з ПАТ «Укрпошта» та банками, уповноваженими на право виплати пенсій через поточні рахунки одержувачів. Кошторисом видатків управління на 2019 рік не передбачено бюджетних асигнувань (коштів) на здійснення будь-яких пенсійних або пов'язаних з ними виплат.
У березні 2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Луганській області профінансовано виплату ОСОБА_1 виплату за березень 2016 року та за березень 2019 року в повному обсязі.
На рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 у справі № 260/259/19 управлінням 25.02.2019 подано апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 КАС України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги. З огляду на те, що ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 апеляційну скаргу управління повернуто, рішення набрало законної сили 28.03.2019.
Копію ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 у справі №306/259/19 отримано управлінням 02.04.2019 (копія супровідного листа ПААС від 29.03.2019 додається).
У березні 2019 року ОСОБА_1 управлінням нараховано на виплату в квітні 2019 року пенсію за період з 01.03.2016 по 31.12.2018 (з урахуванням виплаченої пенсії за березень 2016 року) в сумі 41 688 грн 86 коп. та поточну пенсію за квітень 2019 року у розмірі 2 702 грн 09 коп. Заявку на фінансування виплати включено до потреби у фінансуванні пенсійних виплат на квітень 2019 року.
У квітні 2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області профінансовано виплату ОСОБА_1 пенсії за віком за квітень 2019 року в сумі 2 702 грн. 09 коп. Рішення управління про відновлення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком, а саме: від 28.02.2019 № 97 та від 19.03.2019 № 126, прийняті управлінням до відкриття виконавчого провадження.
З незалежних від управління причин, та, які не залежать від власного волевиявлення управління, виплату нарахованої управлінням ОСОБА_1 пенсії за період з 01.03.2016 по 31.12.2018 проведено головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області не в повному обсязі.
Додатково управлінням до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області 19.06.2019 направлено лист № 1743/03.2-31К «Щодо виділення фінансування на виконання рішення суду у справі № 360/259/19 для виплати пенсії ОСОБА_1 ». Зазначеним листом управління просило профінансувати виплату нарахованої ОСОБА_1 пенсії за період з 01.04.2016 по 31.12.2018 у сумі 41 688 грн. 86 коп.
Вдруге 11.07.2019 управління листом № 13321/03.2 просило Головне управління Пенсійного фонду України в Луганської області профінансувати виплату ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 01.04.2016 по 31.12.2018 у сумі 41688 грн 86 коп. (а.с.61-64,77-80).
Постановою державного виконавця від 02 березня 2020 року ВП № 59340302 про накладення штрафу, за невиконання рішення суду накладено на Рубіжанське ОУПФУ Луганської області штраф у розмірі 5100,00 грн (а.с.101).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом
Частиною першою статті 255 КАС України визначено, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п'ята);
- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).
Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).
Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З вищевикладеного слідує, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Згідно з пунктом 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26486 (далі - Положення), управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).
Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.
Відповідно до пункту 4 Положення управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду (підпункт 3); призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства (підпункт 7); забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункт 8).
Згідно з постановою правління Пенсійного фонду України від 13.12.2018 № 27-1 «Про невідкладні заходи щодо організації виплати пенсій у 2019 році» фінансування пенсійних виплат здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду України.
Судом встановлено, що Рубіжанське ОУПФУ Луганської області рішення суду у встановлений державним виконавцем строк не виконано.
При цьому суд враховує, що Рубіжанське ОУПФУ виконало рішення суду в частині виплати пенсії за один місяць, щодо негайного виконання рішення суду. Поновило нарахування пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2016 та неодноразово направляло до ГУ ПФУ в Луганській області запити щодо фінансування на виконання рішення суду для виплати пенсії ОСОБА_1 . Однак, станом на 02.03.2020 пенсія за період з 01.04..2016 по 31.12.2019 в розмірі 41688,86 не профінансована.
Вказані обставини повністю підтверджені матеріалами справи (а.с.18-19,21,22,23,24).
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що невиконання судового рішення в частини виплати грошових коштів за відсутності фінансового забезпечення боржника на проведення таких виплат, яке здійснюється Пенсійним фондом України (головним розпорядником бюджетних коштів), не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин. У такому випадку накладення штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Таку правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а, Верховним Судом України у справах № 21-1044а15, № 21-2630а15, № 21-5118а15, № 804/5081/13-а.
Крім того, на зазначеній судовій практиці акцентував увагу Верховний Суд при вирішенні питання про наявність підстав для відкриття провадження за поданням Кіровоградського окружного адміністративного суду про розгляд Верховним Судом як зразкової адміністративної справи за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу як зразкової, за наслідками розгляду якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження у цій справі та розгляді її як зразкової від 16.07.2019 у справі № 811/1469/18.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що відсутність коштів на виплату заборгованості за судовим рішенням, тобто відсутність відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення, не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин, оскільки виділення коштів на фінансування не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України і вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень, не має правових підстав.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При вказаних обставинах, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та визнання протиправною та скасування постанову державного виконавця від 02 березня 2019 року ВП № 59340302 про накладення штрафу.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Суд звертає увагу, що при цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, в даному випадку витрати понесені позивачем при сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача не стягується.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 287, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 02 березня 2020 року ВП №59340302 про накладення на Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Н.М. Басова