справа №380/1632/20
30 березня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, за 2016-2018 роки;
- зобов'язати відповідача призначити позивачу з 01.03.2019 пенсію за віком, обчисливши заробітну плату та розмір пенсії згідно зі ст.ст. 27, 28, 40 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, за 2016-2018 роки. Виплату належної пенсії провести з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позову вказано про те, що 01.03.2019 відповідачем переведено позивача з призначеної пенсії як особі з інвалідністю ІІ групи загального захворювання, на підставі п. 4-7 Розділу 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком без її згоди. Позивач звернулася з цього приводу до відповідача та листом від 21.12.2019 її повідомлено про те, що при визначенні заробітної плати, з якої обчислено розмір пенсії за віком, всупереч ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовано показник середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 України, який використовується для обчислення пенсій, що призначені до 2017 року. Відповідач прийняв рішення про встановлення пенсії позивачці за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2015, 2014 роки, а не 2018, 2017, 2016 роки, які саме передують року звернення за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач вказує, що такі протиправні дії відповідача суттєво вплинули на її права, зменшили розмір пенсії, а тому звернулася до суду за їх захистом.
Ухвалою суду від 27.02.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
23.03.2020 за вх. №15748 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач вказав, що позивачці первинно, ще з 01.11.2004 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», що і є різновидом пенсії за віком. З позиції відповідача лише у разі переведення позивачки з пенсії за віком на пенсію по інвалідності чи на пенсію у зв'язку з втратою годувальника можливо застосувати норми ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
03.10.2017 Верховна Рада ухвалила Закону України «Про внесення змін до внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій, яким внесено зміни до розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії», згідно з яким з 01.10.2017 проведено осучаснення пенсій.
Тому з 01.10.2017 для розмежування джерел фінансування розмір пенсії позивача обчислений за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перераховано із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки (3764,40 грн.) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Позивач перебуває на обліку як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 01.11.2004.
Відповідач вказав, що не підлягає задоволенню позовна вимога позивача щодо врахування під час призначення пенсії за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2016, 2017, 2018, оскільки показник середньої заробітної плати, який відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховується для призначення пенсії, був врахований під час первинного призначення пенсії за нормами Закону України «Про державну службу» (в частині розмежування джерел фінансування), і відповідно під час призначення пенсії за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» залишається незмінним і призначенню не підлягає.
З врахуванням викладеного, відсутні підстави для застосування при розрахунку пенсії за віком показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2016-2018 роки).
Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідно до приписів п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд на підставі позовної заяви, відзиву, а також долучених письмових доказів, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області. Вперше призначено пенсію 01.11.2004 як особі з інвалідністю ІІ групи загального захворювання, а з 03.11.2004 призначено пенсію згідно з нормами Закону України «Про державну службу», як не працюючому пенсіонеру.
З 01.03.2019 здійснено перерахунок призначеної пенсії, як особі з інвалідністю ІІ групи загального захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) за матеріалами пенсійної справи та п.4-7 зазначеного Закону.
Відповідачем пенсія позивачеві обчислена при загальному стажі 33 роки 7 місяців 12 днів з врахуванням додаткового стажу, коефіцієнт стажу з урахуванням оцінки одного року роботи 1 - 0,33583. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становить - 8290,40 грн., який враховано за період роботи з 01.09.1994 по 31.08.1999 згідно довідок від 09.12.2004 №23748/05, 23747/05 та від 05.11.2004 №21695/05, виданих Державною податковою інспекцією, та за період з 01.07.2000 по 31.10.2004 згідно індивідуальних даних про застраховану особу, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 1,88232 із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн. х 1.17).
На своє звернення з приводу неправильного обчислення розміру пенсії позивач отримала відповідь від 21.12.2019р. (а.с.9-12), у якій відповідач зазначив, що розмір пенсії визначений відповідно до вимог чинного законодавства на підставі документів пенсійної справи.
Не погоджуючись із наданою відповіддю та із застосуванням під час визначення розміру пенсії середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014, 2015 та 2016 роки, позивач звернулась з цим позовом до суду.
Вирішуючи справу, суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Основного Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами ч. 2 ст. 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 +... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Водночас ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства слідує, що ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV. Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж ті, що визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відтак, слід дійти висновку щодо неправомірності застосування відповідачем частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV до спірних правовідносин.
Верховний Суд України у постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15) зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №521/4655/17.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду висловленій зокрема у постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а, постанові від 14.02.2018 (справа №465/5246/17), постанові від 23.10.2018 у справі №334/2653/17, постанові від 13.12.2018 у справі №185/860/17, постанові від 06.02.2019 у справі №333/1856/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №876/5312/17, якщо особа отримувала пенсію за іншим Законом, звертається за призначенням пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058-IV.
Вперше пенсію позивачу відповідно до Закону №1058-ІV відповідачем призначено з 01.03.2019 року, відтак, відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 та 2018 роки, однак ним неправомірно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та наведених приписів нормативно-правових актів суд дійшов висновку, що відповідачем вказані норми не дотримані, а тому позовні вимоги є підставними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки позивача відповідно до приписів п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору, судові витрати зі сторін стягувати не слід.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018, 2017, 2016 роки.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (м. Львів, вул. Митрополита Андрея 10, ЄДРПОУ 13814885) призначити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) пенсію за віком з 01.03.2019, обчисливши заробітну плату та розмір пенсії згідно із ст.ст. 27, 28, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, за 2018, 2017, 2016 роки, та провести нарахування і виплату належної пенсії з урахуванням фактично виплачених сум.
4. Судові витрати зі сторін не стягувати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 30.03.2020.
Суддя Кравців О.Р.