Рішення від 27.03.2020 по справі 280/5296/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 березня 2020 року Справа № 280/5296/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Сонгулія О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП «Трансервіс-1» (69076, м.Запоріжжя, вул.Новобудов, буд.3, кім.801; код ЄДРПОУ 41579584)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146),

до Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 43005393),

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТП «Трансервіс-1» (далі - позивач, ТОВ «ТП «Трансервіс-1») до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 1, ГУ ДФС у Запорізькій області), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), в якій позивач просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 1 від 13.08.2019:

- №1252027/41579584 про відмову в реєстрації податкової накладної №126 від 25.10.2018;

- 1252029/41579584 про відмову в реєстрації податкової накладної №112 від 27.10.2018;

- №1252023/41579584 про відмову в реєстрації податкової накладної №137 від 30.10.2018;

- №1252024/41579584 про відмову в реєстрації податкової накладної №135 від 31.10.2018

складених позивачем на адресу Приватного акціонерного товариства «Пологівський олійноекстракційний завод»;

2) зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №126 від 25.10.2018, №112 від 27.10.2018, №137 від 30.10.2018, №135 від 31.10.2018, складені позивачем.

3) зобов'язати відповідача 1 прийняти рішення про виключення позивача з реєстру ризикових платників.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що у відповідності до норм податкового законодавства ним складені податкові накладні по взаємовідносинам з контрагентами, які направлені для реєстрації в ЄРПН. Реєстрація вказаних податкових накладних була зупинена з підстав того, що податкові накладні відповідають вимогам п.п. 2.1. п.2 та пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку», запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. На виконання зазначених вимог позивач направив до відповідної Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, пояснення та копії документів, однак в реєстрації податкових накладних відмовлено з підстав неподання складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури. З посиланням на норми Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивач зазначає про незгоду з відмовою в реєстрації податкових накладних, оскільки вважає, що надані ним документи у повній мірі підтверджують реальність здійснення господарських операцій і є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. Просить зобов'язати ДФС України зареєструвати направлені податкові накладні в ЄРПН. Крім того, звертає увагу, що контролюючим органом протиправно внесено позивача до реєстру ризикових платників на підставі пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Вказує, що перебування у переліку ризикових суб'єктів господарювання грубо порушує права підприємства і обмежує можливість вільно здійснювати свою господарську діяльність, у зв'язку з чим просить зобов'язати відповідача 1 прийняти рішення про виключення позивача з реєстру ризикових платників.

Ухвалою суду від 04.11.2019 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 21.11.2019 поновлено позивачу строк звернення до суду з даним позовом, відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 19.12.2019.

12.12.2019 представник відповідача 1 подав до суду відзив на позовну заяву (вх.№52515), у якому проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що реєстрація складних позивачем податкових накладних зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, яким встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Позивач скористався своїм правом та подав на розгляд комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, пояснення та копії документів щодо зупинених податкових накладних, однак в реєстрації податкових накладних відмовлено у зв'язку з не наданням позивачем копій документів, а саме: складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури. Вважає, що наявні законні підстави для прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, а тому рішення є правомірними, просить відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 19.12.2019 відмовлено у прийнятті до розгляду заяви про збільшення позовних вимог у справі.

Ухвалою суду від 19.12.2019 відкладено підготовче засідання на 20.01.2020.

Ухвалою суду від 20.01.2020 замінено відповідача ДФС України на належного відповідача - Державну податкову службу України (далі - відповідач 2, ДПС України). У відповідності до частини 6 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи розпочато спочатку. Призначено підготовче засідання на 06.02.2020.

Ухвалою суду від 06.02.2020 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 26.02.2020.

У судове засідання 26.02.2020 представник позивача не з'явився, 26.02.2020 звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності у письмовому провадженні.

У судове засідання 26.02.2020 представники відповідачів не з'явились, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, заяв або клопотань не подали. ДПС України правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки всі учасники справи не з'явились у судове засідання, і немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.205 КАС України, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних у суду матеріалів.

На підставі наявних у суду матеріалів судом встановлено такі обставини.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ТП «Трансервіс-1» зареєстровано 08.09.2017 Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради за номером 1 103 102 0000 043388, видами діяльності є: код КВЕД 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; код КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи; код КВЕД 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; код КВЕД 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; код КВЕД 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; код КВЕД 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; код КВЕД 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н. в. і. у.; код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Між позивачем (Перевізник) та Приватним акціонерним товариством «Пологівський олійноекстракційний завод» (Вантажовідправник) укладено Договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом №03/09/18-1 від 03.09.2018 відповідно до пункту 1.1. якого Перевізник зобов'язується у встановлені Договором строки приймати та доставляти автомобільним транспортом ввірений йому Вантаж до пункту призначення (розвантаження) та видати його уповноваженій на одержання Вантажу особі (Вантажоодержувачу), а Вантажовідправник зобов'язується подавати Вантаж до перевезення в узгодженому Сторонами обсязі та сплатити за перевезення Вантажу встановлену Договором плату.

На виконання умов вищевказаного договору сторонами підписано:

- Акт №ОУ-0001039 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 25.10.2018 транспортної послуги по перевезенню сої врожаю 2018 року с.Павлівка, Чаплинський р-н, Херсонська обл. - м.Пологи, Запорізька область. Загальна вартість робіт(послуг) по Акту склала 35 937,60 грн., в тому числі ПДВ 5 989,60 грн. Підставою для оплати є Рахунок-фактура №СФ-0001039 від 25.10.2018.

- Акт №ОУ-0001025 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 27.10.2018 транспортної послуги по перевезенню шроту соєвого м.Пологи Запорізька обл. - с.Крупське, Золотінський р-н, Черкаська обл. Загальна вартість робіт(послуг) по Акту склала 27 270,00 грн., в тому числі ПДВ 4 545,00 грн. Підставою для оплати є Рахунок-фактура №СФ-0001025 від 27.10.2018.

- Акт №ОУ-0001051 здачі прийняття робіт (надання послуг) від 30.10.2018 транспортної послуги по перевезенню врожаю 2018 року с.Павлівка, Чаплинський р-н, Херсонська обл. - м.Пологи, Запорізька область. Загальна вартість робіт(послуг) по Акту склала 54 384,00 грн., в тому числі ПДВ 9 064,00 грн. Підставою для оплати є Рахунок-фактура №СФ-0001051 від 30.10.2018.

- Акт №ОУ-0001048 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2018 транспортної послуги по перевезенню шроту соняшникового гранульованого м.Пологи, вул.Ломоносова, б.33, Зап.обл. - м.Миколаїв, вул.Айвазовського, буд.23. Загальна вартість робіт(послуг) по Акту склала 33 966,80 грн., в тому числі ПДВ 5 661,13 грн. Підставою для оплати є Рахунок-фактура №СФ-0001048 від 31.10.2018.

На виконання вимог ПК України позивачем складено та надіслано до ЄРПН:

- податкову накладну №126 від 25.10.2018 на загальну суму 35 937,60 грн., в тому числі ПДВ 5 989,60 грн.;

- податкову накладну №112 від 27.10.2018 на загальну суму 27 270,00 грн., в тому числі ПДВ 4 545,00 грн.;

- податкову накладну №137 від 30.10.2018 на загальну суму 54 384,00 грн., в тому числі ПДВ 9 064,00 грн.

- податкову накладну №135 від 31.10.2018 на загальну суму 33 966,80 грн., в тому числі ПДВ 5 661,13 грн.

Через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів позивач отримав квитанцію від 15.11.2018 до податкової накладної №126 від 25.10.2018, квитанцію від 15.11.2018 до податкової накладної №112 від 27.10.2018, квитанцію від 15.11.2018 до податкової накладної №137 від 30.10.2018, квитанцію від 15.11.2018 до податкової накладної №135 від 31.10.2018, в яких містилась інформація про зупинення реєстрації вказаних податкових накладних відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України. В квитанціях зазначено, що що обсяг постачання товару / послуги 49.41 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару / послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.п.2.1. п.2 Критеріїв ризикованості платника податку. Податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в

Позивач скористався своїм правом та направив 07.08.2019 на адресу відповідача 1 повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо спірних податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

До повідомлень позивачем надано пояснення та копії первинних документів на підтвердження господарських операцій, а також документи, що підтверджують наявність виробничих та трудових ресурсів платника податків на виконання вказаних господарських операцій.

Комісією відповідача 1, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення:

- №1252027/41579584 від 13.08.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №126 від 25.10.2018, за змістом якого підставою відмови в реєстрації є ненадання платником копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. В розділі «Додаткова інформація» зазначено: відсутні складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури;

- 1252029/41579584 від 13.08.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №112 від 27.10.2018, за змістом якого підставою відмови в реєстрації є ненадання платником копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. В розділі «Додаткова інформація» зазначено: відсутні складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури;

- 1252023/41579584 від 13.08.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №137 від 30.10.2018, за змістом якого підставою відмови в реєстрації є ненадання платником копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. В розділі «Додаткова інформація» зазначено: відсутні складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури;

- 1252024/41579584 від 13.08.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №135 від 31.10.2018, за змістом якого підставою відмови в реєстрації є ненадання платником копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. В розділі «Додаткова інформація» зазначено: відсутні складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури;

Крім того, як зазначено позивачем у позовній заяві та не спростовано відповідачем у відзиві на позовну заяву, в електронному кабінеті платника податків - позивача, наявна інформація про внесення з 21.06.2018 ТОВ «ТП «Трансервіс-1» до реєстру ризикових платників на підставі п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків.

03.10.2019 позивач звернувся до ГУ ДФС у Запорізькій області, із вимогою про надання рішення та зобов'язання вчинити дії, в якій просив, зокрема, виключити ТОВ «ТП «Трансервіс -1» із реєстру ризикових платників, однак відповіді на вимогу від ГУ ДФС у Запорізькій області станом на дату звернення до суду не отримав.

Не погодившись з вищевказаними рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних та внесенням ТОВ «ТП «Трансервіс-1» до реєстру ризикових платників, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог, надаючи оцінку аргументам сторін, викладеним у заявах по суті справи, оцінюючи надані сторонами докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України за №1246 від 29.12.2010 (надалі - Порядок №1246).

Положеннями пункту 2 Порядку №1246 (тут і в подальшому - в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до абзацу 10 пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, крім іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання даної норми постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 було затверджено, крім іншого, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту Порядок зупинення реєстрації ПН/РК).

За змістом пунктів 5-7 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК (тут і в подальшому - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку (пункт 5).

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6).

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7).

Відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

21.03.2018 Міністерством фінансів України погоджено Критерії ризиковості платника податків, критерії ризиковості здійснення операцій, які розроблені ДФС України. Вказані Критерії викладені в листі ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18, підпунктом 1.6 пункту 1 якого визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Пунктом 2 вказаного листа визначено, що податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій:

- обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

- відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі на дату складання такої податкової накладної/розрахунку коригування;

- відсутність на дату складання податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб'єкта господарювання, який реєструє податкову накладну на товар (пальне) із кодами УКТ ЗЕД згідно з пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу;

- розрахунок коригування складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до ДКПП - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, який поданий на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

В подальшому 13.11.2018 на офіційному веб-сайті ДФС України оприлюднено Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів згідно листа від 31.10.2018 №26010-06-05/28170), перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку (погоджений Міністерством фінансів згідно листа від 22.03.2018 № 26010-06-10/7849), визначені у відповідності до вимог пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, підпунктом 1.6 пункту 1 якого визначеного, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»;

- платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

- платник податку юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Відповідно до пункту 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, погоджених Міністерством фінансів України згідно листа від 31.10.2018 №26010-06-05/28170, податкові накладні / розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій:

- обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній /розрахунку коригуваннядо податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює абоперевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

- відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі на дату складання такої податкової накладної/розрахунку коригування;

- відсутність на дату складання податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб'єкта господарювання, який реєструє податкову накладну на товар (пальне) із кодами УКТ ЗЕД згідно з п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу;

- розрахунок коригування складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до ДКПП - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, який поданий на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

- сума компенсації вартості товару/послуги, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, який подано отримувачем такого товару/послуги на реєстрацію в Реєстрі, перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 01 січня 2017 року, зазначеного постачальником в зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого товару/послуги та обсягу постачання з 01 січня 2017 року, зазначеного отримувачем в зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання даного товару/послуги.

Суд звертає увагу, що в оскаржуваних рішеннях відсутня інформація щодо застосованих контролюючим органом Критеріїв ризиковості платника податку та Критеріїв ризиковості здійснення операцій, або посилання на конкретний абзац підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку та на підпункт Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

З посиланням на правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 02.04.2019 по справі №822/1878/18, суд зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

За таких обставин, суд вважає необґрунтованими посилання контролюючого органу на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку та на підпункт 2.1. пункту 2 Критеріїв ризикованості здійснення операцій, як на підставу зупинення реєстрації спірних податкових накладних з огляду на те, що вищезазначені Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій не є нормативно-правовими актами, оскільки не здійснена їх обов'язкова державна реєстрація у порядку, визначеному діючим законодавством.

Таким чином, відповідачами не доведено, а судом не встановлено наявності підстав для зупинення реєстрації складених позивачем податкових накладних.

Відповідно до пункту 21 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи письмових доказів, а саме квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, контролюючим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. При цьому суд звертає увагу, що конкретного переліку документів, які податковий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, не вказано.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Вживання податковим органом загального посилання на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків, без уточнення відповідного змісту конкретного абзацу даного підпункту та того, які саме Критерії ризиковості платника податків маються на увазі, а також подальша пропозиція про надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної без наведення переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття позитивного рішення, призводить до ситуації невизначеності та необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Вищезазначене відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема, у постанові від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18, постанові від 14.05.2019 по справі №817/1356/18 тощо.

Судом встановлено, що позивачем подані до податкового органу повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо господарських операцій, реєстрацію податкових накладних по яким зупинено.

Разом з тим, комісія відповідача, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, незважаючи на надані пояснення та додані документи, що підтверджують наведені у поясненнях факти, прийняли рішення про відмову в реєстрації податкових накладних позивача в ЄРПН.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкової накладної, підставою для його прийняття комісією ГУ ДФС у Запорізькій області рішень про відмову в реєстрації спірних податкових накладних, було ненадання платником податку копій документів, а саме: складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури.

Разом з тим, в оскаржуваних рішеннях не зазначено жодних доводів щодо необхідності надання саме цих документів, не вказано які саме рахунки-фактури позивачу необхідно було надати для реєстрації податкової накладної, крім тих, які надавались ним, а також не наведено жодних обґрунтувань щодо неможливості прийняття рішення про реєстрації податкової накладної з урахуванням поданих позивачем документів.

Крім того, суд вважає необґрунтованою вимогу про надання складських документів (інвентаризаційних описів) у відносинах щодо надання транспортних послуг з огляду на характер операцій.

Суд погоджується з доводами позивача, що надані ним документи та пояснення були достатніми для прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію в ЄРПН складених позивачем податкових накладних, а щодо необхідності подання саме тих документів, про які зазначено в оскаржуваних рішеннях, не наведено жодних обґрунтувань.

Суд звертає увагу, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції.

Таким чином, зважаючи на виконання платником податку обов'язку щодо підтвердження господарських операцій з Приватним акціонерним товариством «Пологівський олійноекстракційний завод», а також на те, що запропонувавши подати підтверджуючі документи, контролюючий орган не вказав їх конкретного переліку та, у подальшому, не обґрунтував неможливість розблокування реєстрації податкових накладних на підставі поданих позивачем документів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови в реєстрації податкових накладних №126 від 25.10.2018, №112 від 27.10.2018, №137 від 30.10.2018, №135 від 31.10.2018.

Зміст оскаржуваних рішень дає підстави стверджувати, що комісія відповідача, розглядаючи подані позивачем документи, не з'ясували специфіку проведеної господарської операції та не визначили документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарської операції з урахуванням їх змісту і обсягу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення прийняті необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мали значення для їх прийняття, а відтак є протиправними та підлягають скасуванню.

Вирішуючи позовну вимогу про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, суд дійшов таких висновків.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Порядку №1246 визначено компетенцію Державної фіскальної служби України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» затверджено, крім іншого, Положення про Державну податкову службу України, відповідно до якого Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Державна податкова служба України зареєстрована 17.05.2019, не перебуває в процесі припинення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р «Питання Державної податкової служби» вирішено погодитися з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, повноваження ДФС України передані ДПС України, отже на даний час повноваження щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду здійснює ДПС України.

Враховуючи висновки суду про протиправність оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, складених позивачем, та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірні податкові накладні, складені позивачем, а саме: №126 від 25.10.2018, №112 від 27.10.2018, №137 від 30.10.2018, №135 від 31.10.2018.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання контролюючого органу прийняти рішення про виключення позивача з реєстру ризикових платників, суд зазначає, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов'язків.

Таким чином, внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.11.2019 у справі №480/4006/18, від 03.03.2020 у справі №240/3665/19.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимога в цій частині не підлягають задоволенню, а належним способом захисту порушених прав позивача в межах розгляду даної справи є визнання протиправними рішень про відмову у реєстрації спірних податкових накладних та зобов'язання зареєструвати вказані податкові накладні в ЄРПН.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження поданими до матеріалів справи письмовими доказами, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, в розмірі 9 605,00 грн.

За приписами частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність рішення ГУ ДФС у Запорізькій області та про необхідність зобов'язання ДПС України вчинити певні дії для умов відновлення порушеного права, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати на користь позивача з відповідачів солідарно, як суб'єктів владних повноважень, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 7 684,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області №1252027/41579584 від 13.08.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №126 від 25.10.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області №1252029/41579584 від 13.08.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №112 від 27.10.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області №1252023/41579584 від 13.08.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №137 від 30.10.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області №1252024/41579584 від 13.08.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №135 від 31.10.2018.

Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «ТП «Трансервіс-1», №126 від 25.10.2018, №112 від 27.10.2018, №137 від 30.10.2018, №135 від 31.10.2018.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області та Державної податкової служби України на користь «ТП «Трансервіс-1», судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7 684,00 грн. (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТП «Трансервіс-1», місцезнаходження: 69076, м.Запоріжжя, вул.Новобудов, буд.3, кім.801; код ЄДРПОУ 41579584.

Відповідач 1 - Головне управління ДФС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146.

Відповідач 2 - Державна податкова служба України, місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 43005393.

Повне судове рішення складено 27.03.2020.

Суддя М.О. Семененко