про повернення позовної заяви
30 березня 2020 року м. Київ № 320/2426/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) з позовом до Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України та просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у перетині державного кордону від 13.02.2019 прийняте старшим зміни прикордонних нарядів 4-го відлення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (термінал D), окремого контрольно - пропускного пункту "Київ" капітаном міліції ОСОБА_4 "ячеславовичем;
визнати протиправним та скасувати постанову про заборону в"їзду в Україну винесену 13.02.2019 відносно громадянина Сирійської Арабської республіки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняте старшим зміни прикордонних нарядів 4-го відлення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Бориспіль" (термінал D), окремого контрольно - пропускного пункту "Київ" капітаном міліції ОСОБА_4 "ячеславовичем.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2020 даний позов було залишено без руху та запропоновано позивачу подати до суду докази, які підтверджують поважність пропуску шестимічного строку звернення до суду.
На виконання вимог ухвали суду від 16.03.2020 представник позивача подав 27.03.2020 заяву, відповідно до якої вказує, що так, дійсно оскаржуване рішення про відмову у перетині державного кордону та постанова про заборону в'їзду в Україну строком на 3 роки прийняті уповноваженими особами відповідача 13.02.2019, також представник позивача погодився, що про прийняті рішення позивач дізнався саме з проставлення відміток в його паспортному документі, однак вважає, що 13.02.2020 позивача не було ознайомлено зі змістом прийнятих рішень.
На думку представника позивача, наявність відбитку штампу в паспортному документі свідчить лише про факт прийняття відповідного рішення, втім з'ясувати його законність та відповідно встановити факт порушення прав, можливо лише ознайомившись зі змістом вказаних рішень, які в силу закону оформляються постановою.
Також звернув увагу, що не забезпечення на час прийняття оскаржуваних рішень перекладача з арабської мови унеможливлювало усвідомлення позивачем підстав прийняття вказаних рішень та відповідно можливості дізнатися про порушення його прав.
Вважає, що часом з якого позивач дізнався про порушення його прав слід вважати саме дату отримання адвокатом оскаржуваних рішень від відповідача, а саме 22.02.2020 та роз'яснення їх підстав позивачу.
До заяви на виконання вимог ухвали суду від 16.03.2020 представником позивача жодного додаткового документу або доказу додано не було.
Розглядаючи матеріали позовної заяви та заяву, що надійшла на виконання вимог ухвали, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує рішення про відмову у перетині державного кордону та постанову про забору в"їзду в Україну, які прийнятті 13.02.2019.
Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Так, позивач просить суд поновити строк звернення до адміністративного суду посилаючись на ч. 2 ст. 122 КАС України та зазначаючи, що пропуск строку обумовлений тим, що спірні рішення були отриманні лише на запит адвоката у 2020 році.
Крім того, своїй заяві від 27.03.2020 погодився, що про порушене право позивач дізнався 13.02.2019 під час проставляння відповідних відміток у паспортному документі, однак вважає, що перебіг процесуального строку на оскарження спірних рішень є дата отримання цих рішень адвокатом 22.02.2020.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п. 22-23 рішення у справі “Мельник проти України” від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
При вирішенні питання про поновлення строку, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку до дати звернення з позовною заявою.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно - правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк звернутись до суду.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження рішення, дії чи бездіяльності у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.
Окрему увагу необхідно акцентувати на тому, що при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі № 473/653/17 (ЄДРСРУ № 74991952).
Так, про своє порушене право позивач дізнався 13.02.2019, а до суду звернувся лише у березні 2020 року, тобто більше року, позивач не вчиняв дії, які б були спрямовані на пошук адвоката для отримання інформації про спичини прийняття спірних рішень, а також скасування їх у судовому порядку.
Щодо тверджень представника позивача, які викладенні у заяві від 27.03.2020, то на думку суду вони є безпідставними, оскільки непідтвердженні жодним з письмових доказів.
Частиною 2 ст. 123 КАС України визначено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Водночас п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На думку суду, позивач не виконав вимоги ухвали суду та не надав докази поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду, у зв"язку з чим даний позов підлягає поверненню.
Керуючись ст. 123, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд
1.Позовну заяву ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення - повернути позивачеві.
2.Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3.Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Головенко О.Д.