30 березня 2020 року м. Житомир справа № 240/1815/20
категорія 112030500
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Попової О. Г.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області, Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою в якій просить:
- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо повернення заяви та матеріалів ОСОБА_1 без прийняття рішення згідно п.9 Постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року;
- зобов'язати ГУ ДФС України в Житомирській області подати до Державної фіскальної служби України висновок щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до ст.23 Закону України «Про міліцію» (у редакції Закону України «Про внесення змін до статті 23 Закону Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» від 13.02.2015 №208-VІІІ), а також порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України розглянути матеріали про признаяення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення до ст.23 Закону України «Про міліцію» (у редакції Закону України «Про внесення змін до статті 23 Закону Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» від 13.02.2015 №208-VІІІ), а також порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що наказом №248-0 від 29 жовтня 2015 року був звільнений з податкової міліції за підпунктом "Б" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, а саме: через хворобу. Позивачу з 02.12.2015 року встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням військової служби та 04.12.2019 року виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму. В січня 2019 року позивач пройшов повторний медичний огляд та йому встановлено ІІ групу інвалідності. Позивач звернувся до відповідача із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності. Проте, відповідач листом повідомив позивач, що проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції законодавчо не врегульоване. Позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що порушує його право на належний соціальний захист.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України).
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
17.03.2020 року відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю та зазначає, що працівники податкової міліції проходять службу в складі Державної фіскальної служби України і не належить до органів внутрішніх справ. На теперішній час проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції законодавчо не врегульовано, тому проводити розрахунок та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності після 07.11.2015 підстави відсутні. Постановою Кабінету Міністрів від 21 жовтня 2015 №850 затверджено Порядок та умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції. Порядок №850 не поширюється на працівників податкової міліції, тому підстав для виплати одноразової грошової допомоги згідно з цим Порядком відсутні.
У відповідності до положень частини п'ятої статті 262, частини першої статті 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною четвертоюстатті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Частиною п'ятоюстатті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
З 2011 по 29 жовтня 2015 року позивач проходив службу в податковій міліції Державної фіскальної служби України.
З 02.12.2015 року йому встановлено ІІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням військової служби та 04.12.2019 року виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму.
Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №100335 від 25.01.2019 року ОСОБА_1 при повторному огляді з 23.01.2019 року встановлено ІІ групу інвалідності, ТАК пов'язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
В грудні 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою (рапортом) від 06.12.2019 року про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, яка пов'язана з проходженням служби в органах податкової міліції ДФС у Житомирській області.
Листами Головного управління ДФС у Житомирській області від 28.01.2020 року №19/14/06-30-04-02 та листом від 26.02.2020 №59/14/06-30-04-03 позивача повідомлено, що працівники податкової міліції проходять службу в складі Державної фіскальної служби України і не належать до органів внутрішніх справ. На теперішній час проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції законодавчо не врегульовано, тому проводити розрахунок та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності підстави відсутні. Крім того, виплата працівникам податкової міліції одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності проводиться на підставі судових рішень, які набрали законної сили.
Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Законом України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII (далі - Закон № 565-XII) у разі інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Закон № 565-XII втратив чинність 07 листопада 2015 року у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року. При цьому у пункті 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Відповідно до статті 23 Закону № 565-XII постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року затверджено Порядок № 850.
Пунктом 2 зазначеного Порядку встановлено, що особам, які до набрання чинності (12 березня 2015 року) Законом України від 13 лютого 2015 р. № 208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707.
У справі, яка розглядається, інвалідність 2 групи позивачу встановлено з 25.01.2019 р., тобто після набрання чинності Порядку № 850.
Відтак, за колишніми працівниками міліції, в тому числі і податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги на умовах, передбачених Законом № 565-XII та Порядку № 850.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Пунктом 7 Порядку установлено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Відповідно до пункту 8 Порядку керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Згідно пункту 9 Порядку МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Відтак, суд зазначає, що за колишніми працівниками міліції, в тому числі і податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги на умовах, передбачених Законом № 565-XII та Порядку № 850.
Правова позиція з цього питання висловлена Верховним Судом у постановах від 06 березня 2019 року у справі № 822/1616/18 та від 20 травня 2019 року у справі №295/3198/18.
З аналізу наведених норм законодавства та встановлених обставин справи, слідує, що відповідач, отримавши від позивача заяву про виплату грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності з доданими до неї відповідними документами, зобов'язаний скласти та подати до ДФС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
Так, у відповідності до зазначеного вище, відповідач всупереч законодавства не прийняв одне із визначених п. 9 Порядку № 850 від 21.10.2015р. рішення, хоча повинен був або призначити або відмовити у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги.
Наведенні відповідачем у листах Головного управління ДФС у Житомирській області від 28.01.2020 року №19/14/06-30-04-02 та листом від 26.02.2020 №59/14/06-30-04-03 підстави не можуть трактуватися відповідачем як підстава для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги.
Вказана відмова повинна бути оформлена саме у вигляді рішення, у спосіб визначений, зокрема, пунктом 9 Порядку № 850 від 21.10.2015р., із зазначенням підстав окреслених в п. 14 Порядку № 850 від 21.10.2015, як мотивів відмови.
Суд зазначає, що відсутність у Порядку №850 вказівки на поширення його дії на працівників податкової міліції, призначення допомоги яким здійснюється відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію", не є підставою для позбавлення таких осіб права на отримання одноразової допомоги у розмірі, визначеному чинним на дату установлення групи інвалідності Порядком №850, оскільки Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №850 виплати одноразової допомоги на виконання ст. 23 Закону України "Про міліцію" в редакції Закону України від 13.02.2015.
Суд враховує, що у рішенні по справі "Budchenko v. Ukraine" від 24.07.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що відмова у задоволенні законного права заявника через відсутність механізму його реалізації, становить втручання у право власності згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а через нездатність забезпечити реалізацію такого права заявника в розумні терміни, держава поклала на нього надмірний та неспіврозмірний тягар, порушивши таким чином свої зобов'язання за статтею 1 Першого протоколу.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що право позивача на отримання одноразової грошової допомоги було порушено неналежним виконанням відповідачем положень п. 9 Порядку № 850 від 21.10.2015р.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства, України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).
Враховуючи, що вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, в той час, коли відповідачами належним чином наведені позивачем посилання не спростовано, суд доходить висновку про необхідність захисту прав позивача в судовому порядку та задоволення позову.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору як інвалід ІІ групи на підставі Закону України "Про судовий збір", з відповідача судові витрати, у відповідності до статті 139 КАС України, не стягуються.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, Житомир, 10003 код ЄДРПОУ 39459195), Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ-53, 04655, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання дій протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо повернення заяви та матеріалів ОСОБА_1 без прийняття рішення згідно п.9 Постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року.
Зобов'язати ГУ ДФС України в Житомирській області подати до Державної фіскальної служби України висновок щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до ст.23 Закону України «Про міліцію» (у редакції Закону України «Про внесення змін до статті 23 Закону Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» від 13.02.2015 №208-VІІІ), та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року.
Зобов'язати Державної фіскальної служби України розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та прийняти рішення відповідно до ст.23 Закону України «Про міліцію» (у редакції Закону України «Про внесення змін до статті 23 Закону Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» від 13.02.2015 №208-VІІІ) та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленимистаттями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду складено у повному обсязі: 30 березня 2020 року.
Суддя О.Г. Попова