20 березня 2020 року 11 год.45 хв.Справа № 280/4635/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» (69014, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 52, офіс 12, код ЄДРПОУ 40009323)
до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (від 15.11.2019 вх. № 48061), просить суд:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма “Р”) Головного управління ДФС у Запорізькій області від 13.08.2019 №0012161401 про збільшення грошового зобов'язання за платежем з податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем 664741,00 грн. та штрафними санкціями 166185,25 грн.;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма “Н”) від 13.08.2019 №0012191401 про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на суму штрафу 17 236,80 грн.;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма “Р1”) від 13.08.2019 №0012201401 про зменшення суми податкового зобов'язання у розмірі 15862805,00 грн. та зменшення суми податкового кредиту у розмірі 15814370,00 грн. за платежем податок на додану вартість.
В обґрунтування позовної заяви підприємство посилається на те, що контролюючий орган не має повноважень робити висновок про те, що правочини між ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» та його контрагентами, вказаними в акті перевірки, вчинено без мети реального настання правових наслідків, що використовувалося лише документальне оформлення господарських операцій з метою формування податкового кредиту контрагента. Зазначає, що всі первинні бухгалтерські документи, що підтверджують фактичну реальність вчинених операцій між ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» та контрагентами, зазначеними у Акті перевірки складені відповідно до вимог Податкового кодексу України, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та надані до перевірки. Зазначає також, що перевіряючі неправомірно дійшли висновку, що ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» формує «паперовий податковий кредит» на адресу підприємств реального сектору економіки, а саме: TOB "ОЙЛ ПРОДАКШН", TOB «ДНІПРОРЕСУРС-ОЙЛ», TOB "САКУРА- АВТОТРАНС", TOB "ДЗБМ" , TOB "АЛЬЯНСПАК", TOB "ЗОЛОТИЙ КОЛОС", ПП "ЄВРОБУДШЛЯХ", який не відповідає реальним фактам та наданим документам. Крім того, посилається на те, що реєстрація вказаних в акті перевірки розрахунків коригування до податкових накладних була здійснена у строк передбачений п.201.10 Податкового кодексу України. З огляду на таке, вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідач адміністративний позов не визнав. У письмовому відзиві від 21.10.2019 вх. 43288 вказав на те, що за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» виявлено порушення пп.44.1, пп.44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового Кодексу України за підсумками чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 664 741 грн., вимог пп. 192.1.1. п. 192.1, п. 192.3 ст. 192 п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, порядку заповнення декларації з ПДВ затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 276), що призвело до заниження ПДВ до сплати всього у розмірі 35166 грн.; п.185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187. п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, у перевіряємому періоді завищено суму податкових зобов'язань при взаємовідносинах з TOB "ОЙЛ ПРОДАКШН", TOB "ДНІПРОРЕСУРС-ОЙЛ" TOB "САКУРА-АВТОТРАНС", TOB "ДЗБМ", TOB "АЛЬЯНСПАК", TOB "ЗОЛОТИЙ КОЛОС", ПП "ЄВРОБУДШЛЯХ", що не призвело до виникнення грошових зобов'язань, на загальну суму 15 862 803 грн; пп. 14.1.181. п.14.1 ст. 14, п.198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме, завищено податковий кредит по взаємовідносинах з TOB "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЗАПОРІЖОІЛГРУП", що не призвело до виникнення грошових зобов'язань, на загальну суму 15 814 370 грн.; вимог п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, в частині несвоєчасної реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму штрафних санкцій з податку на додану вартість 17 236,80 грн. Вважає, що прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства та у межах наданих повноважень, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Ухвалою суду від 25.09.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/4635/19 та призначено підготовче судове засідання на 24.10.2019.
Ухвалою суду від 24.10.2019 відкладено підготовче судове засідання в адміністративній справі №280/4635/19 на 18 листопада 2019 року.
Ухвалою суду від 18.11.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі №280/4635/19 строком на 30 (тридцять) днів. Відкладено підготовче судове засідання до 09.12.2019.
Ухвалою суду від 09.12.2019 зупинено провадження в адміністративній справі №280/4635/19 до 20 січня 2020 року, для надання сторонам часу необхідного їм для примирення.
Ухвалою суду від 20.01.2020 провадження у справі поновлено з 20.01.2020.
Ухвалою суду від 20.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17.02.2020.
17.02.2020 від представника позивача надійшло клопотання (вх. №7274) про розгляд справи за відсутності представника у порядку письмового провадження. Представник відповідача не прибув у судове засідання.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження, на підставі наявних в ній матеріалів.
На підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 14.09.2015, код ЄДРПОУ 40009323. Основні види діяльності TOB «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» - оптова торгівля хімічними продуктами, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, оптова торгівля хімічними продуктами, діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами, роздрібна торгівля пальним
На підставі направлень виданих ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідно до п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.п.75.1.2. п.75.1 статті 77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання та наказу ГУ ДФС у Запорізькій області №4297 від 17.12.2018 та наказу №4399 від 28.12.2018, проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 14.09.2015 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 14.09.2015 по 30.09.2018.
ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» направило до ГУ ДФС у Запорізькій області заяву про втрату первинних документів від 17.12.2018 року №17/12/2018.
При виході на перевірку 28.12.2018 складено акт про незабезпечення ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» зберігання первинних бухгалтерських документів від 28.12.2018 №1894/08/01/14-02.
Відповідно до наказу ГУ ДФС у Запорізькій області №4399 від 28.12.2018 перенесено терміни проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» до дати відновлення та надання документів до перевірки, але не пізніше 18.03.2019.
У період з 18.03.2019 по 26.04.2019 була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14.09.2015 по 30.09.2018, а з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 14.09.2015 по 30.09.2018. Термін проведення перевірки продовжувався з 15.04.2019 по 26.04.2019 на підставі наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 09.04.2019 №1332.
За результатами перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області складено акт про результати перевірки від 08.05.2019 №261/08-01-14-01/40009323.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:
п.44.1, п.п.44.2, ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового Кодексу України за підсумками чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 664 741 грн., в т.ч. по періодах: за І півріччя 2018 року у сумі 601 195 грн.; За 3 квартали 2018 року у сумі 664 741 грн.;
вимог пп. 192.1.1. п. 192.1, п.192.3 ст.192 п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), порядку заповнення декларації з ПДВ затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 №276, що призвело до заниження ПДВ до сплати всього у розмірі 35166 грн. в т.ч. по періодам: за вересень 2017 року у розмірі 35166 грн.; завищення від'ємного значення з ПДВ всього у розмірі 303 073 грн., в т.ч. по періодам: вересень 2018 року у розмірі 303 073 грн.;
п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), у перевіряємому періоді завищено суму податкових зобов'язань при взаємовідносинах з TOB «ОЙЛ ПРОДАКШН», TOB «ДНІПРОРЕСУРС-ОЙЛ», TOB «САКУРА-АВТОТРАНС», TOB «ДЗБМ», TOB «АЛЬЯНСПАК», TOB «ЗОЛОТИЙ КОЛОС», ПП «СВРОБУДШЛЯХ», що не призвело до виникнення грошових зобов'язань, на загальну суму 15 862 803 грн.;
пп.14.1.181. п.14.1. ст..14, п. 198.1, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями), завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЗАПОРІЖОІЛГРУП» (код за ЄДРПОУ 38839332), що не призвело до виникнення грошових зобов'язань, на загальну суму 15 814 370 грн.
вимог п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI (із змінами та доповненнями), в частині несвоєчасної реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму штрафних санкцій з податку на додану вартість 17 236,80 грн.
На підставі Акту перевірки від 08.05.2019 №261/08-01-14-01/40009323, контролюючим органом відносно ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» прийнято податкові повідомлення-рішення:
від 13.08.2019 №0012161401 про збільшення грошового зобов'язання за платежем з податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем 664741,00 грн. та штрафними санкціями 166185,25 грн.;
від 13.08.2019 №0012191401 про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на суму штрафу 17 236,80 грн.;
від 13.08.2019 №0012201401 про зменшення суми податкового зобов'язання у розмірі 15862805,00 грн. та зменшення суми податкового кредиту у розмірі 15814370,00 грн. за платежем податок на додану вартість;
від 13.08.2019 №0012171401 про збільшення суми податкового зобов'язання у розмірі 35166,00 грн. та штрафними санкціями 8791,50 грн.;
від 13.08.2019 №0012181401 про завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту у розмірі 303073,00 грн.
Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» звернулось з даним позовом до суду.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України), який набрав законної сили 01.01.2011.
Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
У відповідності до пункту 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини:
- рух активів у процесі здійснення господарської операції.
- установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.
- установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Отже, предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на врахування витрат, понесених у зв'язку із здійсненням цих господарських операцій при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та сум податку на додану вартість при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах.
За змістом статті 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Так, в акті перевірки контролюючим органом зроблено висновок про отримання позивачем від TOB «НВО «Укрпромекологія», TOB «Владимир», ФГ «Верес» коштів, перерахування яких не пов'язано з постачанням товарів та за відсутності даних у ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» щодо їх повернення у майбутньому.
Судом встановлено, що у перевіряємий період позивач дійсно мав господарські взаємовідносини з TOB «НВО «Укрпромекологія», TOB «Владимир», ФГ «Верес».
Зокрема, ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» (постачальник) та ТОВ «НВО «Укрпромекологія» (покупець) укладено Договір поставки №УПЕТХП-030517(1) від 03.05.2017, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (товар), номенклатура, кількість і ціна яких визначається в рахунках та у видаткових накладних на товар, для використання їх у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими або іншим використанням (зокрема, зі здійсненням заправки нафтопродуктами (товаром) транспортних засобів, технологічних транспортних засобів тощо, які належать покупцю на праві власності, праві користування, на підставі інших речових прав).
На виконання даного договору ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» у період з травня 2017 року по вересень 2018 року надавали на адресу TOB «НВО «Укрпромекологія» товар згідно умов договору, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів за період травень - листопад 2017 року, квітень - вересень 2018 року.
Здійснення оплати за товар підтверджується платіжними дорученнями за період з травня 2017 року по вересень 2018 року.
Також, між позивачем та TOB «Владимир» оформлено договір поставки №ВЛДТХП-060217(1) від 06.02.2017. За договором поставки постачальник (TOB «Технохімпостач») зобов'язується передати в погоджені строки, а покупець (TOB «Владимир») прийняти та оплатити хімічну, синтетичну сировину (товар), номенклатура, кількість і ціна яких визначається в накладних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару.
Між позивачем та TOB «Владимир» відбувались поставки нафтопродуктів на підставі вказаного договору, що підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів за період березень - грудень 2017 року, червень -серпень 2018 року.
Здійснення оплати за товар підтверджується платіжними дорученнями за період з 2017 року по серпень 2018 року.
Також, між позивачем та ФГ «Верес» відбувались господарські операції по поставці нафтопродуктів на підставі договору поставки №ВТХП-280818(2) від 28.08.2018 року, що підтверджується видатковими накладними за вересень 2018 року.
Здійснення оплати за товар підтверджується платіжним дорученням за вересень 2018 року.
Досліджені судом документи не містять недоліків у формуванні, а також жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом не виявлено.
Суд також зауважує, що за наявності документів, які підтверджують фактичну передачу товару, розрахунку за наявність такого документа, як товарно-транспортна накладна, що можливо заповнена з дефектами, не може бути підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з постачання товарно-матеріальних цінностей, оскільки відповідною транспортною документацією підтверджується надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.
Разом з тим, для цілей податкового обліку беруться до уваги насамперед економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій. Податкові обов'язки визначаються виходячи з реального економічного змісту господарської операції та спрямування її на досягнення певного економічного ефекту.
Тож, твердження контролюючого органу про відсутність в товарно-транспортних накладних заповнення деяких граф, не є підставою стверджувати, що правочин має формальний характер та не направлений на фактичне виконання сторонами правочину своїх зобов'язань.
Таким чином, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з вищевказаними контрагентами у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов'язань та у власному капіталі.
Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Разом з тим, контролюючим органом висновок про нереальність вказаних господарських операцій зроблено на підставі доводів про те, що операції з контрагентами позивача неможливо підтвердити стосовно врахування наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які необхідні для виконання таких робіт. Вказані висновки контролюючий орган здійснив на підставі інформації з бази даних ІС “Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДФС України” та “Єдиний реєстр податкових накладних”.
Слід зазначити, що така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Вказана позиція також підтримується ВС у постанові від 27.03.2018 у справі № 816/809/17. Також, ВС у постанові від 27.02.2018 по справі № 811/2154/13-а вказав на те, що будь-яке автоматизоване співставлення, чи данні отримані з атоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального Закону, оскільки автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов'язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними.
Суд звертає увагу на те, що норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).
Виходячи з вимог Податкового кодексу України, підтвердженням факту здійснення господарської операції є відповідні розрахункові, платіжні та інші первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та підставою для нарахування податкового кредиту і податкового зобов'язання з податку на додану вартість є податкова накладна. Тож, на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно правових угод.
Вказана позиція підтверджена Верховним Судом 16.01.2018 під час розгляду справ № 820/4648/13-а, № 826/1398/14, № 2а-3404/12/1370, 18.01.2018 у справі № 2а-13944/12/2670, 08.05.2018 у справі № 815/3526/17, 08.05.2018 у справі № 814/937/15.
Щодо посилання контролюючого органу на те, в ІС «Відеоконтроль-Рубіж» не міститься інформація щодо пересування автошляхами України у періоди здійснення поставок газу від ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» до TOB «Владимир» та TOB «НВО «Укрпромекологія» транспортних засобів з державними номерами, вказаними у товарно-транспортних накладних, суд зазначає наступне.
Наказом Міністертва внутрішніх справ №975 від 29 грудня 2011 року (втратив чинність згідно Наказу від 13.06.2018 № 497) з січня 2012 року введено в експлуатацію автоматизовану інформаційно-пошукову систему відеофіксації транспортних засобів з розпізнаванням номерних знаків та перевіркою їх за розшуковими реєстрами “ВІДЕОКОНТРОЛЬ-Рубіж”.
Відповідно до пунктів 2.1., 2.3., 3.1. Методичних рекомендації щодо роботи з автоматизованою інформаційно-пошуковою системою відеофіксації транспортних засобів з розпізнаванням номерних знаків та перевіркою їх за розшуковими реєстрами “ВІДЕОКОНТРОЛЬ-Рубіж” затверджених Наказом МВС №975 від 29 грудня 2011 року Комплекс відеофіксації транспортних засобів із розпізнаванням номерних знаків та перевіркою їх по розшукових реєстрах “ВІДЕОКОНТРОЛЬ-Рубіж” (далі комплекс) - система цілодобового автоматизованого моніторингу руху автотранспорту із одночасною можливістю здійснювати перевірки за наявними базами обліку ОВС.
Камери спостереження комплексу встановлюються на ділянці автодороги перед стаціонарним постом ДПС ДАІ на відстані, час проходження якої зафіксованим автомобілем дає можливість працівникам Державтоінспекції вжити достатніх заходів для його зупинки.
При цьому, фіксація транспортних засобів з розпізнаванням номерних знаків та перевіркою їх за розшуковими реєстрами здійснюється за такими категоріями: "угон" транспортного засобу; втравчений, викрадений номерний знак; розшук транспортних засобів за постановами слідчих, прокуратури, служби безпеки тощо; розшук майна боржника за даними Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Разом з тим, система “ВІДЕОКОНТРОЛЬ-Рубіж” у перевіряємий період не здійснювала всеохоплюючий моніторинг руху транспортних засобів по шляхам України. Тому відсутність інформації в системі “ВІДЕОКОНТРОЛЬ-Рубіж” про пересування транспортного засобу контрагента за відсутності у нього пошукових критеріїв, визначених Методичними рекомендаціями, не може бути підставою висновку про неможливість пересування такого транспортного автошляхами України.
Контролюючий орган також посилається на лист Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції національної поліції України отримано від 15.02.2019 № 2426/41/32/01-2019 згідно якої встановлено, що TOB "Технохімпостач" та TOB ТД Енергохімтех не отримувало погодження маршруту руху транспортного засобу під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів за 2018 рік, що порушує вимоги ст.8 Закону України від 06.04.2000 № 1644-ІІІ «Про перевезення небезпечних вантажів» (редакція від 23.12.2015).
Судом встановлено, що для здійснення перевезення товару до контрагентів-покупців між ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» укладений договір перевезення з TOB «ТД «Енергохімтех» від 21.03.2016 року №ЕХТТХП-210316. За умовами договору, обов'язок щодо погодження маршрутів чи здійснення інших дій для належного надання послуг перевезення повністю покладається на контрагента-перевізника. До того ж, відсутність погодження маршрутів руху транспортних засобів під час дорожнього перевезення не може свідчити по нереальність постачання товару від TOB «ТЕХНОХІМПОСТАЧ». Натомість, інформація щодо пересування автошляхами України транспортних засобів TOB «ТД «Енергохімтех» жодним чином не містить детального аналізу з наведенням звірки даних з ТТН ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» щодо одночасного знаходження транспортного засобу у двох різних місцях.
В акті перевірки відповідач також посилається на те, що податкові накладні TOB «ЗНПЗ» складено та зареєстровано в ЄРПН на адресу ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» безпідставно, так як не відбулась перша подія: ні оплата грошових коштів на адресу TOB «ЗНПЗ» згідно наданих до перевірки документів не відбувалась, відвантаження товару не відбувалось, видаткові накладні до перевірки не надавались.
Натомість, як свідчать матеріали справи господарські взаємовідносини між TOB «ЗНПЗ» та ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» підтверджуються первинними документами, зокрема, видатковими накладними, актами приймання-передачі палива за вересень 2018 року.
Щодо податкового повідомлення-рішення форма «PI» від 13.08.2019 №0012201401 про зменшення суми податкового зобов'язання у розмірі 15862805,00 грн. та зменшення суми податкового кредиту у розмірі 15814370,00 грн. за платежем податок на додану вартість, суд зазначає наступне.
Так, в акті перевірки зазначено, що ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» завищено податковий кредит з податку на додану вартість, що не призвело до виникнення грошових зобов'язань, внаслідок проведення операцій, реальність здійснення яких не підтверджена по ланцюгу постачання, на загальну суму 15 814 370, 00 грн.
Судом встановлено, що у перевіряємий період позивач мав господарські взаємовідносини з TOB «ОЙЛ ПРОДАКШН» (39425611), TOB «ДНІПРОРЕСУРС-ОЙЛ» (40459455), TOB «САКУРА-АВТОТРАНС» (41930698), TOB «ДЗБМ» (34775113), TOB "АЛЬЯНСПАК" (37385221), TOB "ЗОЛОТИЙ КОЛОС" (32507637), ПП "ЄВРОБУДШЛЯХ" (42057714).
Зокрема, між ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОЙЛ ПРОДАКШН» укладено договір поставки нафтопродуктів від 07.12.2016 №ОПТХП-О71216(1), предметом якого є поставка товару (нафтопродуктів). На виконання даного договору ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ'у період з листопада 2017 року по вересень 2018 року надавали на адресу TOB «ОЙЛ ПРОДАКШН» товар згідно умов договору, що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів за період листопад 2017 року - грудень 2017 року, січень-вересень 2018 року.
Здійснення оплати за товар підтверджується платіжними дорученнями за період з листопада 2017 року по вересень 2018 року.
Також, між ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ'та Товариством з обмеженою відповідальністю «САКУРА-АВТОТРАНС» укладено договір поставки нафтопродуктів від 02.07.2018 №САТХП-020718(1), предметом якого є поставка товару (нафтопродуктів). На виконання даного договору ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ'у період з липня 2018 року по вересень 2018 року надавали на адресу TOB «САКУРА-АВТОТРАНС» товар згідно умов договору, що підтверджується видатковими накладними на поставку палива дизельного та товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів за період липень-вересень 2018 року.
Здійснення оплати за товар підтверджується платіжними дорученнями за період з липня 2018 року по вересень 2018 року.
Між ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпроресурс-Ойл» укладено договір поставки нафтопродуктів від 26.03.2018 №ДРОХП- 260318 (1), предметом якого є поставка товару (нафтопродуктів). На виконання даного договору ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ'у період з березня 2018 року по липень 2018 року надавали на адресу TOB «Дніпроресурс-Ойл» товар згідно умов договору, що підтверджується наступними видатковими накладними на поставку бензину та товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів за період березень-липень 2018 року.
Здійснення оплати за товар підтверджується платіжними дорученнями за період з березня 2018 року по липень 2018 року.
Між ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровський завод будівельних матеріалів» укладено договір поставки нафтопродуктів від 20.08.2018 року №ДЗБМТХП-200818(2), предметом якого є поставка товару (нафтопродуктів). На виконання даного договору ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ'у період з серпня 2018 року по вересень 2018 року надавали на адресу TOB «Дніпровський завод будівельних матеріалів» товар згідно умов договору, що підтверджується видатковими накладними на поставку газу скрапленого за серпень-вересень 2018 року та товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів за період серпень-вересень 2018 року.
Здійснення оплати за товар підтверджується платіжними дорученнями за період за вересень 2018 року.
Між ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ'та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянспак» укладено договір поставки нафтопродуктів від 01.08.2017 року №АПТХП-010817(1), предметом якого є поставка товару (нафтопродуктів). На виконання даного договору ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ'надавали на адресу TOB «Альянспак» товар бензин А-92 згідно умов договору, що підтверджується видатковою накладною №79 від 09.02.2018 та товарно-транспортною накладною від 09.02.2018 №РН-79/1 на відпуск нафтопродуктів.
Здійснення оплати за товар підтверджується платіжними дорученнями за період лютий 2018 року.
Між ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» та ПП «Євробудшлях» укладено договір поставки нафтопродуктів від 26.09.2018 року №ЄБТХП-260918(1), предметом якого є поставка товару (нафтопродуктів). На виконання даного договору ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» надавали на адресу ПП «Євробудшлях» товар дизельне пальне ДТ-Л-К5 згідно умов договору, що підтверджується видатковою накладною №1147 від 27.09.2018.
Здійснення оплати за товар підтверджується платіжним дорученням за період вересень 2018 року.
Між ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ'та Товариством з обмеженою відповідальністю «Золотий Колос» укладено договір поставки нафтопродуктів від 03.09.2018 №ЗКТХП-030918(1), предметом якого є поставка товару (нафтопродуктів). На виконання даного договору ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» у вересні 2018 року надавали на адресу TOB «Золотий Колос» товар згідно умов договору, що підтверджується видатковою накладною №1073 віл 15.09.2018 на поставку палива дизельного Євро сорт С клас К5 на суму 1034208,00 грн.; товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів №РН-1073 від 15.09.2018; видатковою накладною №1118 від 28.09.2018 на поставку палива дизельного Євро сорт С клас К5 на суму 924168,96 грн., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів №РН-1118 від 28.09.2018; видатковою накладною №1119 від 27.09.2018 на поставку палива дизельного Євро сорт С клас К5 на суму 1054249,68 грн., товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів №РН-1119 від 27.09.2018.
Підтвердженням наявності товару, що був поставлений вищезазначеним контрагентам, є наявні договірні відносини та поставки на адресу TOB «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» нафтопродуктів та газу скрапленого з контрагентами AT «Укргазвидобування», TOB «Глуско Україна», ПАТ «Природні ресурси», TOB «Оранж Оіл», ПП «Укрпалетсистем», TOB «Оптімус-ЛПГ», імпортний контрагент Milton Assets LP, що підтверджується первинними документами.
Натомість, в акті перевірки контролюючий орган також вказує, що ТОВ «ТД» ЗАПОРІЖОІЛГРУП», внаслідок не відображення в бухгалтерському та податковому обліку реалізації пального за готівкові кошти через мережі АЗС на кінцевого споживача, оформлено вдавану реалізацію пального на TOB «ТЕХНОХІМПОСТАЧ», який в свою чергу формує «паперовий податковий кредит» на адресу підприємств реального сектору економіки.
Судом встановлено, що на підставі договору №ТДТК0291017001 від 29.10.2017 між TOB «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» та ТОВ «ТД» ЗАПОРІЖОІЛГРУП», власник (TOB «ТД «Запоріжіолгруп») передає управителю (TOB «Технохімпостач») право на передачу власних дисконтних карток для подальшого відпуску товару з АЗС власника споживачу (контрагенту управителя) за попередньо домовленою знижкою. Власник зобов'язується здійснювати безпосередній відпуск Товару з власних АЗС (список АЗС опубліковується на офіційному веб-сайті Власника - www.zog.ua) за попередньо домовленою знижкою при пред'явленні дисконтних карток споживачами (контрагентами управителя). Умови оплати та документальне оформлення встановлене згідно розділу 5 договору наступним чином:
5.1.Оплата виданого товару, що була відпущена споживачу (контрагенту управителя) з АЗС Власника на підставі дисконтних карток, відбувається в момент передачі товару на АЗС споживачам (контрагентам управителя) через РРО.
5.2. Під час зчитування інформації з наданого споживачем (контрагентом управителя) дисконтної картки термінальним обладнанням відбувається ідентифікація здійснення оплати управителем.
5.3. З моменту оплати споживачем (контрагентом управителя) товару на АЗС обов'язок по сплаті товару управителем припиняється.
5.4. Два рази на місяць (по результатам з 01 по 15 число місяця та з 16 по 30(31) число місяця) управитель надає власнику чеки на отриманий споживачем (контрагентом Управителя) Товар, що був виданий з АЗС власника, на підставі наданих управителем чеків власник формує видаткові накладні передачі палива на АЗС ЗОГ. На підставі оформлених належним чином (підписанням з обох сторін) власник виписує та реєструє податкові накладні на отриманий Товар.
Тож на підставі вищезазначеного договору TOB «ТД «Запоріжоілгруп» у періоді з 01.11.2017 по 30.09.2018 передавали ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» дисконтні картки для подальшої передачі їх кінцевому споживачу для відпуску нафтопродуктів з АЗС.
Між ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ'та TOB «ТД «Запоріжоілгруп» у періоді 01.11.2017 по 30.09.2018 оформлені відповідно до умов Договору від 29.10.2017 №ТДТК0291017001, видаткові накладні передачі палива на АЗС ЗОГ за період з 01.11.2017 по 30.09.2018.
З огляду на викладене, доводи податкового органу про нереальність господарських взаємовідносин та «формування паперового кредиту» позивачем по взаємовідносинам з вищевказаними контрагентами не відповідають фактичним обставинам та спростовуються наданими до матеріалів справи документами.
Більш того, відповідачем ані в акті перевірки, ані в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність вказаних правочинів позивача нормам цивільного законодавства.
Суд зауважує, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об'єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.
Вказані правові позиції викладені у постановах Верховного суду від 12.06.2018 у справі № 826/11879/13-а, від 08.05.2018 у справі № 815/3526/17 та від 23.05.2018 у справі №804/2551/13-а.
Позивач позбавлений можливості впливати на його контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України, зокрема і в частині своєчасної подачі до контролюючих органів податкової звітності.
Тож, недоліки у веденні бухгалтерського та податкового обліку контрагентом позивача не може бути підставою для позбавлення ТОВ «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» права на податковий кредит.
Верховний Суд у постанові від 29.03.2019 №808/3412/16 (касаційне провадження №К/9901/41648/18) дійшов висновку, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними (пункт 14 постанови ВС).
Крім того, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.
Стосовно нарахування штрафних санкцій в розмірі 17 236,80 грн. встановлених податковим повідомленням-рішенням від 13.08.2019 №0012191401 про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, суд зазначає наступне.
В акті перевірки вказано, що контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями) в частині несвоєчасної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань (наведено нижче у таблиці) в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму штрафних санкцій з податку на додану вартість в розмірі 17236,80 грн.
Так, TOB «Технохімпостач» була складена податкова накладна від 14.09.2018 №96 на неплатника податку на додану вартість на паливо дизельне Євро сорт Є клас К5 на обсяг 15915,789 кг на суму без урахування ПДВ 423 360,00 грн., ПДВ на суму 84 672,00 грн. 01.10.2018 року вказана податкова накладна була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.
16.09.2018 був складений розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 до податкової накладної від 14.09.2018 №96, яким зменшувались обсяги постачання на 423 360,00 без ПДВ та податкові зобов'язання та податковий кредит на суму 84 672,00 грн. Вказаний розрахунок коригування був зареєстрований 13.10.2018.
TOB «Технохімпостач» була складена податкова накладна від 15.09.2018 №98 на неплатника податку на додану вартість на паливо дизельне Євро сорт Є клас К5 на обсяг 16484,211 кг на суму без урахування ПДВ 438 480,00 грн., ПДВ на суму 87 696,00 грн. 01.10.2018 року вказана податкова накладна була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.
16.09.2018 був складений розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №2 до податкової накладної від 15.09.2018 №98, яким зменшувались обсяги постачання на 438 480,00 без ПДВ та податкові зобов'язання та податковий кредит на суму 87 696,00 грн. Вказаний розрахунок коригування був зареєстрований 13.10.2018.
За приписами п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України ( у редакції, чинній на час спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
В даному випадку, спірним є питання дотримання платником податків строків реєстрації розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику.
Самі податкові накладні складені 14 та 15 вересня 2018 року. Розрахунки коригування до них складені 16 вересня 2018 року.
У зв'язку із цим, контролюючий орган вважає, що мають застосуватись строки реєстрації для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені.
На думку суду, таке правозастосування є неправильним, бо положення п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачають ще спеціальні строки реєстрації розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, а саме - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Дотримання вказаних строків позивачем в акті перевірки не досліджувалось.
Таким чином, висновок контролюючого органу про порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, вказаних в акті перевірки суперечить положенням п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню повністю.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку із викладеним, судові витрати на оплату судового збору підлягають стягненню на користь TOB «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» (69014, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 52, офіс 12, код ЄДРПОУ 40009323) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати:
податкове повідомлення-рішення (форма “Р”) Головного управління ДФС у Запорізькій області від 13.08.2019 №0012161401 про збільшення грошового зобов'язання за платежем з податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем 664741,00 грн. та штрафними санкціями 166185,25 грн.
податкове повідомлення-рішення (форма “Н”) від 13.08.2019 №0012191401 про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на суму штрафу 17 236,80 грн.
податкове повідомлення-рішення (форма “Р1”) від 13.08.2019 №0012201401 про зменшення суми податкового зобов'язання у розмірі 15862805,00 грн. та зменшення суми податкового кредиту у розмірі 15814370,00 грн. за платежем податок на додану вартість.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМПОСТАЧ» судовий збір у розмірі 19 210 (дев'ятнадцять тисяч двісті десять) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 20.03.2020.
Суддя Л.Я. Максименко