02 березня 2020 року Справа № 808/3013/16
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Роджерс» про ухвалення додаткового судового рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Роджерс” (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 41, кв. 13)
до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
21.02.2020 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Роджерс» про ухвалення додаткового судового рішення у справі №808/3013/16, в якій заявник просить вирішити питання про розподіл судових витрат за подання апеляційної та касаційної скарг. Крім того зазначає, що при розподілі судових витрат допущено помилку.
За правилами, встановленими частиною 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З огляду на вищенаведені приписи, ухвалою суду від 26.02.2020 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Роджерс» про ухвалення додаткового судового рішення; ухвалено розглядати заяву в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву, суд доходить висновку про її необґрунтованість з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 КАС України).
Частина перша статті 252 КАС України встановлює виключний перелік підстав, для ухвалення додаткового рішення за заявою учасника справи чи з власної ініціативи, а саме якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2020 у справі №808/3013/16 частково задоволено позовні вимоги ТОВ «Роджерс» та присуджено на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 610 грн. 63 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.
Здійснюючи розподіл судових витрат, суд виходив з того, що позивачем за подання позовної заяви до Запорізького окружного адміністративного суду сплачено судовий збір у розмірі 4 766,07 грн., а саме: платіжним дорученням від 07.10.2016 №7741 - 1 378,00 грн.; платіжним дорученням від 07.10.2016 №7742 - 1 378,00 грн.; платіжним дорученням від 07.10.2016 №7743 - 1 378,00 грн.; платіжним дорученням від 20.10.2016 №8129 - 632,07 грн.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визнавши протиправними та скасувавши податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 07.07.2016 №0001251401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 118 996,25 грн., податкове повідомлення - рішення від 07.07.2016 №0001261401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі 3 419,39 та податкове повідомлення - рішення від 07.07.2016 №0001271406 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 51 626,30 грн., суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 139 КАС України та підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», присудив на користь позивача судовий збір, обрахований як 1,5 відсотка від загальної суми скасованих штрафних санкцій (118 996,25 +3 419,39+51 626,30)х1,5%, що становить 2 610,63 грн.
Звідси, посилання заявника на невірний розподіл судових витрат за подання позовної заяви не підтверджено матеріалами справи.
Стосовно розподілу судових витрат за подання апеляційних та касаційних скарг слід зауважити про таке.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.03.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017, у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Роджерс» відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 02.04.2019 скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.03.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017, а справу направлено на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.
При цьому, питання розподілу судових витрат у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 не вирішено.
У відповідності до пп. б, в п. 4 ч. 1 ст. 356 КАС України постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Також, згідно з приписами пункту 4 частини першої статті 322 КАС України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
За правилами частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
За таких обставин, питання розподілу судових витрат за подання апеляційної та касаційної скарг не належить до повноважень суду першої інстанції.
З огляду на викладене в сукупності, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Роджерс» про ухвалення додаткового судового рішення.
Керуючись статтями 139, 241-243, 248, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Роджерс» в ухваленні додаткового судового рішення.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ю.П. Бойченко