Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 березня 2020 р. Справа№200/14305/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П.,при секретарі судового засідання Кудрявцеві О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 8 284,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 8 284,00 грн, який виник 19 лютого 2018 року на підставі самостійно нарахованого відповідачем зобов'язання, згідно податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2017 рік (вх. № 1296 від 22 січня 2018 року).
У зв'язку із несплатою платником податків узгоджених податкових зобов'язань ГУ ДФС у Донецькій області було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 6 березня 2018 року № 1236-49, яка направлена поштою на податкову адресу боржника (відповідача), та вручена платнику податків згідно рекомендованого повідомлення про вручення (поштове відправлення № 85612 0023958 0).
Вказана вимога ОСОБА_1 не оскаржувалась та не відкликалась.
Заборгованість перед бюджетом в сумі 8 284,00 грн самостійно відповідачем на сплачена, тому у ГУ ДПС у Донецькій області є всі підстави для стягнення боргу в судовому порядку (а.с. 4-8).
Відповідач правом на надання відповіді на позов не скористався.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі і справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 1-2).
Ухвалою суду від 22 січня 2020 року подальший розгляд справи вирішено проводити в порядку загального провадження, призначено підготовче засідання на 31 січня 2020 року (а.с. 30).
Ухвалою суду від 31 січня 2020 року підготовче засідання відкладено на 20 лютого 2020 року (а.с. 36).
Ухвалою суду від 20 лютого 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 17 березня 2020 року (а.с. 44).
17 березня 2020 року в судове засідання представник позивача та відповідач не з'явились, про місце, дату та час судового засідання повідомлялись судом належним чином.
17 березня 2020 року на офіційну електрону адресу Донецького окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами письмового провадження (а.с. 50).
Як вбачається з офіційного веб-сайту Укрпошта (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html) ухвала суду про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 17 березня 2020 року о 17-00 год 27 лютого 2020 року прибуло до дочки доставки (м. Катеринівка) та повернута Укрпоштою на адресу Донецького окружного адміністративного суду о 8-39 год 17 березня 2020 року (а.с. 58).
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Таким чином, за приписами п. 4 ч. 6 ст. 251 КАС України ухвала суду про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 17 березня 2020 року вважається врученою відповідачеві.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 9 ст. 205 КАС України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, беручи до уваги належне повідомлення сторін про дату, час і місце цього засідання, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності представника позивача та відповідача.
Відповідачем на день розгляду справи відзиву на позовну заяву не було подано.
Згідно ч. 5 ст. 159 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.
Позивач, Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59), є суб'єктом владних повноважень, який здійснює у спірних правовідносинах владні управлінські функції, є правонаступником Головного управління ДФС у Донецькій області (а.с. 56-57).
Відповідач, ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку в Мар'їнському управлінні Головного управління ДПС у Донецькій області (Мар'їнська ДПІ) з 18 вересня 2017 року як фізична особа-підприємець як фізична особа-підприємець 3 групи зі ставкою 5%; 12 грудня 2018 року ОСОБА_2 припинив підприємницьку діяльність, але не знятий з обліку в контролюючому органі (а.с. 5, 12-14, 19-20).
22 січня 2018 року ОСОБА_1 до контролюючого органу подана звітна податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2017 рік, відповідно до якої позивачем самостійно задеклароване грошове зобов'язання з єдиного податку у розмірі 8 284,00 грн (а.с. 18).
У зв'язку із несплатою ОСОБА_1 узгодженого податкового зобов'язання, Головним управлінням ДФС у Донецькій області було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 6 березня 2018 року № 1236-49, яка направлена поштою на податкову адресу боржника (поштове відправлення № 85612 0023958 0) та вручене платнику податків згідно рекомендованого повідомлення про вручення (а.с. 15).
Відповідно до матеріалів справи вказана вимога відповідачем не оскаржувалась та податковим органом не відкликалась.
На день розгляду справи сума податкового боргу відповідача з єдиного податку з фізичних осіб складає 8 284,00 грн, що підтверджується ІКП платника (а.с. 16-17).
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року за № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п.п. 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку врегульовані Главою 1 Розділу XIV Податкового кодексу України.
Пунктом 291.2. ст. 291 ПК України визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з п. 291.3. ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до п. 291.4. ст. 291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на чотири групи платників єдиного податку.
Так, п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПК України визначено, що до третьої групи належать фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000,00 грн.
Пунктами 293.3, 293.4 ст. 293 ПК України визначено, що відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;
2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
На підставі матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 самостійно обрана 3 група платника податків, зі відсотковою ставкою 5%.
Абзацом 2 п. 294.1 ст. 294 ПК України встановлено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
При цьому, згідно з п. 295.3. ст. 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Відповідно до п. 296.3. та п. 296.4 ст. 296 ПК України платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду. Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси.
Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 ПК України).
Грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків не підлягає оскарженню (п. 56.11 ст. 56 ПК України).
За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 Кодексу).
Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України).
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).
З матеріалів справи встановлено, що контролюючим органом на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми "Ф" від 6 березня 2018 року № 1236-49 на суму 8 284,00 грн, яка отримана відповідачем особисто (а.с. 15), в судовому порядку не оскаржена, а отже, податкові зобов'язання є узгодженими.
Таким чином, загальна сума узгодженого податкового боргу, що підлягає сплаті відповідачем, становить 8 284,00 грн.
Зазначений факт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно п. 95.2 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно п. 95.4 ст. ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 8 284,00 грн відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 12, 72-77, 94, 139, 205, 242-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) податковий борг в розмірі 8 284 (вісім тисяч двісті вісімдесят чотири) грн 00 коп з єдиного податку з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050400) за наступними реквізитами: UА688999980000031411699005304; отримувач - Мар'їнське УК/с. Катеринівка/18050400; код отримувача - 3802836; банк - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код платежу 18050400).
Рішення суду прийняте у нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини складені та підписані 17 березня 2020 року.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 27 березня 2020 року.
Суддя Н.П. Волгіна