Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у відкритті провадження
30 березня 2020 р. Справа №200/3341/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецьеого окружного адміністративного суду Аканова О.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м.Бахмут, вул.Миру, 35, код ЄДРПОУ 42172734) про
визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у невиплаті починаючи з березня 2016 року пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
визнання протиправною відмову виплатити недоотриману пенсію померлого батька ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 року по 31.03.2019 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
зобов'язання виплатити недоотриману пенсію померлого батька ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 року по 31.03.2019 року;
зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів за недоотриману пенсію померлого батька ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 року по 31.03.2019 року, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 жовтня 2019 року ОСОБА_1 є спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з недоотриманої суми пенсії за період з 01.03.2016 року по 31.03.2019 року, яка зберігається в Бахмутсько-Лиманському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області і належить спадкодавцю на підставі довідки, виданої Бахмутсько-Лиманським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області від 15.07.2019 року за №17628/05.
У позові зазначено, що позивач є спадкоємем свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Сума недоотриманої недоотриманої пенсії складає 199457,27 грн. Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату недоодержаної пенсії на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом за померлого батька. Відповідач відмовився виплатити недоодержану пенсію ОСОБА_2 відповідно до ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 10 ст. 47 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” належні суми страхових виплат, що з вини Фонду не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їхніх сімей, а в разі їх відсутності - включаються до складу спадщини.
Згідно зі статтею 1227 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини..
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень..
Згідно з ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ. Адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Аналіз вищезазначених норм закону свідчить про те, що до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд тільки тих справ, де предметом спору є порушення прав, свобод чи інтересів конкретної особи з боку суб'єкта владних повноважень саме у сфері публічно-правових відносин. При цьому владні повноваження повинні здійснюватися відповідним суб'єктом в сфері публічно-правових відносин і стосуватися конкретної особи. Спори з приводу владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені у межах приватних правовідносин, до адміністративної юрисдикції не відносяться.
Предметом оспорювання у даному випадку є відносини, що пов'язані з набуттям та реалізацією позивачем майнових прав в порядку спадщини.
Недоотримана спадкодавцем позивача пенсія у сумі 199457,27 грн. за період з 01.03.2016 по 31.03.2019 увійшла до спадкового майна, про, що свідчить свідоцтво про право на спадщину від 04 жовтня 2019 року. Спадкова справа №423/2019.
Отже спірні правовідносини врегульовані нормами цивільного законодавства. У спірних правовідносинах, пов'язаних із реалізацією права на спадщину, реалізується не публічний, а приватний інтерес.
Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Таким чином, заявлені позовні вимоги позивача мають вирішуватись в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 6 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
За приписами з ч. 1 ст. 23 Цивільного процесуального кодексу України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення від 20 липня 2006 року у справі “Сокуренко і Стригун проти України”) суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися “судом, встановленим законом” у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі “Zand v. Austria” вказав, що словосполучення “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття “суд, встановлений законом” у частині першій статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів”. З огляду на це не вважається “судом, встановленим законом” орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі № 286/3516/16-ц (провадження № 14-95цс19) та від 03 квітня 2019 року в справі № 808/1346/18 (провадження № 11-1499апп18).
Вказана правова позиція викладена також в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року у справі №200/13770/18-а.
На підставі наведеного слід відмовити у відкритті провадження у даній справі та роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства місцевим загальним судом.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 19, 170, 171, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 84500, Донецька область, м.Бахмут, вул.Миру, 35, код ЄДРПОУ 42172734) про визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у невиплаті починаючи з березня 2016 року пенсії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнання протиправною відмову виплатити недоотриману пенсію померлого батька ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 року по 31.03.2019 ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зобов'язання виплатити недоотриману пенсію померлого батька ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 року по 31.03.2019 року; зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів за недоотриману пенсію померлого батька ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 року по 31.03.2019 року.
Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства місцевими загальними судами, а також що повторне звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя О.О. Аканов