24 березня 2020 року Справа №160/171/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у м. Дніпрі заяву представника Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про виправлення описки у рішенні суду в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні було задоволено повністю, а саме: визнано протиправною бездіяльність Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області щодо не нарахування та не сплати заробітної плати ОСОБА_1 за останній робочий день - день звільнення 01 червня 2016 року; стягнуто з Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.06.2016 року по 31.12.2019 року в сумі 387 285,11 грн.
06.03.2020 до суду від представника Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області надійшла заява про виправлення описки, в якій останній просив суд:
- виправити описку у резолютивній частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 по адміністративній справі № 160/171/20, вказавши: стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.06.2016 року по 31.12.2019 року в сумі 387 285,11 грн. без утримання податків та обов'язкових зборів, а саме 18% податку на доходи фізичних осіб у сумі 69 711,32 грн. та 1,5 % військового збору у сумі 5 809,28 грн., в результаті чого Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області повинно перерахувати на користь ОСОБА_1 311 764,51 грн.
В обґрунтування вказаної заяви представник відповідача зазначив, що при ухваленні рішення від 18.02.2020 по даній справі не було вказано, що середній заробіток стягується без утримання податків та обов'язкових зборів й у яких саме розмірах.
Ухвалою суду від 10.03.2020 заяву представника Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про виправлення описки в адміністративній справі №№ 160/171/20 було призначено до розгляду у судовому засіданні на 24.03.2020 о 10:15 год. у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м.Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала №1.
20.03.2020 до суду засобами електронного зв'язку від ОСОБА_1 надійшли заперечення щодо заяви відповідача про виправлення описки, в яких останній зазначив, що питання оподаткування середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.06.2016 по 31.12.2019, що підлягає стягненню з відповідача, не було предметом судового розгляду, відповідно будь-яких розрахунків з цього приводу судом не здійснювалося, а тому суд не міг допустити описку або арифметичну помилку з цього питання.
З урахуванням вищевикладеного, заява про виправлення описки не підлягає задоволенню.
Окрім того, позивач у свої запереченнях також просив суд розгляд заяви про виправлення описки здійснювати в порядку письмового провадження.
24.03.2020 до суду засобами електронного зв'язку від представника Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області надійшла заява, в якій останній заяву про виправлення описки в резолютивній частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 по справі № 160/171/20 підтримав та просив суд її розгляд здійснювати без участі представника заявника.
Відповідно до ч. 2 ст. 253 КАС України питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи вищевказане, суд, задовольняючи клопотання позивача та представника відповідача, ухвалив подальший розгляд заяви про виправлення описки здійснювати в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву представника Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про виправлення описки в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 по справі № 160/171/20, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 статті 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Зі змісту вказаної правової норми вбачається, що опискою є помилка технічного характеру, відтак, її виправлення не може змінити зміст ухваленого судового рішення по суті.
Верховний Суд, в рамках справи № 369/8367/16-ц, провадження № 61-10808св18 від 14 січня 2019 року (ЄДРСРУ № 79161749) виходив з того, що описки - це помилки зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, як мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є опискою граматичні помилки які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття.
В свою чергу, арифметичною вважається помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку з використанням несправної техніки.
Не є арифметичною помилкою, а отже і не може бути виправлене в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, застосування неправильних методик підрахунку, помилкових вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.
Верховний Суд зауважує, що суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що питання оподаткування середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.06.2016 року по 31.12.2019 року, що підлягає стягненню з відповідача не було предметом судового розгляду, відповідно будь-яких розрахунків з цього приводжу судом не здійснювалося, а тому суд не міг допустити описку або арифметичну помилку з цього питання.
Суд вважає, що відповідач в своїй заяві про виправлення описки порушує питання саме про право та зміну судового рішення по суті, що не може бути предметом розгляду за поданою ним заявою.
Суд зазначає, що незгода заявника з такою сумою стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 02.06.2016 року по 31.12.2019 року на користь позивача без утримання податків та обов'язкових зборів може бути підставою для оскарження рішення суду в апеляційному порядку, а не подання заяви про виправлення описки у судовому рішенні.
На підставі вищевикладеного, заява про виправлення описки у судовому рішенні задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 248, 253 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви представника Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про виправлення описки у рішенні суду в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - відмовити.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко