30 березня 2020 р.Справа №160/282/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіна Л.Є., розглянувши у місті Дніпрі заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі №160/282/20 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).
На адресу суду 27.03.2020 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим провадженням ВП №16392812 відкритим 26.02.2020 року на підставі оскарженої вимоги.
В обґрунтування заяви вказано про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди майновим правам позивача, а захист цих прав ускладниться без життя відповідних заходів забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі.
Розглядаючи вказану заяви суд виходить із того, що відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд зазначає, що застосування такого інституту, як забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 оскаржує вимогу відповідача від 07.11.2019 року №Ф-2750/57 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 26539 грн. 26 коп.
Суми, зазначені у вимозі, підлягають сплаті протягом 10 календарних днів з дня одержання цієї вимоги на рахунки органу доходів і зборів, відкриті у відповідному органі Казначейства (пункт 3 вимоги).
У разі несплати суми боргу, зазначеної у пункті 1 вимоги, ця вимога передається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства для стягнення в примусовому порядку протягом строку, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.02.2020 року ВП №16392812, державним виконавцем Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпра) відкрито виконавче провадження з примусового виконання вимоги відповідача від 07.11.2019 року №Ф-2750/57.
При вирішенні заяви суд виходить з такого, що відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.
Згідно з частиною п'ятою статті 25 Закон № 2464-VI вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
За наведеним визначенням у Законі України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як рішення інших державних органів, які законом визнані виконавчими документами.
Суд зазначає, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного (них) рішення (нь) суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч.4 ст.150 КАС України).
Закон України «Про виконавче провадження» також не містить механізму зупинення виконання оскаржених рішень до розгляду спору судом.
Враховуючи значний розмір стягнення, а також зважаючи на те, що примусове виконання оскарженої вимоги може істотно ускладнити поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся у разі задоволення позовних вимог за результатами розгляду справи по суті, а саме: може бути накладено арешт грошових коштів фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на банківському рахунку, накладено арешт на все його майно, а також, стягнення з заявника окрім суми штрафу у розмірі 26539 грн. 26 коп., виконавчого збору у розмірі 10 відсотків від суми штрафу, тому суд дійшов висновку про задоволення заяви.
Види забезпечення позову визначені ч.1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку (п.1, 5 ч.1 ст.151 КАС України).
Як вбачається зі змісту заяви, позивач просить вжити заходів забезпечення позову, у тому числі, шляхом зупинення стягнення за оскарженою вимогою, на підставі якої відкрито відповідне виконавче провадження.
За таких обставин, заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2019 року №Ф-2750/57 та зупинення її примусового стягнення.
Роз'яснити учасникам справи, що у силу вимог частини восьмої статті 154 КАС України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Зупинити стягнення на підставі вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.11.2019 року №Ф-2750/57 про сплату боргу (недоїмки) з ОСОБА_1 у сумі 26539 грн. 26 коп. до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 160/282/20 (ВП №16392812).
Позивач: ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, місцезнаходження: 49600, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.Є. Букіна