10 березня 2020 року Справа № 160/1351/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
04.02.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03.04.2019 року за № 588/03.15/12 про відмову ОСОБА_1 , у призначенні пільгової пенсії за Списком №1 та про не зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи у ПрАТ “ПІВНГЗК”, а саме з 10.02.2000 року по 29.05.2001 року слюсарем черговим та з ремонту устаткування на спеціалізованій дільниці № 15 з ремонту технологічного устаткування цеху по виробництву окатишів № 2 ремонтного цеху № 2 управління ремонтів технологічного обладнання з правом пільгового пенсійного забезпечення за Списком №1 Приватного акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , до пільгового стажу роботи за Списком № 1 період роботи у ПрАТ “ПІВНГЗК”, а саме з 10.02.2000року по 29.05.2001 року слюсарем черговим та з ремонту устаткування на спеціалізованій дільниці № 15 з ремонту технологічного устаткування цеху по виробництву окатишів № 2 ремонтного цеху № 2 управління ремонтів технологічного обладнання з правом пільгового пенсійного забезпечення за Списком №1 Приватного акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву від 25 березня 2019 року про призначення пенсії та прийняти рішення щодо призначення пенсії з дня виникнення права на пенсію за Списком №1, з 12 березня 2019 року, з урахуванням до пільгового стажу роботи за Списком № 1 періоду роботи у ПрАТ “ПІВНГЗК” з 10.02.2000 року по 29.05.2001року слюсарем черговим та з ремонту устаткування на спеціалізованій дільниці № 15 з ремонту технологічного устаткування цеху по виробництву окатишів № 2 ремонтного цеху № 2 управління ремонтів технологічного обладнання з правом пільгового пенсійного забезпечення за Списком №1 Приватного акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне:
- записи в трудовій книжці підтверджують, що ОСОБА_1 працював у ПрАТ “ПІВНГЗК” з 10.02.2000року по 29.05.2001 року слюсарем черговим та з ремонту устаткування на спеціалізованій дільниці № 15 з ремонту технологічного устаткування цеху по виробництву окатишів № 2 ремонтного цеху № 2 управління ремонтів технологічного обладнання з правом пільгового пенсійного забезпечення за Списком №1 (запис № 18 трудової книжки, Довідка ПрАТ “ПІВНГЗК” про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10.02.2017 року № 99);
- професія, за якою працював позивач у спірний період передбачена Списком №1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.1994 року №773,
- наказом по комбінату від 11.07.1994 року №207 “Про підтвердження права працівників комбінату на пільгове пенсійне забезпечення” (зі змінами) затверджений Перелік професій і посад ПрАТ “ПІВНГЗК”, працівникам яким за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1, куди відноситься посада яку позивач обіймав;
- в окремих випадках, за скрутного фінансово-економічного стану, що стався на підприємстві з незалежних від нього причин, атестація робочих місць проводилась на підставі Роз'яснення “Про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках”, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 року № 205, згідно з яким дію результатів попередньої атестації фактично можливо було подовжити ще на один рік;
- у ВАТ “Північний ГЗК” була прийнята Спільна постанова правління та профспілкових комітетів “Про підсумки атестації робочих місць за Списками № 1 та № 2 проведеної без інструментальних санітарно-гігієнічних досліджень на робочих місцях комбінату, де не змінився технологічний процес та умови праці” від 11.01.2000 року за №12/6, де у п. 1, 2 зазначено, що з 01.11.1999 року по 10.12.1999 року була проведена атестація робочих місць без інструментальних санітарно-гігієнічних досліджень та результати проведеної атестації робочих місць за умовами праці вважати дійсними з 12 липня 1999 року до закінчення чергової атестації робочих місць, яка проводиться згідно з планом у повному обсязі;
- законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, організацій, а тому несвоєчасне та неякісне проведення атестації робочих місць не може бути підставою для позбавлення громадян їх Конституційного права на соціальний захист щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
- таким чином позивач вважає, що період роботи з 10.02.2000 року по 29.05.2001 року на посаді слюсаря чергового та з ремонту устаткування на спеціалізованій дільниці № 15 з ремонту технологічного устаткування цеху по виробництву окатишів № 2 ремонтного цеху № 2 управління ремонтів технологічного обладнання підлягає зарахуванню до пільгового стажу, а тому рішення пенсійного органу про не зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 зазначеного періоду роботи у ПрАТ “ПІВНГЗК” є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрите в адміністративній справі спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи та витребувано додаткові докази від відповідача у справі.
25.02.2020 року та 27.02.2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов засобами електронного та поштового зв'язку відповідно, у якому він позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши таке:
- відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Розділу XIV-1 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, зі змінами, право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, мають працівники, зайнятті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць - чоловіки після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
- таким чином, основою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є: наявність професії і виробництва в Списку №1; зайнятість робітника на роботах, передбачених Списком №1; підтвердження шкідливих умов праці робітника безпосередньо на робочому місці за результатами атестації;
- відсутність хоч би однієї з цих умов не надає права робітникові на пенсію за віком на пільгових умовах;
- ОСОБА_1 надав до управління довідку від 10.02.2017 р. № 99, видану адміністрацією ПрАТ “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, якою підтверджено стаж роботи позивача за період з 04.01.1997р. по 11.07.1999р. та з 10.02.2000р. по 08.08.2001р. за Списком №1, затвердженим відповідними постановами КМУ;
- факт проведення атестації робочих місць за вказаний період роботи позивача на підприємстві підтверджено наступними наказами:
1. наказом від 13.01.1995 р. №17 “Про підтвердження результатів атестації робочих місць з умов праці на комбінаті”, відповідно до якого зараховано позивачу пільговий стаж роботи за Списком №1 за період з 04.01.1997р. (початок роботи на посаді слюсаря чергового та з ремонту устаткування на спеціалізованій дільниці №10) по 11.07.1999р. При цьому, 12.01.2000 р. закінчився 5-ти річний термін дії наказу від 13.01.1995р. №17 “Про підтвердження результатів атестації робочих місць з умов праці на комбінаті”.
2. наказом від 30.05.2001р. №330/39 “Про підтвердження результатів атестації робочих місць з умов праці на комбінаті” відповідно до яких зараховано позивачу пільговий стаж роботи за Списком №1 за період з 30.05.2001р. по 08.08.2001р. (дата закінчення виконання робіт на посаді слюсаря чергового та з ремонту устаткування на спеціалізованій дільниці №15);
- у зв'язку з цим, за вказаними документами та відповідно до приписів наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. № 383, період роботи позивача з 10.02.2000 по 29.05.2001р. (1 рік 3 місяці 19 днів) не підтверджено результатами проведення атестації робочих місць та, відповідно, виключено із пільгового стажу роботи за списком №1.
- таким чином, пільговий стаж позивача за період роботи з 04.01.1997 по 11.07.1999 та з 10.02.2000 по 08.08.2001 за списком №1 фактично становить 2 років 8 місяців 17 днів, а не 4 роки 7 днів, як було зазначено у довідці ПрАТ “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” від 10.02.2017р. №99.
Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_1 , 1966 року народження, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з досягненням ІНФОРМАЦІЯ_2 року 53-ох років, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та надав, зокрема, трудову книжку та довідку ПрАТ “ПІВНГЗК” від 10.02.2017 року № 99 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.1994 року №773 “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах”.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 03 квітня 2019 року №588/03.15/12 “Про призначення пенсії” ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 у зв'язку з не здійсненням атестації робочих місць за умовами праці відповідно до вимог законодавства України.
У рішенні про відмову у призначення пенсії від 03 квітня 2019 року за №1193/03.15/12 Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначило, що згідно з наданими документами, станом на 25.03.2019 року, загальний стаж роботи ОСОБА_1 склав 34 роки, 03 місяці, 22 дні, у тому числі пільговий стаж роботи за Списком № 1 - 5 років 8 місяців 24 дні.
Оскільки, у вищезазначеному рішенні відповідача про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах не було зазначено, який саме період роботи зараховано за Списком №1, а який не зараховано і з яких підстав, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 23.09.2019 року про надання додаткової інформації, щодо відмови у призначенні пенсії за Списком №1.
На заяву від 23.09.2019 року ОСОБА_1 отримав від відповідача лист від 04.10.2019 року № 7065/А-09 “Про надання роз'яснення”.
Як вбачається з листа Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 04.10.2019 року №7065/А-09 “Про надання роз'яснення”, до пільгового стажу роботи, зокрема, у ПрАТ “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” за Списком №1, з урахуванням атестації робочих місць згідно з наказом від 11.07.1994 року №207 та Спільної постанови від 30.05.2001 року №330/39, зараховано періоди роботи з 04.01.1997 р. по 11.07.1999 р. та з 30.05.2001 р. по 08.08.2001 р.
Але, згідно з Довідкою ПрАТ “ПІВНГЗК” про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10.02.2017 року № 99 період роботи ОСОБА_1 за Списком №1 фактично становить: з 04.01.1997 р. по 11.07.1999 р., та з 10.02.2000 р. по 08.08.2001 р.
Отже, відповідач період роботи з 10.02.2000 року по 29.05.2001 року не зарахував до пільгового стажу за Списком №1, що стало підставою для звернення ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Пунктом 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №41/26486, Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.
За приписами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до п. “а” ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 № 1788-XI (у редакції чинний на момент правовідносин) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, які зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:
з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;
з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;
з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;
з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;
з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":
чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
За положеннями статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком подаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або записів в ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або записів в ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637 в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Суд зазначає, що вищенаведені норми встановлюють виключний пріоритет трудової книжки перед іншими документами для визначення пільгового стажу
З записів трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 встановлено, що позивач, зокрема працював у ПрАТ “ПІВНГЗК” з 10.02.2000 року по 09.08.2001 року слюсарем черговим та з ремонту устаткування управління ремонтів технологічного обладнання з правом пільгового пенсійного забезпечення за Списком №1 (запис № 18 трудової книжки).
Відповідно до п. “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, однією з умов отримання права на пенсію за віком на пільгових умовах є встановлення факту атестації робочих місць. Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (в редакції чинній на спірний період, далі - Порядок № 442), та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Положеннями Порядку № 442 (пункти 8,9) визначено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з МОЗ. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до п. “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Згідно з п.4.2 Порядку застосування Списків №383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенси за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Проведення атестації робочих місць за умовами праці здійснюється в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Відповідно до п.4 Порядку 442 відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
В окремих випадках за скрутного фінансово-економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 р. № 205 “Про затвердження Роз'яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках” з метою запобігання необґрунтованому позбавленню працівників, зайнятих на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, належних їм пільг і компенсацій, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв'язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об'єктів, примкнень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог Порядку атестації робочих місць.
При цьому має бути затверджений наказом по підприємству за узгодженням з місцевою державною експертизою умов праці, головним державним санітарним лікарем, відповідно, Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, водного, залізничного, повітряного транспорту, об'єктів, що мають особливий режим роботи, та з виборним органом профспілкової організації і уповноваженим трудового колективу підприємства з питань охорони праці план-графік проведення атестації цих робочих місць у повному обсязі при поліпшенні фінансово-економічного стану підприємства, але не пізніше як через рік, за рахунок фонду охорони праці або інших коштів підприємства.
Згідно з п.11 Порядку №442 та Положення про Державну експертизу умов праці, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 1 грудня 1990 року № 357 державний контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці та віднесення їх до категорії з шкідливим і важкими умовами праці, правильністю застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах покладалось на органи Державної експертизи умов праці.
Факт проведення та чинності атестації робочих місць за умовами праці саме у спірний період за Списком №1 в ПрАТ “ПІВНГЗК” підтверджується наступним.
Серед підстав надання довідки ПРАТ “ПІВНГЗК” про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10.02.2017 року № 99 зазначено: особова картка форми НОМЕР_2 -2 № 011304 від 04.01.1997 року, технологічний процес, результати атестації робочих місць за умовами праці (Наказ №633 від 31.12.1996 року, Спільна Постанова №12/6 від 11.01.2000року, Спільна Постанова № 330/39 від 30.05.2001 року), довідка цеху.
До стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідачем зараховано період роботи позивача з 04.01.1997 р. по 11.07.1999р., а саме впродовж п'яти років після проведення атестації робочих місць за умовами праці, (тобто після 11.07.1994р.) згідно з наказом по комбінату № 207 від 11.07.1994 року “Про підтвердження права працівників комбінату на пільгове пенсійне забезпечення” з Додатком №1).
У Переліку професій і посад ПрАТ “ПІВНГЗК”, працівникам яким за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 ( Додаток №1 до Наказу по комбінату №207 від 11.07.1994 року “Про підтвердження права працівників комбінату на пільгове пенсійне забезпечення”) зазначено “Цех ремонтів технологічного обладнання”.
У Переліку професій і посад Північного державного гірничо-збагачувального комбінату, працівникам яким за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджене право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 (Додаток №1 до Наказу ВАТ “ПівнГЗК” №633 від 31.12.1996року “Про доповнення до наказу по комбінату №207 від 11.07.1994 року “Про підтвердження права працівників комбінату на пільгове пенсійне забезпечення”) зазначено “Управління ремонтів технологічного обладнання, слюсар черговий та з ремонту устаткування на спеціалізованій дільниці №10 рудозбагачувальної фабрики №2 ремонтного цеху №2”, посада яку обіймав позивач у період з 04.01.1997 року по 11.07.1999рік.
Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціально політики України від 18.11.2005 року № 383, передбачено, що результати атестації (як вперше проведеної та чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5-ти років після підтвердження результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювалися докорінно умови і характер праці, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
В окремих випадках, за скрутного фінансово-економічного стану, що стався на підприємстві з незалежних від нього причин, атестація робочих місць проводилась на підставі Роз'яснення “Про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках”, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 року № 205, згідно з яким дію результатів попередньої атестації фактично можливо було подовжити ще на один рік.
Даним Роз'ясненням надавалась можливість Головним державним експертам умов праці областей, продовжувати до 1-го року термін дії проведеної на підприємствах, установах та організаціях атестації робочих місць за умовами праці, у разі скрутного фінансово-економічного становища, яке склалося з незалежних причин від підприємства і не дозволяло провести чергову атестацію у встановлені терміни.
Крім цього, Головний державний експерт області з умов праці листом від 19.10.1999 року № 14/1-113 “Про атестацію робочих місць без інструментальних санітарно-гігієнічних досліджень” повідомив ВАТ “Північний ГЗК”, що на підставі роз'яснення державної експертизи з умов праці України за № 10-3159 від 10.09.1999 року і довідки про незмінність технологічного процесу та умов праці на робочих місцях ВАТ “Північний ГЗК”, де за результатами атестації робочих місць в 1992-1994 роках були встановлені Списки № 1 і № 2, в порядку винятку, як тимчасовий вихід із скрутного становища, що сталося на комбінаті, дозволено проведення у теперішній час атестації дослідження факторів виробничого середовища.
Так, 11.01.2000 року за № 12/6 у ВАТ “Північний ГЗК” була прийнята Спільна постанова правління та профспілкових комітетів “Про підсумки атестації робочих місць за Списками № 1 та № 2 проведеної без інструментальних санітарно-гігієнічних досліджень на робочих місцях комбінату, де не змінився технологічний процес та умови праці”.
У зазначеній вище Спільній постанові зазначено, що з 01.11.1999 року по 10.12.1999 року була проведена атестація робочих місць без інструментальних санітарно-гігієнічних досліджень.
У п.1 цієї Спільної постанови зазначено: “Враховуючи незмінність технологічного процесу та умов праці на робочих місцях з (особливо) важкими та ( особливо ) шкідливими умовами праці підтвердити результати атестації робочих місць, отримані за участю Криворізького НДІ гігієни праці і професійних захворювань у 1994 році та затверджені наказом по комбінату від 11.07.1994 року за № 207 “Про підтвердження права працівників комбінату на пільгове пенсійне забезпечення” та доповненнями до нього.
У п.2 цієї Спільної постанови зазначено: “Результати проведеної атестації робочих місць за умовами праці вважати дійсними з 12 липня 1999 року до закінчення чергової атестації робочих місць, яка проводиться згідно з планом у повному обсязі.
У подальшому, 30.05.2001 року, у ВАТ “Північний ГЗК” була прийнята за № 330/39 Спільна постанова дирекції та профспілкових комітетів “Про підтвердження права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за Списками № 1 та № 2 за результатами чергової атестації робочих місць за умовами праці”.
У цій Спільній постанові зазначено, що на підставі Постанови КМУ від 01.08.1992 року №442 та Спільної постанови правління та профспілок від 14.04.1999року №92/35 “Про проведення чергової атестації робочих місць за умовами праці для підтвердження права працівників комбінату на пільгове пенсійне забезпечення за Списками №1 та №2”, в період з 01 червня 1999 року по 01 червня 2001 року проведено чергову атестацію робочих місць за умовами праці.
Постановлено (п.1 Спільної постанови) затвердити “Перелік робочих місць та посад ВАТ “Північний ГЗК” працівникам яких за підсумками атестації робочих місць за умовами праці підтверджується право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 та Списком №2” (Додаток №1 та №2 відповідно).
Так, у Переліку професій та посад ВАТ “Північний ГЗК” працівникам, яких за підсумками атестації робочих місць за умовами праці підтверджується право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 (особливо шкідливі та особливо важкі умови праці) зазначено “Управління ремонтів технологічного обладнання, слюсар черговий та з ремонту устаткування, спеціалізована дільниця №15 з ремонту технологічного устаткування (ЦВО-2)”, посада яку обіймав позивач у період з 10.02.2000 року по 08.08.2001рік.
У відзиві на позов представником відповідача не спростовано ті обставини, що жодних змін в організації роботи за робочим місцем позивача, змін у назві професії, колі службових обов'язків з моменту атестації до повторних атестацій не відбувалось.
Таким чином, записами у трудовій книжці та довідкою від 10.02.2017 року №99 підтверджено характер роботи і стаж, який дає позивачу право на зарахування до пільгового стажу за списком №1 періоду роботи з 10.02.2000 року по 29.05.2001 року.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відмова відповідача зарахувати позивачу до пільгового стажу загальний період роботи з 10.02.2000 року по 29.05.2001 року є протиправною.
Суд враховує, що записи в трудовій книжці позивача, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, відповідають вимогам п. 10 Порядку застосування Списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383.
Отже, основним підтвердженням (доказом) того, що позивач, у зазначений період (який йому не зараховано до пільгового стажу), працював слюсарем черговим та з ремонту устаткування на спеціалізованій дільниці № 15 з ремонту технологічного устаткування цеху по виробництву окатишів № 2 ремонтного цеху № 2 управління ремонтів технологічного обладнання з правом пільгового пенсійного забезпечення за Списком №1 є записи в його трудовій книжці (запис № 18 трудової книжки), що відповідає вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. а ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” і не потребує інших способів доведення цього факту.
Крім цього, у правових висновках Великої Палати Верховного Суду, які містяться у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 520/15025/16-а, зазначено, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 1, відповідно до пункту “а” статті 13 Закону № 1788-XII.
Відповідні висновки щодо застосування норм права суд має враховувати при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин згідно з приписам частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, беручи до уваги правові висновки Великої Палати Верховного Суду, суд вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Встановивши такі обставини, суд дійшов висновку про протиправність Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03.04.2019 року за № 588/03.15/12 про відмову ОСОБА_1 , у призначенні пільгової пенсії за Списком №1 та про не зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи у ПрАТ “ПІВНГЗК”, а саме з 10.02.2000 року по 29.05.2001 року слюсарем черговим та з ремонту устаткування на спеціалізованій дільниці № 15 з ремонту технологічного устаткування цеху по виробництву окатишів № 2 ремонтного цеху № 2 управління ремонтів технологічного обладнання з правом пільгового пенсійного забезпечення за Списком №1 Приватного акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, оскільки факт відсутності атестації робочих місць за умовами праці з вини роботодавця ніяким чином не може вплинути на обсяг соціальних прав позивача, оскільки це право не може бути порушено тільки з підстав неналежного виконання обов'язків роботодавцями із шкідливими і важкими умовами праці.
Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.
При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки відповідачем не проводився розрахунок пільгового стажу позивача з урахуванням періодів, врахованих судом у цьому рішенні, то суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача від 25.03.2019 про призначення пенсії та провести розрахунок стажу позивача для призначення пенсії, з урахуванням правової позиції, викладеної в цьому рішенні.
Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 та ч. 4 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 840,80 грн, що документально підтверджується квитанцією від 30.01.2020 року № MР_АВ080592ВАІ_12170523.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 840,80 грн, підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 9, 73-77, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН - НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ - 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03.04.2019 року за № 588/03.15/12 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії за Списком №1 та про не зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи у ПрАТ «ПІВНГЗК» з 10.02.2000 року по 29.05.2001 року слюсарем черговим та з ремонту устаткування на спеціалізованій дільниці № 15 з ремонту технологічного устаткування цеху по виробництву окатишів № 2 ремонтного цеху № 2 управління ремонтів технологічного обладнання з правом пільгового пенсійного забезпечення за Списком №1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , до пільгового стажу роботи за Списком № 1 період роботи у ПрАТ «ПІВНГЗК» з 10.02.2000року по 29.05.2001 року слюсарем черговим та з ремонту устаткування на спеціалізованій дільниці № 15 з ремонту технологічного устаткування цеху по виробництву окатишів № 2 ремонтного цеху № 2 управління ремонтів технологічного обладнання з правом пільгового пенсійного забезпечення за Списком №1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 25 березня 2019 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 840,80 гривень (вісімсот сорок гривень, 80 коп).
Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя І.В. Юхно