про відмову у задоволенні клопотання
27 березня 2020 року ЛуцькСправа № 140/1907/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
вивчивши клопотання представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розгляд справи з викликом сторони відповідача в адміністративній справи за позовом фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся із позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
18.06.2019 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся із позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-10305-55 від 07 лютого 2019 року про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 18276 грн 72 коп.
Ухвалою суду від 06.03.2020 прийнято справу до провадження та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
24.03.2020 до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).
Вирішуючи заявлене представником позивача клопотання, суд приходить до таких висновків.
Як передбачено пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно із частиною другою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до частин п'ятої, сьомої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Разом з тим, відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до положень КАС України кожен з учасників справи має право ознайомлюватися з матеріалами справи, зокрема, і з аргументами іншої сторони та реагувати на них відповідно до вимог КАС України, надавати пояснення, наводити свої доводи та міркування.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Водночас, суд зазначає, що 11.03.2020 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», відповідно до якої з 12.03.2020 по 03.04.2020 на усій території України установлено карантин. Постановою КМУ №239 від 25.03.2020 запроваджено режим надзвичайної ситуації по всій території України на 30 днів. Відповідно всі карантинні обмеження також подовжені на 30 днів - до 24 квітня.
Рішенням Ради суддів України від 17.03.2020 №19 затверджено Рекомендації щодо встановлення особливого режиму роботи судів України задля убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, відповідно до яких рекомендовано, зокрема, роз'яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв'язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції; зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня; по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження.
Таким чином, враховуючи, що дана справа є справою незначної складності та підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а також зважаючи на відсутність необхідності виклику учасників справи для надання пояснень у судовому засіданні, водночас зважаючи на запроваджений по всій території України карантин та враховуючи рекомендації Ради суддів України, підстави для задоволення вказаного клопотання представника позивача відсутні.
Керуючись статтями 12, 166, 248, 262 КАС України, суд
В задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи за участі сторін відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій