Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
27 березня 2020 р. Справа №200/2488/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -
04 березня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 до Головного управління державної податкової служби у Донецькій області в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування фінансових санкцій № 000032/05-99-40-03/ НОМЕР_1 від 26 квітня 2018 року, на суму 6800,00 грн.
Встановивши, що вказаний позов поданий без додержання вимог передбачених ст. 161 КАС України, суд своєю ухвалою від 10 березня 2020 року залишив його без руху, надавши позивачеві строк в 10 днів з дня вручення йому копії цієї ухвали, для звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, надання нового тексту позовної заяви із виправленими недоліками, у двох примірниках, та копій письмових доказів засвідчених позивачем належним чином, у двох примірниках.
Вищевказана ухвала суду про залишення позовної заяви без руху від 10 березня 2020 року, була направлена рекомендованим поштовим відправленням на зазначену в позовній заяві адресу позивача, та згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, була вручена йому особисто 14 березня 2020 року.
23 березня 2020 року, на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем до суду були надані два примірника нового тексту позовної заяви із виправленими недоліками, копії письмових доказів засвідчених позивачем належним чином, у двох примірниках, та заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Дослідивши заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд приходить до висновку про повернення позовної заяви позивачеві, з огляду на наступне.
Так, частиною 2 статті 171 КАС України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 зазначеної статті, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною 1 ст. 122 КАС України, якою визначений строк звернення до адміністративного суду, закріплено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами частини 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 3 зазначеної статті, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (ч. 4 ст. 122 КАС України).
З поданої позивачем заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, позовної заяви, та доданих до них матеріалів, вбачається, що не погодившись з спірним рішенням про застосування фінансових санкцій № 000032/05-99-40-03/ НОМЕР_1 від 26 квітня 2018 року, на суму 6800,00 грн., позивач оскаржив його до Державної фіскальної служби України шляхом подання відповідної скарги від 11 травня 2018 року (вх. ДФС № 5310/ФОП від 15 травня 2018 року), за наслідками розгляду якої, Державною фіскальною службою України було ухвалене рішення від 10 липня 2018 року № 9892/К/99-99-/105-01-29 Про результати розгляду скарги, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване рішення ГУ ДФС у Донецькій області № 000032/05-99-40-03/2379409457 від 26 квітня 2018 року, - без змін.
При цьому, у вищевказаному рішенні Про результати розгляду скарги, від 10 липня 2018 року № 9892/К/99-99-/105-01-29, Державною фіскальною службою України, позивачеві роз'яснено, що прийняте за розглядом скарги рішення ДФС, та спірне рішення ГУ ДФС у Донецькій області № 000032/05-99-40-03/2379409457 від 26 квітня 2018 року, не підлягають адміністративному оскарженню, але з урахуванням строків давності, можуть бути оскаржені до суду у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Позивачем зазначено, що рішення Державної фіскальної служби України від 10 липня 2018 року № 9892/К/99-99-/105-01-29 Про результати розгляду скарги, ним було отримано 21 липня 2018 року.
Отже, позивач скористався досудовим порядком вирішення спору, та, відповідно до правил 4 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду із даним позовом про скасування рішення відповідача про застосування фінансових санкцій № 000032/05-99-40-03/ НОМЕР_1 від 26 квітня 2018 року, встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на спірне рішення про застосування фінансових санкцій.
Разом з тим, до адміністративного суду із даним позовом про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДФС у Донецькій області про застосування фінансових санкцій № 000032/05-99-40-03/ НОМЕР_1 від 26 квітня 2018 року, на суму 6800,00 грн., позивач звернувся до суду - 04 березня 2020 року, тобто із пропуском встановленого ч. 4 ст. 122 КАС України строку.
В поданій, на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду, позивачем зазначено, що подавши, 28 травня 2018 року, другу скаргу про скасування спірного рішення ГУ ДФС у Донецькій області № 000032/05-99-40-03/ НОМЕР_1 від 26 квітня 2018 року, і відміну розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 051517118231 від 02.05.2018 року № 62-р, та не отримавши рішення контролюючого органу з приводу розгляду цієї скарги, він вважав, що в силу положень п. 56.9 ст. 56 ПК України, його скарга була повністю задоволена.
05 червня 2019 року, позивачем, на адресу ГУ ДФС у Донецькій області, також було направлене рішення Краматорського міського суду Донецької області від 08 квітня 2019 року, у справі № 234/4124/18, про скасування постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Краматорської міської ради №19 від 19.03.2018 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за частиною 2 ст.156 КУпАП, та відповідач вважав, що питання стосовно «Рішення» - закрите.
У підсумку зазначив, що строк, коли позивач дізнався про не скасоване рішення ГУ ДФС у Донецькій області про застосування фінансових санкцій № 000032/05-99-40-03/ НОМЕР_1 від 26 квітня 2018 року, слід обчислювати з 13 лютого 2020 року, коли позивач отримав ухвалу суду від 10 лютого 2020 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 200/14576/19-а за позовом ГУ ДПС у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості у розмірі 6800,00 грн.
Згідно із частиною першою статті 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли вона дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, у зв'язку з цим посилання на необізнаність з чинним законодавством не є підставою для поновлення строку.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Суд наголошує, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій/вимог, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
З представлених суду матеріалів встановлено, що скориставшись досудовим порядком вирішення спору, шляхом оскарження спірного рішення № 000032/05-99-40-03/ НОМЕР_1 від 26 квітня 2018 року до Державної фіскальної служби України, та отримавши, 21 липня 2018 року рішення ДФС України № 9892/К/99-99-/105-01-29 від 10 липня 2018 року, про залишення скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення, - без змін, у якому податковим органом було роз'яснено, що прийняте за наслідками розгляду скарги рішення ДФС, та спірне рішення ГУ ДФС у Донецькій області № 000032/05-99-40-03/2379409457 від 26 квітня 2018 року, не підлягають адміністративному оскарженню, однак можуть бути оскаржені позивачем до суду, до суду із даним позовом позивач звернувся лише 04 березня 2020 року, тобто із пропуском тримісячного строку, встановленого ч. 4 ст. 122 КАС України, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення суб'єкта владних повноважень.
Однак, пропустивши строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, позивачем жодних поважних причин його пропуску, які були б об'єктивно непереборними, не залежали від його волевиявлення, чи були б пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій, та були б підтверджені належними доказами, - суду не повідомлено.
Доводи позивача про те, що про не скасування спірного рішення відповідача про застосування фінансових санкцій № 000032/05-99-40-03/ НОМЕР_1 від 26 квітня 2018 року, на суму 6800,00 грн., він дізнався лише 13 лютого 2020 року, отримавши ухвалу суду у справі за позовом ГУ ДПС у Донецькій області до нього про стягнення податкової заборгованості, суд відкидає, оскільки з представлених суду матеріалів достовірно встановлено, що про не скасування зазначеного рішення ГУ ДФС № 000032/05-99-40-03/2379409457 від 26 квітня 2018 року, позивач дізнався ще 21 липня 2018 року, отримавши рішення Державної фіскальної служби України від 10 липня 2018 року, яким скарга позивача була залишена без задоволення, а оскаржуване рішення, - без змін.
Враховуючи наведене, суд визнає неповажними наведені позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, у зв'язку із чим, з урахуванням вимог п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, приходить до висновку про повернення вищевказаної позовної заяви ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Визнати неповажними наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров