Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 березня 2020 р. Справа №200/2656/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Костянтинівського міського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Костянтинівського міського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області, відповідно до тексту позовної заяви, позивач просить суд:
визнати дії Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Костянтинівського міського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо відмови у продовженні страхових виплат незаконними; зобов'язати Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Костянтинівського міського відділення Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області повторно розглянути заяву про продовження страхових виплат з урахуванням висновку суду.
Ухвалою суду від 16 березня 2020 року позовна заява залишалася без руху та позивачу встановлювався семиденний строк з дня вручення вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів на підтвердження вимог позовної заяви або докази на підтвердження наявності поважних причин неможливості надання доказів на підтвердження позовних вимог, а саме, існування обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, оформлених з урахуванням положень ч.5 ст.94 КАС України.
На виконання вказаної ухвали, позивач подав до суду клопотання про витребування доказів, в обґрунтування не можливості самостійного надання копій документів, позивач посилається на той факт, що не має можливості потрапити у м. Костянтинівка у зв'язку із епідемією.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
У відповідності до вимог п.8 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
У відповідності до ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Позивач з метою підтвердження обставин, що викладені у позові просить суд витребувати у відповідача заяву про продовження регресних виплат, рішення відповідача про відмову у продовженні страхових виплат, при цьому в обґрунтування не можливості самостійного надання вищевказаних доказів, позивач зазначає не можливість потрапити у м. Костянтинівка, разом із тим, у позовній заяві та у клопотанні про витребування доказів, ОСОБА_1 зазначає місце свого мешкання: АДРЕСА_1 .
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач всупереч вимог ст. 80 не навів обставин, які стали на заваді для самостійного отримання вказаних доказів.
Разом із тим, суд зазначає, що ч. 4 ст. 161 КАС України визначено обов'язок позивача надати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Таким чином, суд уважає, що недоліки позовної заяви позивачем не усунені.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
За наведених обставин, з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за необхідне продовжити останньому строк для усунення недоліків позовної заяви на 7 днів з дня вручення даної ухвали.
Керуючись статтями 121, 243, 248, 256 КАС України, суд
Процесуальний строк, встановлений судом для усунення недоліків позовної заяви згідно з ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.03.2020 року у справі № 200/2656/20-а - продовжити на 7 днів з дня вручення позивачу даної ухвали.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 ст. 256 КАСУ набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя І.В. Буряк