Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про продовження процесуальних строків на усунення недоліків
30 березня 2020 р. Справа №200/2664/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, в якому просить суд:
- скасувати рішення управління соціального захисту населення щодо відмови у призначені та виплати з моменту написання заяви державної допомоги у зв'язку із втратою годувальника, так як в 12.04.2010 році помер ОСОБА_2 , який є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради призначити та виплатити з моменту написання заяви державну допомогу у зв'язку із втратою годувальника, так як в 12.04.2010 році помер ОСОБА_2 , який є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом сплати судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок та надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору, або доказів на підтвердження матеріального становища позивача, докази зміни прізвища.
23 березня 2020 року через відділ документообігу та архівної роботи суду позивачем надано клопотання, вмотивоване тим, що контрольно-пропускні пункти на лінії розмежування закриті у зв'язку з епідемією та вона не може приїхати на підконтрольну територію України та витребувати відповідні довідки про її матеріальний стан, у зв'язку з чим просила суд витребувати з Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради довідку про те, що жодних соціальних виплат вона не отримує та витребувати з державної податкової служби України інформацію за її офіційні доходи за останні 6 місяців. Також, до клопотання були додані докази зміни прізвища позивача.
Розглянувши клопотання, суд зазначає наступне.
Суд зауважує, що клопотання позивача не відповідає вимогам статті 80 КАС України.
Так, нормами зазначеної статті передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до вимог частини другої зазначеної статті у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
У порушення вимог пункту 4 частини другої статті 80 КАС України позивачем не зазначено та відповідно - не надано доказів щодо заходів, яких позивач вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, якою установлено з 12 березня до 03 квітня 2020 року на усій території України карантин та заборонено, зокрема, проведення всіх масових заходів, а також регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями), перевезення пасажирів метрополітенами мм. Києва, Харкова і Дніпра та залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому) тощо.
З 16 березня 2020 року Україна закрила всі контрольно-пропускні пункти на підконтрольних територіях Донбасу з метою непоширення респіраторної хвороби НОМЕР_1 .
Між тим, позивач звертаючись до суду 03 березня 2020 року (дата прийняття документів відділенням Укрпошти) просила суд відстрочити сплату судового збору з посиланням на статтю 8 Закону України «Про судовий збір», в якій визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення. Тобто, позивач вже при зверненні до суду усвідомлювала, що необхідною умовою відстрочення судового збору є врахування її майнового стану.
У зв'язку з вищевикладеним, суд не приймає до уваги посилання позивача у своєму клопотанні на неможливість витребування відповідних довідок про її матеріальний стан, а тому на думку суду таке клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
При цьому, суд зазначає, що позивач не позбавлена можливості звернутися до визначених нею установ шляхом направлення на їх офіційні ВЕБ - портали електронних послуг запитів, з метою отримання необхідних документів для надання відповідей до суду.
Суд звертає увагу позивача на те, що обов'язок збирати та подавати докази покладається на учасників справи. Якщо доказ не може бути поданий з об'єктивних причин, учасник справи має про це письмово повідомити та надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Позивач не надав до клопотання доказів звернення до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради та до державної податкової служби України за отриманням відповідних документів, а безпідставно перекладає такі зобов'язання на суд.
Відповідно до положень, передбачених частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд констатує, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія-97» проти України» (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).
Відповідно до частини 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з частиною 2 статті 121 встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи вищенаведені обставини, виходячи з вимог ч. 2 ст.121, п.7 ч.5 ст.243 КАС України, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків на 5 (п'ять) днів, з дня отримання (вручення) ухвали.
Недоліки адміністративного позову необхідно усунути шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви відповідно до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема сплати судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок та надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору, або доказів на підтвердження матеріального становища позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 118, 121, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків за адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 (п'ять) днів з дня отримання копії ухвали про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви відповідно до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема сплати судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок та надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору, або доказів на підтвердження матеріального становища позивача.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 ст. 256 КАСУ набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя П.В. Кочанова