м. Вінниця
24 березня 2020 р. Справа № 120/4364/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Маслоід Олени Степанівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Ніконової Тетяни Василівни
представника позивача: Лахніка Андрія Олександровича
представника відповідача: Савелової Марини Миколаївни
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу:
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Управління Держпраці у Вінницькій області (вул. Магістратська, б. 37, м. Вінниця, 21050)
про: визнання протиправною та скасування постанови
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Управління Держпраці у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови відповідача про накладення штрафу у сумі 125 190 грн. 00 коп. № ВН 1414/1573/АВ/ТД-ФС від 25.10.2019 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови стало те, що позивач не оформив трудових відносин з працівником ОСОБА_2 шляхом укладення письмового трудового договору, не повідомив органи ДПС про прийняття її на роботу, внаслідок чого порушив положення ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 24 та ст. 253 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Позивач з цієї постановою не погоджується, адже вважає, що жодних порушень законодавства про працю він не вчиняв. Вказує, що громадянку ОСОБА_2 він не знає, а тому фактичних трудових відносин з нею не може мати. Крім того, зазначає, що зі змісту оскаржуваної постанови не зрозуміло коли саме здійснювалось фіксування такого порушення та які пояснення з цього приводу надала власне сама ОСОБА_2 . Це й стало причиною звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою від 02.01.2020 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 24.01.2020 року. Цією ж ухвалою витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії документів, пов'язаних з прийняттям оскаржуваної постанови (наказ про перевірку, направлення на перевірку, акт, складений за наслідками перевірки, документи, що підтверджують надсилання оскаржуваної постанови позивачеві тощо).
16.01.2020 року за вх. № 1342/20 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній з позовними вимогами не погоджується та вважає, що у їх задоволенні слід відмовити. По суті спірних правовідносин пояснив, що інспекційне відвідування позивача було ініційоване за наслідками розгляду доповідної записки від 10.09.2019 року щодо виявлення в ході інспекційного відвідування ОСОБА_3 та ОСОБА_3 здійснення господарської діяльності позивачем у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1». До вказаної записки було додано диск з відео та копії пояснень працівників вказаного кафе. 03.10.2019 року під час інспекційного відвідування встановлено, що позивач у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» допустив ОСОБА_2 до роботи без укладення трудового договору та без здійснення повідомлення до Державної фіскальної служби про прийняття на роботу, чим порушив положення КЗпП України, Закон України «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» № 413 від 17.06.2015 року (далі - Порядок № 413). Вказані порушення зафіксовано в акті, складеному за наслідками інспекційного відвідування, № ВН1414/1573/АВ від 03.10.2019 року. Розглянувши матеріали інспекційного відвідування позивача відповідачем прийнято рішення про накладення штрафу у розмірі 30 мінімальних заробітних плат за найманого працівника та прийнято спірну постанову. Крім того, відповідач вказав, що позивача було повідомлено телефонограмою про розгляд справи, на підтвердження чого до відзиву додав витяг з Журналу телефонограм.
24.01.2020 року відповідачем через канцелярію суду за вх. № 2521 надано заяву про долучення до матеріалів справи квитанції, яка підтверджує направлення відзиву позивачеві.
У судовому засіданні 24.01.2020 року сторони надали пояснення по суті спірних відносин, судове засідання відкладено на 12.02.2020 року.
03.02.2020 року за вх. № 3240 позивачем надано до суду відповідь на відзив, в якій він, зокрема, вказав на відсутність в матеріалах справи копії направлень на інспекційне відвідування позивача інспекторами Хащевим А.І. та Жовмір К.О.. Крім того, вказав, що докази, які стали підставою для висновку відповідача про фактичний допуск позивачем ОСОБА_2 до роботи без оформлення трудового договору стали не матеріали інспекційного відвідування позивача, а матеріали інспекційного відвідування іншої фізичної особи-підприємця. Позивач наголосив, що відповідач склав припис у день складання акту перевірки, не надавши можливості позивачеві заперечити чи спростувати висновки перевірки, зазначені в акті.
У судовому засіданні 12.02.2020 року сторони надали пояснення по суті спірних правовідносин, був вирішений порядок дослідження доказів у даній справі.
У зв'язку із перебування судді Маслоід О.С. на підставі наказу Вінницького окружного адміністративного суду № 013-вк від 06.02.2020 року у період з 24.02.2020 року по 10.03.2020 року у додатковій оплачуваній відпустці, судове засідання відкладено на 12.03.2020 року.
У судовому засіданні 12.03.2020 року було здійснено дослідження письмових доказів по справі, у зв'язку із технічними проблемами виявилося за неможливе дослідити диск з відеозаписом інспекційного відвідування 10.09.2019 року, судове засідання відкладене на 24.03.2020 року.
У судовому засіданні 24.03.2020 року був досліджений диск з відеозаписом інспекційного відвідування 10.09.2019 року, сторони надали додаткові пояснення.
Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, заслухавши представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.
10.09.2019 року відповідачем було здійснено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , в ході якого встановлено здійснення господарської діяльності у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» позивачем, також встановлено наявність працівника позивача ОСОБА_2 .
Після вчинення вказаного заходу інспектором праці відповідача була складена доповідна записка, до якої доданий диск із відеозаписом інспекційного відвідування 10.09.2019 року та інші матеріали на 17 аркушах.
За результатом розгляду зазначеної доповідної записки від 10.09.2019 року було ініційовано здійснення інспекційного відвідування позивача та відповідно 20.09.2019 року відповідачем прийнятий наказ № 833-0 «Про проведення інспекційного відвідування», направлення на проведення інспекційного відвідування від 20.09.2019 року за вих. № 4796/04-03. Крім цього, 01.10.2019 року був здійснений запит на одержання інформації щодо надання матеріалів інспекційного відвідування 10.09.2019 року.
02.10.2019 року позивачем відповідачеві надані відповідні документи щодо здійснення інспекційного відвідування та письмові пояснення.
Відповідачем 03.10.2019 року за результатом інспекційного відвідування позивача складено акт № ВН1414/1573/АВ про фіксування порушення останнім, зокрема, ч. 1 ст. 21, ч. 1 ст. 24 КЗпП України - не укладення трудового договору з працівником ОСОБА_2 ; Порядку № 413 - позивачем повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_2 не подавалося; ст. 253 КЗпП України - ОСОБА_2 не підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тим, що з нею не оформлювався трудовий договір.
На підставі вказаного акту відповідачем складено припис № ВН1414/1573/П, яким зобов'язано позивача усунути виявлені порушення.
04.10.2019 року на адресу позивача поштою відповідачем були направлені акт та припис, вказані документи повернулись до відповідача із зазначенням «закінчення встановленого строку зберігання», у зв'язку із чим 17.10.2019 року складений акт про відмову від підпису № ВН1414/1573/ВП від 17.10.2019 року, який також був надісланий позивачеві 17.10.2019 року.
10.10.2019 року на адресу позивача поштою відповідачем було направлено повідомлення про розгляд справи про накладання штрафу. Додатково про вказаний розгляд справи позивача повідомлено телефонограмою 10.10.2019 року.
За результатом розгляду вказаних матеріалів інспекційного відвідування відповідачем 25.10.2019 року була прийняла спірна постанова № ВН1414/1573/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу у сумі 125 190 грн. 00 коп., яка поштою надіслана позивачеві.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ст. 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності») заходи контролю здійснюються органами, зокрема, державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Згідно з п. 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
У відповідності до вимог п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 823 (далі - Порядок № 823) заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
П. 5 Порядку № 823 передбачено, що підставами для здійснення інспекційних відвідувань, зокрема, є: рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин.
Згідно п. 6 Порядку № 823 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інспектор праці може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, зокрема шляхом проведення аналізу наявної (доступної) інформації про стан додержання об'єктом відвідування законодавства про працю.
Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування, що містять інформацію про порушення об'єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування.
Відповідно до п. 10 Порядку № 823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право, зокрема: під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги; наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; отримувати від органів державної влади, об'єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.
П. 16-19 Порядку № 823 визначено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці.
Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.
Згідно п. 20 Порядку № 823 припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.
У відповідності до вимог п. 23 Порядку № 823 у разі відмови об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках.
У разі відмови об'єкта відвідування підписати акт інспектор праці вносить до такого акта відповідний запис.
Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об'єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування.
Об'єкт відвідування зобов'язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.
У разі ненадходження протягом семи робочих днів після дня відправлення об'єкту відвідування підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об'єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
П 25 Порядку № 823 передбачено, що заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.
Як передбачено ч. 2 ст. 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
За правилами п. 6 ч. 1, ч. 3 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання ч. 3 ст. 24 КЗпП України Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» № 413 від 17.06.2015 року (далі - Порядок № 413).
За правилом, визначеним Порядком № 413, повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором […].
Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП України та ч. 2-7 ст. 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509 (далі - Порядок № 509).
Згідно з п. 2, 3, 8 Порядок № 509 штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу. Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафів.
Системний аналіз норм свідчить, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю, у тому числі, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює Державна служба України з питань праці. Під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інспектор праці може одержати інформацію, документи щодо предмета інспекційного відвідування шляхом проведення аналізу наявної інформації про стан додержання об'єктом відвідування законодавства про працю, документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування, що містять інформацію про порушення об'єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування. Інспектори праці, крім іншого, мають право під час проведення інспекційних відвідувань проходити до будь-яких приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; ознайомлюватися з будь-якими документами, що містять інформацію з питань, які є предметом інспекційного відвідування; наодинці або у присутності свідків ставити керівнику, працівникам об'єкта відвідування, іншим особам, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати пояснення; фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.
За результатами інспекційного відвідування складаються відповідний акт, в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці та об'єктом відвідування, який у разі незгоди - акт підписує із зауваженнями. Зауваження подаються у визначений строк. Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта. У разі відмови об'єкта відвідування від підписання, неможливості особистого вручення акта, він складається у трьох примірниках, два з яких у визначений строк надсилаються об'єкту відвідування. У разі ненадходження у визначений строк підписаного примірника акта та припису, складається акт про відмову від підпису, примірник якого надсилається об'єкту відвідування.
Заходи до притягнення до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого визначеним способом, та повідомлення відповідного органу виконавчої влади про його прийняття на роботу. Фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть певну відповідальність у вигляді штрафу. Правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема, встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, який повинен бути зафіксований у складеному акті.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем встановлений факт допуску позивачем працівника - ОСОБА_2 до роботи без оформлення трудового договору, який зафіксований у відповідному акті від 03.10.2019 року та не подання ним повідомлення про прийняття на роботу вказаної особи. До початку проведення інспекційного відвідування позивача, у відповідності до вимог п. 6 Порядку № 823, інспектором праці у відповідь на запит на одержання інформації від 01.10.2019 року, були отримані матеріали та відповідні докази щодо встановлення вказаного порушення. Факт перебування вказаної особи у трудових відносинах із позивачем підтверджується фото із зображенням ОСОБА_2 під час робочого часу та відеозаписом інспекційного відвідування 10.09.2019 року, які були зроблені відповідно до п. 10 Порядку № 823. Крім цього, згідно вимог п. 10 Порядку № 823 інспектори праці під час проведення інспекційних відвідувань мають право, зокрема: наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення. Відповідно до вказаної норми посадовими особами відповідача і були отримані усні пояснення у ОСОБА_2 , які зафіксовані засобами відеотехніки. Під час дослідження вказаного відеозапису у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 власне назвала своє прізвище, ім'я та по-батькові, а також пояснила, що працює саме у позивача майже місяць.
У цьому контексті суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що: він не знає вказану особу, факт порушення не може бути встановлений на підставі матеріалів іншого інспекційного відвідування, а вказаний відеозапис зроблений неналежним чином.
Суд також зазначає, що аналіз наведених вище норм доводить, що діючим законодавством не регламентований порядок здійснення інспекторами праці фіксування проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки. Крім цього, посадові особи Держпраці мають право на отримання інформації та відомостей стосовно факту порушення, одержані під час проведення інспекційного відвідування та долучені до матеріалів такого відвідування. Суд звертає увагу на те, що в акті інспекційного відвідування, який складений 03.10.2019 року, що відповідає вимогам п. 17 Порядку № 823, вказано про використання матеріалів - фото та відеозапису.
Аналіз наданих фотоматеріалів доводить наявність двох різних фізичних осіб - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (дівоче прізвище), що також не заперечувалось представником позивача у судовому засіданні.
У відповідності до вимог п. 1, 3 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
З огляду на наведене, судом було запропоновано позивачеві надати належні та допустимі докази, на підтвердження обставини, на якій грунтуються позовні вимоги, що одна із вказаних осіб не є ОСОБА_2 . Представник позивача відмовився від надання таких доказів із посиланням на вимоги п. 4 ст. 77 КАС України, згідно якої суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
За таких обставин, судом не були вжиті процесуальні заходи щодо витребовування вказаних доказів.
Суд також не приймає до уваги посилання позивача на позбавлення його права на надання зауважень до акту, з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що усі, складені під час проведення інспекційного відвідування, документи надсилались позивачеві поштою, відповідно до вимог п. 23 Порядку № 823, що підтверджується належними та допустимими доказами, але не отримувались ним. Крім цього, під час судового розгляду справи представником позивача також було повідомлено про наявність трагічних обставин життя позивача, які вплинули нього, та які прийняті судом до уваги під час вирішення певних процесуальних питань. Представник також не зміг категорично стверджувати про наявність або відсутність телефонограмного повідомлення позивача про розгляд справи про накладання штрафу.
З цього приводу суд також зазначає, що відповідно до п. 3 Порядку № 509 справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку. Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб'єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п'ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
З належним чином засвідченої копії Журналу реєстрації телефонограм вбачається, що відповідач 10.10.2019 року о 09 год. 45 хв. повідомив позивача, що « 08.10.2019 року до управління надійшов акт, складений за результатами інспекційного відвідування з питань дотримання законодавства про працю у ФОП ОСОБА_1 № ВН1414/1573/АВ від 03.10.2019 року, яким зафіксовано порушення, що тягне за собою відповідальність. Справу буде розглянуто у 45-денний термін, при цьому порядок не передбачає участі суб'єкта господарювання під час у розгляді справи. Про результати вам буде повідомлено письмово». Додатково зазначено, що дзвінок було здійснено за номером +38 096 588 62 26 та його прийняв особисто позивач.
Таким чином, позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
За таких обставин, суд наголошує, що позивачем не надано до суду належних, допустимих та достатніх доказів, на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема, на підтвердження факту відсутності трудових відносин із ОСОБА_2 або факту належного оформлення трудових відносин із вказаною особою.
Тож дії позивача щодо не оформлення трудових відносин з ОСОБА_2 суперечать приписам ст. 24 КЗпП України, якою передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.
За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність та законність оскаржуваної постанови, відповідно позовні вимоги в частині визнання її протиправною є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Що стосується вимоги про скасування спірної постанови, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Аналіз вищенаведеної норми свідчить про безпосередній взаємозв'язок визнання протиправним акта індивідуальної дії та його скасування у повному обсязі чи частково. Більш того, друга вимога є похідною та залежною від першої. Адже внаслідок визнання акта індивідуальної дії протиправним, неминучим є його скасування в повному обсязі чи частково.
З огляду на те, що суд позовну вимогу про визнання протиправною постанову про накладення штрафу у сумі 125 190 грн. 00 коп. № ВН 1414/1573/АВ/ТД-ФС від 25.10.2019 року залишив без задоволення, відповідно позовна вимога щодо її скасування також не підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази надані позивачем та суб'єктом владних повноважень, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України «Про зайнятість населення», Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509 та ст. 2, 6, 73- 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування постанови Управління Держпраці у Вінницькій області про накладення штрафу у сумі 125 190 грн. 00 коп. № ВН 1414/1573/АВ/ТД-ФС від 25.10.2019 року відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
Відповідач - Управління Держпраці у Вінницькій області (вул. Магістратська, б. 37, м. Вінниця, 21050)
Повний текст рішення складено та підписано суддею 30.03.2020 року.
Суддя Маслоід Олена Степанівна