Справа № 639/8504/19
Провадження № 1-кп/639/200/20
30 березня 2020 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді- ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому 06.11.2019 року в ЄРДР під №12019220500001919 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з середньою освітою, розлученої, офіційно непрацюючої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:
-22.05.2002 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;
-13.04.2005 року Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
-28.02.2008 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 185, ст. 71 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі;
-15.07.2013 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
-12.02.2015р. Ленінським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі, звільнилася 11.04.2016р. умовно-достроково на 7 місяців,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 02.11.2019 року приблизно о 12 годині 25 хвилин, знаходилась в торгівельному залі магазину «Єва», що розташований за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 147.
Саме в той час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення будь-яких товарів з торгівельного залу магазину «Єва», належних ТОВ «РУШ».
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 спочатку підійшла до стелажів з декоративною косметикою та, оцінивши ситуацію, що склалася, використовуючи ту обставину, що за її діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно заволоділа двома рідкими помадами-тінт «Лореаль», вартістю по 285 грн. кожна,які переклала у ліву руку, приховавши під наявний у неї гаманець.
Після цього, ОСОБА_4 , звернувши на свою користь викрадене майно, з місця скоєння злочину зникла, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому їй злочині за ч.2 ст.185 КК України визнала у повному обсязі, повністю підтверджує фактичні обставини вчиненого злочину, надала пояснення щодо місця, часу, способу вчинення злочину так, як вони встановлені судом.
Під час допиту у судовому засідання обвинувачена ОСОБА_4 суду пояснила, що дійсно вона 02.11.2019р. біля 12 години 30 хвилин знаходилась в торгівельному залі магазину «Єва», де помітила на стелажі з декоративною косметикою помади «Лореаль». Непомітно від усіх таємно викрала з полиці дві помади,приховавши їх від сторонніх осіб,потім покинула приміщення магазину. Викраденим майном розпорядилась на власний розсуд. Вартість викраденого не оспорює. У вчиненому щиро розкаюється. Просить суворо не карати її.
Представник потерпілого ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, в порядку вимог ст.135 КПК України, що відповідно до вимог ст.325 КПК України не є перешкодою для проведення судового розгляду. Відповідно до наданої ним заяви до суду просить розглядати справу без його участі, цивільний позов не заявляє.
Обвинувачена вважала недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нею не оспорюються. Цю позицію підтримала і сторона обвинувачення.
Беручи до уваги повне визнання обвинуваченою ОСОБА_4 своєї вини, а також те, що вона не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченою змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченої, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченої, дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних, що характеризують особу обвинуваченої.
Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 в обсязі пред'явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною. Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Суд, призначаючи покарання обвинуваченій, враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення ,яке є правопорушенням середньої тяжкості, особу винної, яка раніше неодноразово судима, судимість погашена, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, розлучена, офіційно не працює, має постійне місце реєстрації та проживання, також враховує її поведінку після вчинення злочину та подальше переховування від суду, думку представника потерпілого щодо призначення обвинуваченій несуворого покарання, наявності на теперішній час у обвинуваченої підозри у вчиненні іншого корисного кримінального правопорушення.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 ч.1 КК України, суд вважає повне визнання вини та щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
За таких обставин суд вважає необхідним і достатнім призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нового злочину.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченої на підставі ст.124 КПК України. Долю речового доказу необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України. Цивільний позов не заявлений. До набрання вироком законної сили у відношенні ОСОБА_6 необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370,374,377 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винною в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту її фактичного затримання , тобто з 30.03.2020 р. 15 год.15 хв.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Речовий доказ по кримінальному провадженню: диск - CD-R з відеозаписами камер відеоспостереження, який зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити зберігати там же (а.с.26 к/п)
Процесуальні витрати у розмірі 785 (сімсот вісімдесят п'ять ) грн. за проведення судово-товарознавчої експертизи стягнути з ОСОБА_4 на користь держави з перерахуванням зазначених коштів на р/р Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса (вул. Золочівська, 8-А. м. Харків, 61177, код ЄДРПОУ 2883133)(а.с.15 к/п).
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1