Справа №639/7378/19
Провадження №1-кс/639/786/20
30 березня 2020 року м. Харків
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові клопотання прокурора Новобаварського відділення Харківської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 , про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019220500001737 від 01.10.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
До Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокуратури № 2 ОСОБА_3 , про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12019220500001737 від 01.10.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Клопотання обґрунтоване наступним.
У провадженні СВ Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220500001737 від 01.10.2019 за ч.1 ст.307 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи за попередньою змовою групою осіб разом зі співучасником злочину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснюють збут особливо небезпечного наркотичного засобу - метадону.
Свою злочинну діяльність, пов'язану з незаконним збутом наркотичних засобів ОСОБА_4 разом із ОСОБА_6 здійснюють у безконтактний для наркоспоживачів спосіб, заздалегідь приховуючи розфасовані дози метадону у спеціальних схованках, на вулицях, провулках, дворах, під'їздах тощо міста Харкова, які є недоступними для більшості громадян.
На підставі Ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова № 639/7378/19 від 11.03.2020, у період часу з 08 годин 16 хвилин по 09 годину 48 хвилин 24.03.2020, за адресою: м. Харків, вул. Миргородська, 15, проведено обшук, в ході якого, було виявлено та вилучено мобільний телефон «Samsung J 250F» imei1: НОМЕР_1 imei2: НОМЕР_2 та мобільний телефон «iPhone» imei: НОМЕР_3 .
Вказані мобільні телефони було визнано речовими доказами.
Повернення вилучених речей може негативно вплинути на встановлення істини по кримінальному провадженню та встановлення усього кола осіб, причетних до скоєння вказаного кримінального правопорушення, оскільки у разі повернення зазначених речей може бути вжиті заходи та вчинені дії направленні на їх знищення, що може взагалі унеможливить встановлення об'єктивної істини у кримінальному проваджені, а також призначення та проведення необхідних судових експертиз.
Метою накладення арешту є збереження речових доказів.
Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, тобто підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення або зберегли на собі його сліди; предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом наркотичних речовини; предмети набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на яке було спрямоване кримінальне правопорушення.
Крім того, відповідно до вимог ст. 170 КПК України арешт майна може передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатись будь-яким чином таким майном та використовувати його. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Відповідно до ст. 98 КПК України матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, є речовими доказами по справі.
Відповідно до ст.ст. 168 ч. 2, 236, 237 КПК України тимчасове вилучення майна: речей та документів, які мають значення для кримінального провадження, може здійснюватись також під час обшуку та огляду. Тому тимчасове вилучене майно може належати не тільки підозрюваному (ч. 1 ст. 167 КПК України), а й іншим особам.
Відповідно до вимог ст.ст. 214, 223 КПК України, після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів.
Тому, звернення з відповідним клопотанням важливо для забезпечення доказової бази у кримінальному провадженні, про що йдеться в ч. 2 ст. 170 КПК України.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Прокурор надав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, просив слідчого суддю його задовольнити.
Слідчий суддя, дослідивши документи та надані до суду матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
Вимогами п.1 ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч.3 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій.
Враховуючи викладене, на даний час існує реальна загроза зміни, знищення або відчуження зазначеного майна, тому слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на вказане майно, у зв'язку з чим клопотання слідчого є законним, обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.98, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти у кримінальному провадженні за № 12019220500001737 від 01.10.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, з метою забезпечення збереження речових доказів арешт на майно, вилучене під час обшуку, за адресою: м. Харків, вул. Миргородська, 15, речі, а саме: мобільний телефон «Samsung J 250F» imei1: НОМЕР_1 imei2: НОМЕР_2 та мобільний телефон «iPhone» imei: НОМЕР_3 .
Зберігання вказаного майна доручити слідчому у кримінальному провадженні.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Також арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1